Види і форми одягу

Естетичний ІДЕАЛ КРАСИ.

Ідеал чоловіка — мужній, галантний придворний з величною поставою. Він умілий танцюрист, гарний стрілець і наїзник, уважний кавалер. Ідеал краси - Людовик XIV, що був високого зросту, із правильними рисами особи, пишними довгим волоссям. «Король-Сонце», як називали його сучасники, був зразком величі і монументальності.

Жінка втілювала в собі велич, парадність, манірність, граціозність, кокетливість. Але чітко вираженого ідеалу жіночої краси не було. Він залежав від смаків короля і зовнішності фавориток, що замінювали друг друга. Однак завжди залишалися в ціні тонка талія, широкі стегна і пишні волосся.

Різноманіття чоловічого й жіночого гардероба припускало наявність всіх видів одягів: накладних, розстібних, що драпіруються.

На початку століття на чоловічий костюм впливав військовий одяг, тому що Франція перебувала в стані війни (Тридцятирічна війна 1618 — 1648 р.).

В 40-х роках чоловіча мода різко змінилася, набуваючи риси дитячої наївності. Це було зв'язано із вступом на престол малолітнього Людовика XIV. Це час «дитячої моди».

У цей період були винайдені штани- рейнграви (подвійна спідниця-штани, по одній з версій, продумана голландським послом Рейнгравом ван Сальмом) — чудова особливість чоловічого костюма XVII ст.

В 60-х роках чоловічий костюм знову перетерпів зміни. Він став більше мужнім. Змінився перелік одягів. З'явилися жюстокор, весту, під нею сорочка, кюлоти (вузькі штани до коліна). Однак рейнграви якийсь час носили і з жюстокором.

Жіночий одяг протягом сторіччя змінювався поступово, набуваючи в підсумку профільний силует. У якості теплого зимового одягу служив утеплений важкий роб, надягнута на котт. У побут увійшов домашній одяг - легка, з більше тонких тканин.

Текстиль того часу - це атлас, тафта, муар, газ, а також тонка вовна ніжних півтонів, іноді зі срібною й золотою ниткою - для жіночого плаття.

Сімнадцяте століття — вік мережив. Вони модні й використовуються на комірах, манжетах, фартухах, наколках, панчохах і взутті. Популярний гіпюр, а також дуже тонкі, як волосся, мережива. В останній третині століття стала дуже модної смугаста і картата тканина. Шовкові панчохи були різнобарвні, у тому числі червоні й блакитні.

Крім шовкових тканин продовжували використовувати оксамит, сукно, вовну, особливо в чоловічому костюмі. У ньому переважали чорний, сірий, червоний, коричневий, темно-зелений і рудий кольори. У жіночому одязі довгий час були модні сірий, ліловий і жовтий кольори.

Знову ввійшла в моду вишивка. Використовувалися також і набивні тканини. Під впливом «версальських мод» виникає інтерес до гобелена, що широко представлений у декорі інтер'єра. Гобелени добре сполучалися з текстилем і декором костюма. У костюмі широко застосовувалися як обробка стрічки, петлі з них, галуни.

Контрольні запитання:

1. Дайте загальну історичну характеристику епохи Бароко.

2. Який естетичний ідеал краси епохи Бароко?

3. Які тканини використовувалися в одязі людей епохи Бароко?

4. Хто диктував моду на одяг в Західної Європі у XVII столітті?

5. Які види і форми одягу існували в епоху стиля Бароко?

Лекція №9

Тема:«Костюм Західної Європи XVIIІ століття»

План:

1. Загальна характеристика епохи

2. Естетичний ідеал краси.

3. Тканина, колір, орнамент

Мета: - ознайомлення з історією розвитку костюму епохи рококо та класицизму;

- відображення в костюмі культури й побуту людей епохи рококо та класицизму.

Ключові слова: рококо, прагнення до відходу від дійсності в мир легких ілюзій, галантний флірт, салонні розваги, порушення природних пропорцій, класицизм, Французька буржуазна революція, шовк, оксамит, парча, атлас та тонка вовна, сукно, бавовняні тканини, камзол, жюстокор і кюлоти, мереживо і жабо, редінготи.

Кількість годин: 2

Література:

1. Пармон Ф.М. Композиция костюма.- М.: Легпромбытиздат, 1985.

2. Каминская Н.М. История костюма. - М.: Легпромбытиздат, 1985.

3. Рачинская Е.И., Сидоренко В.И. Моделирование и художественное оформление одежды/Серия «Учебники, учебные поосбия». – Ростов н/Д. Издательство «Феникс», 2002.

4. Блейз А. История в костюмах. – М.: ОЛМА-ПРЕСС Экслибрис, 2002.

Дата добавления: 2013-12-13