КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Частина теоретичної економіки
Теоретична економіка. Мікроекономіка як складова План Тема 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД МІКРОЕКОНОМІКИ МІКРОЕКОНОМІКА Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ “Харківський авіаційний інститут”
Конспект лекцій
Підготував доцент кафедри економічної теорії ХМЕЛЬ С. М.
Харків 2011 1. Теоретична економіка. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки. 2. Предмет мікроекономіки. 3. Методологія мікроекономічного аналізу.
В економіці, як і в будь-якій іншій сфері, усе взаємозв’язано. Прикладів, які підтверджують цю тезу, можна навести безліч. Приміром, якщо змінити обсяг виробництва, зміняться ціни, це вплине на попит, а зміна величини попиту – це фактор, який впливає на обсяг випуску. Збільшення або зменшення пропозиції виробничих ресурсів відбивається на кількості кінцевої продукції. Розвиток виробництва у тих чи інших галузях позначається на виробництві в решті галузей. Дії, що мають місце у якійсь певній ланці господарської системи, так чи інакше зачіпають інші ланки. Дуже важливим є те, що система взаємозв’язків в економіці базується на певних закономірностях, які не залежать від волі, бажань, свідомості людей. Пізнання цих закономірностей мало надзвичайно важливе значення протягом усієї історії розвитку людства. Як відомо, суть поняття “закономірність” полягає в тому, що через закономірності виявляється дія економічних законів. Економічні закони – це необхідні сталі причинно-наслідкові зв’язки й взаємозалежності економічних явищ у процесі виробництва, розподілу й обміну матеріальних і нематеріальних продуктів на різних стадіях розвитку суспільства. Економічні закони мають об’єктивний характер, тобто люди не в змозі скасувати дію того чи іншого закону або створити “новий” закон. Але люди можуть тією або іншою мірою пізнати ці закони. Саме в цьому полягає завдання науки, яка має назву економічної теорії (або теоретичної економіки). Коли мова йде про теоретичну економіку, треба розрізняти поняття “ позитивна економіка ” і “ нормативна економіка ”. Латинське слово positivus означає “фактичний”, такий, що є в наявності. Економіка як позитивна вивчає реальні процеси, реальні факти, намагається їх пояснити. Латинське слово norma перекладається як “правило”, “зразок”. Економіка як нормативна виражає судження людей про те, що треба робити, як управляти економічними процесами. Таким чином, позитивна економіка вивчає те, що є, а нормативна відбиває суб’єктивні уявлення про те, що має бути і як цього досягти. Зрозуміло, що економіка як наука є водночас і позитивною, і нормативною. Аналіз економічних закономірностей треба проводити на різних рівнях, розглядаючи як окремі виробничі одиниці, ринки й галузі, так і економіку країни в цілому. Зрозуміло, що специфіка об’єкта дослідження відбивається на його методиці, прийомах, інструментах тощо. Тому в рамках теоретичної економіки виділяють мікро- й макроекономічний аналіз. Слова mikros і makros у перекладі з грецької означають відповідно “малий” і “великий”. Макроекономічний аналіз пов’язаний або з вивченням економіки країни в цілому, або (рідше) з вивченням її крупних складових (агрегатів), наприклад таких, як приватний сектор, державний сектор, домогосподарства й т. ін. У цьому випадку агрегат – це сукупність економічних одиниць, яка розглядається як цілісність, специфічне економічне утворення. Макроекономіка оперує такими показниками, як загальний рівень виробництва, загальний рівень зайнятості, загальний рівень цін, доходів і видатків тощо. Мікроекономічний аналіз пов’язаний із виявленням об’єктивних факторів, які впливають на результати діяльності окремих господарських одиниць, з вивченням функціонування окремих конкретних товарних ринків. Тут мова йде про окремі галузі, фірми, домогосподарства, про ціни на ті чи інші продукти на окремих ринках. Прихильники алегорично-метафоричної фразеології, щоб показати різницю між макроекономікою й мікроекономікою, іноді говорять, що перша вивчає ліс, а друга – окремі дерева. Мікроекономіка й макроекономіка тісно зв’язані між собою. В економіці є багато проблем, які повинні розглядатися на рівні як мікроекономічного, так і макроекономічного аналізу. Вивчення будь-якої науки передбачає перш за все чітке усвідомлення її предмета. Проблемі розкриття предмета мікроекономіки присвячено друге питання лекції.
Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 367; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |