Органи державної влади

Органи державної влади впливають на організацію через чинні нормативно-правові акти. Основні цілі органів державної влади - дотримання підприємством стратегії сталого розвитку, сплата податків, створення додаткових робочих місць, дотримання нормативно-законодавчих актів, які покликані регулювати взаємо­відносини підприємства із іншими суб'єктами ринку. Відомо, що уряди економічно розвинутих країн підтримують і надають насам­перед перевагу тим підприємствам, які спрямовують свою діяльність відповідно до цілей державної політики.

Навіть з конкурентами можна знайти спільне для співпраці. Оскільки поєднавши зусилля, можна досягти більших результатів. Тобто система менеджменту повинна віднайти такі цілі організації, які б враховували інтереси зацікавлених груп, і працювати у зоні толерантності (рис. 4).

.

У таблиці З зазначені основні інтереси, цілі та потреби зацікавлених груп.

Наведені в таблиці 1 інтереси, цілі та потреби менеджмент повинен враховувати під час формування місії, стратегій та системи цілей підприємства. Всі розглянуті групи зацікавлені у такій роботі системи менеджменту організації, яка б приносила їм всім у різноманітній формі якнайбільші доходи, за наявності протилежних інтересів та цілей. Приватні інтереси кожної із зацікавлених груп повинні бути підпорядкованими загальноорганізаційними інтересам та цілям. Своєю чергою, менеджмент організацій повинен зрозуміти та намагатись задовольнити глибинну сутність цілей зацікавлених сторін, а також якнайкраще узгодити їхні інтереси. У традиційній китайській філософії "інь" і "ян" ніколи не асоціювалися з мораль­ними категоріями. Добро не є "інь" чи "ян", але динамічним балансом між ними. Зло чи шкода є дисбалансом. В конфуціанстві вважається, що таку рівновагу між "інь" і "ян" в суспільстві забезпечить добрий керівник. У таоцизмі твердять, що така рівно­вага визначається силами природи.

Деякі основні ідеї конфуціанства та таоцизму знаходимо в сьогоднішніх підходах із балансування інтересів зацікавлених сторін у діяльності організації. Як зазначено в науковій праці, для врахування інтересів всіх зацікавлених груп поширеними у практиці є три основні способи: 1) збалансування представництва зацікавле­них груп у менеджменті організації; 2) врахування під час форму­вання місії організації; 3) врахування під час формування завдань та показників діяльності підприємства.

Наприклад, в Японії створені "кейрецу" для того, щоб уникнути захоплення організації однією із зацікавлених груп. Ідеї збалансованого управління були закладені в Японії ще у ХУІ-ХУП ст. С. Судзукі, який зокрема підкреслював, що купець (підприємець того часу) досягне успіху в тому разі, коли плануватиме та здійснюватиме діяльність, враховуючи інтереси та потреби споживачів та держави. Великі західні організації, як Ford, IBM, Nokia, переймаючи досвід, створюють власні структури подібного типу.

У Німеччині, Швейцарії та деяких інших європейських краї­нах функціонують наглядові ради, які формують із представників різних зацікавлених груп (акціонери, менеджери, профспілкові представники, кредитори тощо), контролюючи роботу підприємства на засадах узгодженості стратегії підприємства та цілей усіх зацікавлених груп. У країнах Європейського Союзу представникам трудового колективу дозволено входити до складу різних комітетів, які створюються спостережними радами чи радами директорів. Зба­лансованість управління через представлення різних зацікавлених груп в органах управління дає змогу досягти кращих результатів діяльності за рахунок полегшення та стимулювання обміну нематеріальними активами типу "ноу-хау", прискорення реалізації спіль­них програм розвитку продуктів і уможливлення управління "точно своєчасно", що істотно знижує премію за ризик для позичальника під час надання кредитів.

Дата добавления: 2013-12-13