Алгоритм пошуку роботи

Пошук роботи вимагає не тільки професійних знань, але й загальних правил поведінки, вміння ефективно використовувати конкретні ситуації, що виникають на цьому етапі.

Конкуренція при прийомі на роботу досить значна й продовжує зростати, тому знання певних неписаних правил, що вже склалися на ринку праці, має стати в пригоді кожному, хто шукає роботу.

1. Першим кроком у здійсненні успішного пошуку роботи є прийняття рішення щодо роботи, яка Вам потрібна, і наскільки Ваша кваліфікація відповідає необхідним вимогам.

Існує декілька поширених підходів до пошуку роботи, а саме:

Пошук роботи на основі власних бажань

Пошук роботи на основі врахування потреб ринку праці

Пошук роботи на основі особистого досвіду практичної роботи, професійних навичок та вмінь.

При цьому необхідно відповісти на наступні питання:

Ким саме я хочу бути?

Які для цього необхідні знання, вміння та навички?

Для виконання якої роботи вони потрібні?

Якими з цих знань та вмінь я володію?

Чи користується професія попитом на ринку праці?

Як і де можна набути професію?

Де і як можна працевлаштуватися за цією професією?

2. Для наступного кроку пошуку роботи необхідно проаналізувати джерела вакансій та визначити методи пошуку роботи.

Джерелом вакансій може бути будь-яка особа чи організація, яка може запропонувати Вам роботу. Джерело вакансій – це не тільки вакансії, про які повідомляється, а і приховані вакансії.

До джерел вакансій можна віднести:

- засоби масової інформації (періодичні видання: газети, журнали; передачі та телетексти по телебаченню та радіо);

- довідники місцевих організацій, щорічний телефонний довідник „Золоті сторінки України”, видання, які висвітлюють благодійні заходи;

- оголошення про вакансії на дошках оголошень (на підприємствах, біля зупинок), у транспорті та інших громадських місцях;

- центри зайнятості та приватні агенції;

- особисті контакти: друзі, колишні товариші по роботі, родичі;

- Інтернет;

- різні масові інформаційні заходи (ярмарки вакансій, аукціони спеціалістів, дні інформацій та відкритих дверей тощо);

- спілки, бібліотеки.

МЕТОДИ ПОШУКУ РОБОТИ

спілкування при здійсненні особистісних контактів (друзі, колишні товариші по роботі, родичі, знайомі), при зверненні на підприємства, організації, установи (зі спеціалістами по підбору персоналу, роботодавцями, працівниками);

підготовка та розсилка резюме, рекомендаційних листів з пропозиціями щодо власних трудових послуг підприємствам, організаціям та установам;

здійснення телефонних дзвінків на підприємства, організації та установи, в яких зацікавлені (пошукових та по рекламі).

Особисті контакти. Необхідно систематизувати перелік власних особистих контактів з друзями, родичами, колишніми співробітниками, які можуть інформувати Вас про наявність вакансій. Завчасно сплануйте, про що і як Ви будете просити, чітко сформулюйте своє прохання, щоб співрозмовник зрозумів, яку роботу Ви шукаєте, якими навичками та досвідом Ви володієте. Таке спілкування здійснюється з метою одержання інформації про вакантні місця, умови роботи.

Друзі, знайомі та люди, з якими Ви зустрічаєтесь, можуть:

Знати про певні вільні робочі місця; погодитись повідомити Вас в тому разі, якщо в них буде інформація про вакансії;

бути знайомі з людиною, яка залишає роботу;

знати певні підприємства чи організації, до яких є сенс звернутись в пошуках вакансій;

мати інформацію про підприємства чи організації, які переїжджають в місцеві райони, чи підприємства, які планують розширити свою діяльність.

Люди, які працюють в організаціях, в яких Ви зацікавлені, можуть:

знати про вакансії на своєму підприємстві;

мати інформацію про звільнення з роботи людей на цьому підприємстві;

в разі, якщо підприємство планує приймати нові кадри, повідомити директору чи менеджеру про Вашу кандидатуру;

передати директору чи менеджеру Ваше резюме.

Той, хто тільки-но почав працювати на новому підприємстві, міг:

нещодавно звертатись у підприємство чи організацію, яка

пропонувала вакансію для людини Вашої кваліфікації.

Той, хто працює в тій самій професійній галузі, що й Ви, може:

взяти копії Вашого резюме та запропонувати їх особам, які

можуть бути в них зацікавлені.

Інші люди, які шукають роботу, можуть:

знати або чути про вакансії, які зацікавили їх і можуть бути корисними для Вас.

“Вільний пошук” складається з планового і системного відвідування шукачем роботи підприємств і організацій. На місцях, які зацікавили вас залишайте свої анкети і номер телефону, а краще складене резюме.

Отже, алгоритм пошуку роботи:

Найперший крок до вдалого працевлаштування, який ви можете зробити, - зібратися з думками. Перш за все, вирішіть для себе, чого ж ви всетаки хочете від майбутньої роботи. Обов'язково запишіть свої очікування по пунктах: розмір заробітної плати, виплачується вона офіційно чи ні, страховка, колектив... Коли точно знаєш, чого хочеш, домогтися цього набагато легше.

Крок другий. Налаштуйтеся на те, що пошук нової роботи повинен займати досить тривалий час. Не припиняйте його до тих пір, поки у вас на руках не буде пропозиції, яка вас влаштовує.

Крок третій. Використовуйте всі доступні вам джерела інформації про вакансії: інтернет-сайти, газети, оголошення в транспорті. На сьогоднішній день все більше і більше роботодавців віддають перевагу віртуальному способу пошуку фахівців - швидкому і часто безкоштовним. Крім того, що ви самі можете залишити своє резюме на якому сайті цікавить вас компанії, кадрового агентства або сайті з працевлаштування, всесвітня павутина запропонує вам величезну кількість вакансій. Щоб тримати руку на пульсі ринку праці, можна скористатися будь пошуковою системою. Ось деякі адреси універсальних сторінок з широким діапазоном вакансій: www.superjob.ru, www.headhunter.ru, www.rabota.ru, www.job.ru, www.zarplata.ru. Ви можете надіслати своє резюме безпосередньому роботодавцю або розмістити у відповідному розділі і зробити його доступним для перегляду потенційним роботодавцям. Сьогодні існує кілька видань, які допомагають людям знайти роботу. Найбільші та ефективні з них - «Робота для Вас», «Елітний персонал», «Робота сьогодні», «Робота і зарплата» та ін Діапазон пропозицій, що публікуються в пресі, вельми широкий - як в сенсі роду діяльності, так і в плані оплати праці. Кожна газета або журнал з працевлаштування зазвичай має зручний рубрикатор, що дозволяє вибрати цікаву для вас сферу діяльності. Коли ви уважно подивитеся пропозиції та виберете те, що вас влаштовує, вам залишиться тільки зателефонувати за вказаними телефонами і вислати резюме по факсу або електронною поштою. Якщо ви зацікавите роботодавця або кадрового співробітника, вам обов'язково подзвонять.

Крок четвертий. Підключіть до процесу вашого працевлаштування знайомих, сусідів, родичів, колег по старих місцях роботи. Від них найпростіше отримати інформацію, наскільки сумлінний той чи інший роботодавець, як він ставиться до своїх співробітників.

Крок п'ятий. Скористайтеся можливостями державної служби зайнятості населення, центри якої є в кожному районі міста. Тут ви можете безкоштовно скористатися банком вакансій, а також отримати консультацію психолога, який підкаже вам, як вести себе на співбесіді, з чого починати спілкування з роботодавцем.

Крок шостий. Збираючись на ярмарок вакансій, візьміть з собою візитні картки, ручку і блокнот, своє резюме. Одягніться в діловому стилі - можливо, вам належить зустріти свого майбутнього начальника. У ході ярмарку відвідайте кожен стенд, поговоріть з представниками кожної компанії. Зберіть брошури та інші рекламні матеріали компаній, щоб детальніше ознайомитися з ними пізніше.

Крок сьомий. Чимало людей, що мають досвід роботи, звертається сьогодні до посередництва кадрових агентств, а також агентств з працевлаштування. Корінне відмінність цих компаній полягає в тому, що кадрові агентства за послуги з підбору персоналу беруть гроші з роботодавця, а агентства з працевлаштування - з претендента. Координати цих фірм ви можете знайти в спеціалізованих виданнях та в Інтернеті.

Крок восьмий. Якщо ви чітко уявляєте собі, чим хочете займатися, то рекомендується роздобути координати компаній, що займаються діяльністю в цікавій для вас сфері. Попередньо зателефонувавши і впевнившись, що компанія дійсно розширюється або зацікавлена ​​в припливі свіжих кадрів, можете сміливо посилати резюме. Воно не залишиться без уваги, якщо ви з'ясуєте прізвище керівника відділу персоналу та адресуєте своє послання саме йому. Адресність - досить інтелігентний хід. Також потенційного роботодавця можна зустріти на численних виставках, конференціях, презентаціях. Особистий, ні до чого не зобов'язує розмова і вчасно вручена візитка можуть буквально творити дива.

Крок дев'ятий. Паралельно з пошуком вакансії не забувайте збирати інформацію про зацікавили вас компаніях - їх історії, продукції, корпоративних правилах. Це допоможе вам, зокрема, підготуватися до співбесіди, щоб справити враження на роботодавця. Добре продумайте і аргументуйте приклади особливих особистих якостей, які вигідно відрізняють вас від інших кандидатів. Після кожного співбесіди нагадуйте про себе людям, з якими зустрічалися.

Помилки при пошуку роботи:

1. Резюме не доопрацьовано з урахуванням вимог роботодавця. Роботодавець отримує десятки, а то й сотні, резюме на одну опубліковану вакансію, при цьому він більш-менш точно знає, чого він шукає. Резюме - це перше враження роботодавця про вас. Потрапить ваше резюме на стіл або в корзину, залежить від того, наскільки ви серйозно поставилися до підбору фактів з вашої трудової біографії, освітніх курсів, сти-лю та оформлення документа. Мета вашого резюме повинна бути ясна і виділена в тексті документа, щоб читач міг сприйняти її за кілька секунд.

2. Формальний супровідний лист. Написавши роботодавцю формального лист, ви втрачаєте шанс справити на нього сприятливе враження, продемонструвати свій індивідуальний підхід, сильні якості, ентузіазм і підкреслити те, що ви ідеально підходите під опубліковану вакансію.

3. Після відправки свого резюме ви розраховуєте, що вам обов'язково зателефонують або надішлють письмову відповідь. На ділі це відбувається вкрай рідко. Найбільш ввічливі компанії повідомлять, що вони захоплені вашими даними, але вибрали іншого претендента на місце. Від інших компаній ви і зовсім можете не дочекатися відповіді. Кращий підхід - це постійне нагадування про себе: дзвінки, листи, повторна розсилка резюме. Приблизно 60% відповідей претенденти отримують в результаті подібних дій.

4. Пошук роботи виключно через Інтернет. Інтернет - це чудовий ресурс для пошуку роботи, проте велика частина вакансій виявляється через побудову мережі контактів з людьми, які або самі володіють інформацією про вакансії або можуть знати тих, хто вакансії пропонує. Якщо сидіння за комп'ютером займає більшу частину вашого часу з пошуку роботи, то ви тим самим позбавляєте себе можливості скористатися більш ефективним способом.

5. Ви покладаєте занадто великі надії на агентства з працевлаштування. Перед тим як робити розсилку резюме по агентствам, перегляньте сайти агентств і списки їх вакансій. Часто буває так, що вакансії, які вас цікавлять, роботодавці не шукають через агентства, і ваша розсилка буде втратою часу і сил.

6. Пошук роботи за допомогою газетних оголошень. Цей спосіб малоеффектівен. До газетних сторінок доходить інформація не більш, ніж до 10% Вака-сій. Крім того, багато оголошень є «пустушками». Їх публікують в якості реклами (якщо фірма набирає персонал, означає її справи йдуть в гору), використовують для збору комерційної інформації (наприклад, таким чином можна отримати відомості про рівні заробітку співробітників компаній-конкурентів). Щоденний перегляд газет і журналів необхідний, проте не покладайтеся на це як на основний засіб при пошуку роботи.

7. Пошук роботи виключно за допомогою знайомих. Інформувати своїх знайомих, що ви шукаєте роботу, необхідно, однак не слід розраховувати, що вони будуть активно займатися вашими справами. Тому, намагайтеся розширювати ваше коло спілкування, будуйте і підтримуйте нові контакти. Почавши зі знайомих, ви можете залучити у своє коло знайомих знайомих, а потім вийти на контакти з раніше незнайомими людьми, які вже працюють в цікавій для вас області. Кількісний показник вашого успіху - це, коли один контакт дає два нових контакту.

8. При написанні резюме та підготовки до інтерв'ю ви робите акцент на минулі заслуги. Ваші минулі заслуги цікавлять потенційного роботодавця лише тому, що він хоче зрозуміти, яку вигоду (прибуток) він може отримати від вас у майбутньому. Допоможіть роботодавцю переконатися, що ви той кандидат, який йому потрібен. Чим більше інформації ви зберете про компанію, тим легше вам буде показати свою готовність мати справу з подібними труднощами в теперішньому і майбутньому. Також непогано підкреслити, що ви стежите за нововведеннями у вашій професійній області і завжди готові освоювати нові підходи.

9. Ви не встановили особистий контакт із співробітником відділу кадрів (або агентом), який проводив інтерв'ю з вами. Співробітники HR - це теж люди: одні кандидати їм більш симпатичні, інші менш. Людина, що проводив інтерв'ю з вами, здатний зробити так, щоб ваша кандидатура розглядалася серйозно. Прикладіть максимум зусиль, щоб з першої хвилини встановити насамперед людський контакт і прагніть підтримувати цей контакт надалі.

10. Після інтерв'ю ви не цікавитеся, з ким вам варто зв'язатися впослідстві. Це серйозний прорахунок. Вас не повинні задовольняти відповіді на кшталт «спасибі, ми вам обов'язково повідомимо про рішення». Дізнайтеся, кому і коли ви самі можете по-дзвонити, щоб з'ясувати перспективи одержання роботи.

11. Після інтерв'ю ви безуспішно намагаєтеся зв'язатися з менеджером по персоналу і через деякий час кидаєте це заняття, вирішивши, що ваша кандидатура відхилена. Кращий спосіб - подзвонити в підрозділ, в якому ви хотіли б працювати і нагадати про свою кандидатуру. Якщо це неможливо, то зберігайте терпіння і не втрачайте контакт з тими, з ким у вас були інтерв'ю. Може пройти ні один тиждень з моменту інтерв'ю до моменту прийому вас на работу.

12. Після інтерв'ю ви не послали листа з подякою. Існує традиція, згідно з якою після кожної зустрічі з представником компанії (або агентом) ви зобов'язані написати подібний лист. Якщо компанія не отримує подячного листа, вас можуть почати розглядати як людину, яка не знайомий з основами бізнес-етикету. Отже, в день інтерв'ю або в крайньому випадку вранці наступного дня, ви повинні відправити лист. Ви можете поставитися до цього як до формальної процедури або використовувати письмо як ще одну можливість, щоб повідомити яку-небудь додаткову інформацію про себе.

13. Неадекватна оцінка себе і своєї вартості на ринку праці. Ви можете повністю відповідати за освітою та досвідом роботи вимогам роботодавця, але не отримати роботу. На це місце може бути взятий співробітник, досвід якого менше вашого, проте його цінові діапазони і потенційного роботодавця співпали. Тому ваша пріоритетне завдання - вписатися в очікування роботодавця як за рівнем кваліфікації так і за рівнем зарплати. Головна трудність полягає в тому, що роботодавець зазвичай знає, скільки він може запропонувати за дану роботу, а вам треба це або вгадати або обгрунтувати свої вимоги. При цьому однаково погано, коли ваші очікування перевищують уявлення роботодавця, і коли ваша ціна виявляється помітно нижче. Останній випадок його не потішить, а скоріше насторожить. Тому, постарайтеся вже на самому початку пошуку роботи проаналізувати свій ринок праці з точки зору зарплати і об'єктивно підійти до оцінки своєї вартості.

Дата добавления: 2013-12-13