Принцип 7. Відкритість Ради директорів

Принцип 6: Чесність членів Ради директорів і довірителів

Рада директорів і її окремі члени мають діяти відповідно до високих етичних стандартів та забезпечувати належне врегулювання конфлікту інтересів за його наявності. До додаткових принципів відносяться: Унеможливлення отримання особистої вигоди: члени ради не повинні отримувати будь-якої вигоди від того, що обіймають певну посаду, поза дозволеними законодавством межами з огляду на свою участь у роботі організації. Усунення конфлікту інтересів: члени ради мають виявляти і негайно повідомляти про факт існування наявного або потенційного конфлікту інтересів, що є значущим з огляду на займану ними посаду. Непідкупність: належить чітко врегулювати питання отримання членами ради дарунків чи інших матеріальних виявів вдячності.

Рада директорів має бути відкритою, відповідальною і підзвітною для своїх клієнтів, користувачів послуг, членів, партнерів та інших осіб у площині своєї участі в роботі організації. До додаткових принципів відносяться. Спілкування і консультування: кожна організація має визначити коло осіб, які мають “законну” зацікавленість у роботі організації (так звані зацікавлені сторони), і забезпечити наявність стратегії щодо постійного і ефективного спілкування з ними з питань досягнень і роботи організації. Відкритість і підзвітність: Рада директорів має бути відкритою і звітувати перед зацікавленими сторонами про свою роботу й управління організацією. Залучення зацікавлених осіб: Рада директорів має сприяти залученню основних зацікавлених осіб, таких, наприклад, як клієнти і користувачі послуг, до процесів планування і прийняття рішень.

Отже, існує сім основних принципів, на яких базується кодекс. В основі кожного із них лежить додатковий принцип рівності, який забезпечує об’єктивність, розмаїття підходів і рівність ставлення до всіх прошарків суспільства. Принцип рівності є наріжним каменем підвищення ефективності діяльності з СВ через Раду директорів.

Ціла серія корпоративних скандалів, які останні кілька років струшували провідні корпорації світу, змусила їхнє керівництво замислитися над необхідністю екстрених заходів як щодо підвищення корпоративної репутації загалом, так і щодо поліпшення іміджу окремих брендів. Якщо три роки тому з 1192 топ-менеджерів, опитаних Economist Intelligence Unit, корпоративну відповідальність серед своїх пріоритетів називало трохи більше 30%, то нині цей показник сягнув майже 60%. А в найближчі три роки очікується його подальше зростання. В результаті частка тих менеджерів, для яких соціальна відповідальність не є пріоритетом, скоротиться до одиничних відсотків.

Один із дев’яти доларів, які нині інвестуються в корпоративний менеджмент, йде за статтею «соціальна відповідальність». 95% керівників провідних корпорацій, опитаних консалтинговою фірмою McKinsey у 2007 році, зазначили, що очікування від бізнесу істотно зросли навіть порівняно з попереднім роком.

Приклад: ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна» ставиться до питань управління корпоративною соціальною відповідальністю не менш серйозно аніж до інших напрямків своєї діяльності. Структурний підрозділ, до компетенції якого відносяться дані питання, безпосередньо підпорядкований Генеральному директорові, який в свою чергу несе відповідальність за ефективність роботи підприємства в даній галузі. Контроль за діяльністю аналогічних структурних підрозділів усіх підприємств Групи Компаній Coca-Cola Hellenic, здійснюється на рівні Комітету з КСВ при Раді директорів.

Дата добавления: 2013-12-13