Загальна характеристика промислової політики

Мета розвитку промисловості полягає у створенні сучасного, інтегрованого у світове виробництво промислового комплексу, здатного в умовах інтеграції та глобалізації розв’язувати основні завдання соціально-економічного розвитку та утвердження України як високотехнологічної держави.

Ураховуючи, що Державна програма розвитку промисловості на 2003-2011 роки 28 липня 2003 р. охоплює досить тривалий період, її цільові завдання структуровані за етапами відповідно до Концепції державної промислової політики.

На першому, підготовчому, етапі (2003 рік) передбачалося створення умов для активізації державних зусиль щодо розвитку промисловості.

На другому, середньостроковому, етапі (до 2006 року) передбачалася подальша реалізація основних трансформацій, що повинні забезпечити перетворення промислового комплексу у високоефективну систему на засадах самовідтворення та стабільного прискореного розвитку.

На третьому, довгостроковому, етапі (до 2011 року) передбачається шляхом розширеного інвестування та використання, спираючись на досягнення попередніх етапів здійснення заходів промислової політики, забезпечити:

— формування технологічних кластерів пріоритетного розвитку промисловості, передусім у найбільш наукоємних і високотехнологічних галузях та виробництвах, здатних кардинально змінити економічний і науково-технічний потенціал промисловості;

— широке запровадження нових технологій з поліпшеними техніко-економічними показниками, зменшеною енерго- і ресурсоємністю виробництва, комплексною автоматизацією та інформатизацією виробничих процесів, істотним підвищенням продуктивності праці та соціального забезпечення працівників;

— підвищення конкурентних можливостей промислового виробництва, розширення ринків за рахунок входження до пріоритетних і найбільш ефективних для національної економіки секторів світового ринку (авіакосмічного, суднобудівного, військової техніки, транспортного і сільськогосподарського машинобудування) та задоволення потреб внутрішнього ринку високих технологій за рахунок вітчизняного виробництва;

— створення умов для функціонування розгалуженої системи малого та середнього бізнесу, ефективного використання ринкової інфраструктури — товарних бірж, торгових будинків, виставкових комплексів, транспортних терміналів, банківських та небанківських фінансово-кредитних установ, венчурних компаній, сучасних систем зв’язку, інтеграції у міжнародне інформаційне поле;

— забезпечення якісних змін у характеристиках розвитку промислового комплексу, що грунтуються на використанні переважно внутрішніх джерел інвестування, забезпеченні динамічної модернізації виробництва, реалізації життєвих інтересів країни.

Основою політики промислового розвитку потенціал розвитку промисловості, основними складовими якого є:

— значні виробничі потужності — одні з найбільших в Європі, здатні до реалізації сучасних технологій і швидкого нарощування обсягів виробництва, у тому числі в інвестиційноспроможних галузях: машинобудуванні, приладобудуванні, ракетно-космічному комплексі;

— великомасштабна науково-технічна система, яка включає понад 100 академічних організацій, понад 150 вузівських науково-технічних центрів, 300 галузевих науково-дослідних інститутів, конструкторських і технологічних установ з розвинутою інфраструктурою, що спроможна задовольнити потреби інноваційного розвитку промисловості;

— наявність працівників високої кваліфікації, у тому числі понад 67 тис. наукових працівників, та система відтворення кадрів;

— природні ресурси, які дають змогу виробляти конструкційні та функціональні матеріали в обсягах, достатніх для самозабезпечення замкнених технологічних циклів у промисловості.

Важливою є наявність основної умови для реалізації цього потенціалу — значний, поки що недостатньо платоспроможний, внутрішній ринок промислової продукції та ринкова інфраструктура, що динамічно розвивається.

Правові засади організації та управління промисловістю в Україні знаходять своє відображення в Конституції та законах України «Про підприємництво» (1991 р.), «Про промислово-фінансові групи в Україні» (1996 р.), «Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні» (2001 р.), «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» (2002 р.) та інших, а також в актах Президента України, Кабінету Міністрів України, деяких відомчих актах.

Дата добавления: 2013-12-14