Правила доведення та спростування

Поняття спростування

Спростуванням називається процес мислення, за допомогою якого доводиться хибність якогось положення або неспроможність доведення в цілому.

Спростування може бути спрямоване проти тези, проти аргументів або проти способу доведення. Згідно з цим розрізняють такі способи спростування: 1) спростування тези; 2) спростування аргументів та 3) спростування зв’язку тези з аргументами.

Спростити безпосередньо тезу можна різним шляхом.

1. Теза може бути спростована за допомогою доведення нової тези, котра суперечить спростовуваній.

2. Теза може бути спростована завдяки виведенню із неї наслідків, що суперечать дійсності, тобто приведенням тези до абсурду.

Аргументи також можуть бути спростовані різними способами: шляхом доведення хибності аргументів; встановленням того, що аргументи, за допомогою котрих обґрунтовується висунута теза, є для тези недостатніми; встановленням того, що вони самі є ще не доведеними; аргументи можна спростувати, встановивши, що джерело фактів, за допомогою яких обґрунтовується висунута теза, є неякісне.

Для спростування зв’язку тези з аргументами використовується спосіб, що має назву доведення неспроможності демонстрації.

Доказ відбувається завжди у формі того чи іншого умовиводу. Якщо встановлено, що теза доведена з порушенням правил умовиводу, у формі котрого здійснювався доказ, то таке доведення вважається спростованим.

У процесі доведення необхідно дотримуватися правил стосовно тези, стосовно аргументів та стосовно демонстрації.

Правила і помилки стосовно тези.

1. Теза має бути чітко та ясно сформульована.

2. Теза протягом доказу (або спростування) має залишатися однією і тією ж.

Порушення цього правила приводить до помилки, котра дістала назву «підміна тези». Вона має місце тоді, коли доводиться (або спростовується) не та теза, котру слід довести, а інша, нова теза. Також можливі помилки:

«доведення до людини» – замість доведення тези здійснюється апеляція до позитивних або негативних якостей та рис людини, котра її висловила;

«доведення до публіки» – замість доведення тези здійснюється вплив на емоції слухачів;

«доведення до авторитету» – замість доведення тези здійснюється посилання на авторитет людини, з якою опонент не зможе сперечатися;

«доведення до палки» – замість доведення тези здійснюється погроза фізичними діями.

Правила та помилки стосовно аргументів.

1. Аргументи мають бути судженнями істинними.

Порушення цього правила веде до логічних помилок, що дістали назву:

«хибний аргумент» – полягає в тому, що для обґрунтування тези беруться хибні аргументи;

«передбачення підстави» – як підстава наводиться таке положення, котре, хоч і не є явно хибним, проте само потребує доведення, тобто, коли доводячи тезу, користуються недоведеними аргументами.

2. Аргументи мають бути достатньою основою для тези.

Порушення цього правила викликає такі помилки: а) теза не випливає з аргументів; б) від сказаного у відносному, умовному розумінні до сказаного безвідносно, в абсолютному розумінні.

3. Доведення не має заключатися в коло, тобто аргументи мають бути судженнями, істинність яких встановлена незалежно від тези.

Правила демонстрації.

1. Демонстрація завжди має здійснюватися у формі того чи іншого умовиводу.

2. Потрібно дотримуватися правил умовиводів, котрі використані при доведенні.

Дата добавления: 2013-12-13