А в чому ж вигода?

Переваг залучення сторонніх виконавців для виконання тимчасових завдань компанії чимало. Наприклад, при необхідності компанія може одержати спеціаліста певної кваліфікації в будь-який час і за короткий строк, при цьому практично не збільшуючи витрат на компенсаційні пакети персоналу. А якщо тимчасовий співробітник по якихось параметрах не підходить для виконання тієї або іншої діяльності, його можна швидко й без додаткових вкладень обміняти. Крім того‚ обсяг кадрового діловодства компанії зменшується, що при величезному й постійному завантаженні співробітників організацій має чимале значення.

Зрозуміло, що навіть при всіх позитивних характеристиках процесу аутсорсингу співробітників, прибігати до нього необхідно за умови, що доручати виконання «тимчасових завдань» якій-небудь іншій організації нерентабельно або просто неможливо у зв'язку з їх відсутністю. Наприклад, немає компаній, які можуть і готові професійно побудувати ефективну дистриб'юторську мережу в Україні, скажемо, із продажу алкогольних напоїв або будь-якої іншої продукції. Тому єдиним рішенням виниклої проблеми є залучення висококласного спеціаліста зі сторони. Загальні витрати в цьому випадку визначаються сумою заробітної плати співробітника, узятого в аутсорсинг, а також винагородою аутсорсинговій компанії.

Перша стаття видатків формується з декількох складових. По-перше, варто враховувати, що запрошуваний в аутсорсинг персонал є висококваліфікованим і досвідченим. Заробітна плата такого рівня професіоналів, як правило, в 1,2-1,5 рази вища середньоринкового рівня оплати праці відповідної категорії спеціалістів. Крім того, при розрахунку витрат на заробітну плату персоналу, що перебуває в аутсорсингу, необхідно враховувати час від закінчення роботи на одну компанію до початку роботи на наступну, тобто періоду між двома проектами (дана перерва іноді може досягати декількох місяців). У зв'язку з цим фахівці, як правило, вимагають ввести підвищувальний коефіцієнт від 1,3 до 1,5 при розрахунку оплати їхньої праці. Таким чином, загальні витрати на місячну заробітну плату одного аутсорсингового співробітника становлять звичайно від 1,5 до 2,5 середньоринкових заробітних плат даної категорії спеціалістів.

Що стосується видатків на винагороду аутсорсингових компаній, то в Україні вони звичайно порівнянні з витратами на пошук і підбір персоналу силами рекрутингових агентств. Приблизно вони відповідають подвоєному значенню місячної заробітної плати одного аутсорсингового співробітника. Хоча, зрозуміло, є виключення, як у більшу, так і меншу сторону. У деяких випадках комісійна винагорода компанії - лізингодавця розраховується в процентному співвідношенні до оплати праці аутсорсингового співробітника й становить 20 - 35 % від його місячної заробітної плати, помноженої на кількість місяців аутсорсингу (аутстаффінгу).

Може здатися, що на практиці набагато вигідніше найняти співробітника на постійну роботу й не витрачати гроші на додаткові виплати й комісійну винагороду аутсорсинговій компанії. Але після проведення відповідних розрахунків, як правило, виявляється, що загальні витрати на лізинг одного спеціаліста менші, ніж витрати на співробітника, включеного в штат компанії на постійній основі і який виконує аналогічні функції. Це обумовлено тим, що штатний персонал звичайно менш досвідчений, ніж лізингові фахівці, і на досягнення необхідного рівня кваліфікації новим співробітникам необхідний час, що перевищує період лізингу в 2 - 2,5 рази.

Всі ці нюанси в тій чи іншій мірі властиві лізингу персоналу в усьому світі, але в Україні існує ряд власних відмінних моментів, обумовлених національними й економічними особливостями.

Особливості вітчизняного аутсорсингу (аутстаффінгу)

На відміну від країн Західної Європи й США в Україні практично немає чисто лізингових компаній, які пропонують у лізинг спеціалістів із числа своїх штатних співробітників. На практиці, звичайно, зустрічаються випадки, коли та або інша організація дійсно передає своїх штатних спеціалістів партнерським компаніям для виконання тимчасових робіт. Однак їх не можна розглядати як дійсно лізингові агентства, тому що відбувається звичайне відкомандирування співробітника для тимчасового виконання тих самих послуг, які сама компанія пропонує на ринку. Наприклад, лізинг юрисконсульта з юридичної, бухгалтера з аудиторської, системного адміністратора з ІТ-Компанії.

Із практики рекрутингових агентств, які в даний час в Україні виконують функції лізингових компаній, видно, що найбільшим попитом на ринку лізингу персоналу користуються фахівці в області організації продажів, технічний персонал, а також офісні співробітники. Значно рідше зустрічаються проекти по лізингу керівного складу компаній і фінансово-економічного персоналу.

Можливо, це обумовлено тим, що всі вітчизняні компанії мають у штаті висококласних топ-менеджерів і фінансистів, а можливо саме тим, що в країні відсутні професійні компанії-лізингодавці, які можуть забезпечити кваліфікованим персоналом у будь-який час і на першу вимогу. Але час не стоїть на місці, ринок розвивається і напевно, через кілька років така послуга стане дуже популярною і, природно, вигідною для компаній, що працюють в Україні.

Дата добавления: 2013-12-13