Стратегії розвитку організації

Вирізняють три основні стратегії розвитку підприємства: ста­більного зростання, зростання, скорочення та змішану (поєднання всіх трьох варіантів).

Стратегія стабільного зростання - передбачає формування заходів, спрямованих на досягнення цілей, в які закладено попе­редній темп зростання підприємства. Розроблення та реалізація такої стратегії не передбачає ніяких кардинальних змін у діяльності організації. Тобто організація, яка вибрала таку стратегію, є не схильною або нейтральною до економічного ризику.

Такий вид стратегії, однак, вибирають більшість організацій, які працюють на ринках із низьким рівнем ризику. Однією із умов застосування стратегії є повільні зміни у зовнішньому середовищі.

Стратегія зростання - передбачає розроблення комплексу заходів для досягнення цілей, які є значно підвищеними порівняно із значеннями базового періоду. Відповідно така стратегія передбачає наявність динамізму, гнучкості та значного потенціалу підпри­ємства. Підприємства часто змушені використовувати такий вид стратегії через швидкість змін у зовнішньому середовищі. Тому стратегія є ризикованою, і організація, яка застосовує таку стра­тегію, може ідентифікуватися як схильна до ризику.

Потрібно пам'ятати, що стратегія зростання є небезпечною Для підприємства, оскільки зростання передбачає залучення значних ресурсів, і якщо надалі виявиться, що зростання було разовим, підприємство опиниться перед проблемою управління надлишко­вими ресурсами.

Різновидами стратегії зростання є стратегії вертикальної інтеграції та горизонтальної інтеграції.

Стратегія скорочення - використовується у випадках, коли ор­ганізації загрожує банкрутство. Вирізняють такі різновиди стратегії:

1. Ліквідація. Найраціональнішим є повний розпродаж матері­альних запасів і активів організації (з метою розрахунку з креди­торами і початку нової справи).

2. Відсікання зайвого. Іноді фірми вважають вигідним відокре­мити від себе деякі підрозділи чи види діяльності. Основна мета - зберегти головний виробничий майданчик. Можливий варіант продажу фірми з метою погашення боргів і одержання грошей для вкладення в вигіднішу справу.

3. Скорочення і переорієнтація. На етапі спаду багато підпри­ємств вважають за необхідне скоротити частину своєї діяльності в спробі збільшити прибуток, тобто спочатку фірма терпить неминучі втрати, а потім можливе різке зростання прибутку за рахунок скорочення кількості операцій до керованого і прибуткового рівня.

Стратегію скорочення застосовують тоді, коли показники компанії продовжують погіршуватися, за економічного спаду чи просто для порятунку організації.

4. Поєднання. Стратегії поєднання швидше за все дотримува­тимуться великі фірми, що активно діють у декількох галузях.

Диверсифіковані компанії можуть використовувати змішану стратегію, тобто для різних структурних підрозділів використову­вати різну стратегію зростання.

Дата добавления: 2013-12-13