Основні підходи до розроблення стратегічних альтернатив

РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ АЛЬТЕРНАТИВ

РОЗДІЛ 4

Крива досвіду

Теорія менеджменту свідчить про те, що кожного раду, коли обсяг виробництва збільшується вдвічі, затрати на створення одиниці продукції скорочуються на 20 %.

Рис. 8. Графічна модель оцінювання існуючої та майбутньої стратегій на основі SРАСЕ-аналізу

Зниження затрат під час збільшення обсягу виробництва зумовлене комбінацією із таких факторів:

- перевага в технологіях, які виникають з розширенням виробництва;

- навчання на досвіді найефективнішої організації виробництва;

- ефекти економії на масштабах.

Використання кривої досвіду можливе переважно в галузях матеріального виробництва. Головний недолік моделі полягає в тому, що вона орієнтує організацію на внутрішні проблеми та потенціал, забуваючи про всіх решту зацікавлених груп (насамперед про потреби покупця).

Визначившись із місією власної діяльності, встановивши цілі, проаналізувавши оточення та середовище, ми знаходимось на роздо­ріжжі досягнення цілей. Способів досягнення встановлених цілей є безліч. Відповідно різні організації, враховуючи зовнішнє середо­вище, внутрішній потенціал, встановлені цілі та очікувані результати прийматимуть рішення про різні способи досягнення цілей.

Розроблення стратегії підприємства можна здійснювати трьома способами:

1) розроблення власної унікальної стратегії;

2) використання існуючих підходів;

3) модифікація існуючих стратегій, враховуючи специфіку підприємства та особливості зовнішнього середовища.

У світовій практиці ведення бізнесу найпопулярнішим є третій спосіб. Водночас українські менеджери, володіючи непересічними творчими здібностями та креативністю, часто намагаються розро­бити власну унікальну стратегію, відкидаючи здобутки розвитку Менеджменту у західній цивілізації протягом багатьох поколінь. Тобто, як каже один американець, "стараються знаходити велосипед У кожній кращій ситуації, забуваючи, що він давно знайдений". При цьому вони затрачають величезні ресурси, а переваги, які отримують від такої стратегії, в кращому випадку покривають витрати. Тому в цьому розділі посібника буде викладено різні види та типи стратегій.

Якщо встановлення цілей відповідає на запитання, до чого організація прагнутиме, якщо план дій із досягнення цілей відпо­відає на запитання, що потрібно робити, щоб досягти поставленої цілі, то стратегія відповідає на запитання, яким із можливих спо­собів, як організація йтиме до досягнення цілей.

Можна знову ж таки довго сперечатися, що таке стратегія, однак пропоную вважати, що стратегія - це сукупність заходів для досягнення встановлених цілей підприємства.

Давати якісь рекомендації до розроблення власної унікальної стратегії надзвичайно важко, лише можна порадити менеджерам, які будуть її розробляти, дотримуватись принципів стратегічного ме­неджменту і найголовнішого із них - економічної ефективності стратегічного менеджменту. Крім того керівництву необхідно впев­нитись, що воно вміє мислити стратегічно. Далеко не кожен керівник підприємства здатний мислити стратегічно.

Для стратегічного мислення необхідна наявність таких п'яти елементів:

- перший - уміння змоделювати ситуацію, зрозуміти законо­мірності взаємодії між потребами, споживчим попитом, діяльністю і якістю продукції. Отже, частиною стратегічного мислення є аналіз;

- другий елемент - здатність виявити необхідність змін, що у теперішній час відбуваються набагато інтенсивніше, ніж раніше;

- третій елемент - здатність розробляти стратегію змін;

- четвертим елементом є здатність використовувати під час змін надійні методи. Знання того, з чого будується стратегічне керу­вання, знайомство з елементами стратегії можуть бути доброю підмогою успішному менеджеру;

- п'ятий елемент - це здатність втілювати стратегію в життя. Усі розумові і творчі зусилля, що вкладені в розроблення стратегії, можуть виявитися порожнім звуком, якщо підприємство не

виявляються марними. Тільки мислення і динамізм його реалізації, що доповнюють один одного, можуть привести до успіху.

Також варто додати, що крім стратегічного мислення керівник повинен вміти викласти свої думки та донести їх у доступній формі співробітникам та підлеглим.

Нижче буде наведено різні види стратегій, які були успішно використані провідними організаціями світу.

Дата добавления: 2013-12-13