Розробка комплексу маркетингу.

Прийнявши рішення щодо позиціонування товару на ринку, підприємство може розпочинати розробку комплексу маркетингу.

Комплекс маркетингу – це набір засобів маркетингу, сукупність яких підприємство використовує для впливу на цільовий ринок, маючи на меті домогтися бажаного реагування з його боку.

Комплекс маркетингу охоплює усі заходи, які може запровадити фірма для активізації попиту на товар. Їх можна об’єднати у чотири основні групи:

1. Товар – це набір виробів та послуг, що їх спеціально розробляє фірма для своїх цільових споживачів.

2. Ціну товару належить визначати з урахуванням великої кількості чинників та адаптувати до вимог ринку.

3. Методи збуту (розповсюдження) – діяльність, завдяки якій товар стає доступним для цільових споживачів.

4. Методи просування (маркетингові комунікації) – діяльність, спрямована на розповсюдження інформації про фірму та її товар, формування позитивного ставлення споживача.

За всіма складовими комплексу маркетингу приймають дуже багато різних рішень, що перетворює кожну з них також на спеціальний комплекс. Найважливіші з цих рішень зображено на рис.8.6.

Рис.8.6. Комплекс маркетингу

Функціональне забезпечення маркетингової діяльності здійснюється за допомогою таких елементів:

ü Створення служби маркетингу;

ü Функціонування маркетингової інформаційної системи;

ü Визначення стратегії та планування маркетингу;

ü Маркетинговий контроль.

Типи маркетингового контролю:

- контроль за виконанням річних планів;

- контроль прибутковості;

- контроль за виконанням стратегічних рішень.

4.Маркетингове середовище підприємства.

Маркетингове середовище підприємства – сукупність активних суб’єктів та сил, які діють за межами підприємства і впливають на можливості служби маркетингу встановлювати та підтримувати стосунки ділового співробітництва зі споживачами.

1. Мікросередовище утворюють сили, які безпосередньо стосуються самого підприємства та його можливостей щодо обслуговування споживачів.

Чинниками мікросередовища є такі:

1. Постачальники – юридичні та фізичні особи, які забезпечують підприємство та його конкурентів матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів.

2. Маркетингові посередники – юридичні та фізичні особи, які допомагають компанії просувати, розподіляти, продавати товари на ринку. Їх види:

v Торгівельні посередники допомагають знайти покупців та/або безпосередньо продавати їм товари.

v Фірми-спеціалісти з організації руху товарів допомагають підприємству створювати запаси своїх товарів та просувати їх від місця виробництва до місця призначення.

v Агентства, які надають маркетингові послуги.

v Кредитно-фінансові установи – банки, кредитні та страхові компанії, які надають маркетингові послуги.

3. Клієнтурні ринки, їх види:

o Споживчий ринок – окремі особи чи сім‘ї, що купують товари для задоволення особистих потреб.

o Ринок виробників – організації-споживачі, що купують товари для виробництва іншої продукції.

o Ринок посередників – організації, які купують товари для подальшого перепродажу.

o Ринок державних установ – урядові організації. Які купують товари для їх подальшого використання в сфері комунальних послуг або для надання цих товарів тим, хто їх потребує.

4. Конкуренти, їх види:

§ Бажання-конкуренти – бажання, які споживач може прагнути задовольнити.

§ Товарно-родові конкуренти – різноманітні шляхи задоволення конкретного бажання.

§ Товарно-видові конкуренти – різновиди однієї категорії товарів, які здатні задовольнити конкретне бажання споживача.

§ Марки-конкуренти – різноманітні марки одного і того товару, що їх виготовляють підприємства-конкуренти.

5. Контактні аудиторії – будь-яка група, яка проявляє реальний чи потенційний інтерес до організації або може справити на неї певний вплив. Види:

· Фінансові кола, які мають вплив на здатність фірми забезпечити капіталом.

· Контактні аудиторії засобів інформації.

· Контактні аудиторії державних установ – впливають через державне регулювання підприємницької діяльності.

· Громадські організації.

· Місцеві контактні аудиторії та широка громадськість.

· Внутрішні контактні аудиторії– складаються з власного персоналу.

Мікрооточення підприємства функціонує у межах значного за обсягом і впливом макросередовища.

Чинник макросередовища – це ті сили, які не підлягають контролю з боку підприємства.

1. Демографічні – зміна чисельності населення, рівень народжуваності, розподіл населення за віком і статтю, міграція населення, його національна структура.

2. Економічні – кількісний та якісний склад споживачів, їх купівельна спроможність; економічні спади, рівень безробіття, зміни цін, заощадження населення;умови одержання кредитів, диференціація доходів у сім’ях.

3. Природне середовище – дефіцит деяких видів сировини, зростання вартості енергії, забрудненість довкілля.

4. Науково-технічне середовище – відкриття у науці та техніці, досягнення науково-технічного прогресу.

5. Політичне середовище – нормативно-правове, законодавче регулювання.

6. Культурне оточення – рівень культури споживачів, історичні традиції, звички, спосіб життя, належність до певного класу, професію, сімейний стан тощо.

Дата добавления: 2013-12-14