Класифікація методів планування

Методи планування діяльності та розвитку підприємства.

Зміст основних планувальних процедур загалом полягає в обробленні та передаванні різноманітної інформації, яка надає кількісні та якісні характеристики явищам і процесам, що відбу­ваються на підприємстві та зовні. У планових розрахунках зазви­чай оперують кількісними характеристиками, що зводяться в си­стематизовану певним чином сукупність показників. Характерис­тики, що не мають кількісних значень, а лише дають якісні ознаки стану чи процесу, використовують у плануванні значно рідше — разом із показниками вони виконують завдання економічного діаг­ностування.

Одну з поширених класифікацій методів планування наведено в табл. 2.1

Таблиця 2.1.

Класифікаційна ознака	Найменування методу планування
1. Вихідна позиція для розроблення плану	• ресурсний (від можливостей); • цільовий (за потребою)
2. Принципи визначення планового показника	• екстраполяційний (від досягнутого рівня); • інтерполяційний (від майбутнього кінцевого результату)
3. Спосіб розрахунку планового по­казника	• статистичний; • факторний; • нормативний; • економіко-математичний
4. Варіантність розроблення плану	• одноваріантний; • багатоваріантний
5. Форма подання планових розра­хунків	• текстовий; • табличний; • графічний; • логіко-структурний (сітковий)

Проведення планових розрахунків супроводжується одночас­ним застосуванням багатьох різноманітних методів, які, поєдну­ючись, утворюють комплекси з певним призначенням і сферою використання. Такі комплекси зазвичай називають моделями планування. Вирізняють три основні різновиди таких моделей: описові, аналітичні та імітаційні.

Найпростіші та найпоширеніші в практиці — описові (дескрип­тивні) моделі. Вони містять невелику кількість елементів і ґрунтуються на простих математичних розрахунках показників, значення яких обчислюється як алгебраїчна сума (адитивна модель), як добу­ток (мультиплікативна), як відношення (кратна) або ж як поєднання зазначених способів (змішана). Процеси як кількісні характеристики та взаємозв'язки мають бути жорстко детермінованими. Це накла­дає певні обмеження на сферу використання описових моделей.

Друга група — аналітичні (пояснювальні) моделі. Параметри та­ких моделей задані функціональною формою залежності як залежні

Дата добавления: 2013-12-13