Вимоги до усного ділового спілкування

КУЛЬТУРА УСНОГО ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ

Написання частки не з різними частинами мови

Написання не разом чи окремо з різними частинами мови залежить від того, чим виступає не - часткою при певній частині мови чи префіксом у слові. Якщо не є за­перечною часткою, то вона з усіма частинами мови пи­шеться окремо, а якщо префіксом — то разом.

Разом не пишеться:

1. З іменниками, прикметниками, дієсловами, прислів­никами, якщо вони без частки не не вживаються: негода, необхідність, ненависть, негайний, неволити, невтомно.

2. З іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо вони набувають нового, протилежного значення і їх можна замінити синонімічними (близькими за зна­ченням) словами: швидкий — нешвидкий (повільний), до­ля — недоля (лихо), або коли слова з часткою не утворю­ють одне поняття: невміння, незнайомий, несподіванка.

3. У складі префікса недо-, який означає неповноту дії, стану чи ознаки в іменниках, прикметниках, дієсловах, прислівниках: недобачати, недоїдок, недоказаний, недоладно.

4. З прикметниками й дієприкметниками, які висту­пають означеннями і не мають при собі пояснювальних слів: незагартований організм, непрочитана повість.

Окремо частка не пишеться:

1. З дієсловами (дієприслівниками), числівниками, прийменниками, сполучниками, деякими прислівника­ми та більшістю займенників: не зачіпати, не спитавши, не три, не п’ятий, не тебе, не завтра.

2. З іменниками, прикметниками, дієприкметниками, прислівниками за наявності протиставлення: не глибокий, а мілкий; не воля, а рабство; не позичений, а власний.

3. З дієприкметниками, коли вони мають при собі за­лежні слова або виконують функцію присудка: не спро­стований ніким факт, проблеми не розв’язані.

Без спілкування люди не могли б жити в суспільстві, працювати й передавати свій досвід і знання іншим. Усе, що ми робимо, вимагає обміну інформацією. Отже, ос­новою людських взаємин є спілкування.

Спілкування — це один із виявів соціальної взаємодії, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, воле­виявленнями з метою інформування.¹

Спілкування відбувається за певними визначеними правилами і вимагає серйозної, ґрунтовної підготовки. Щоб досягти успіху в спілкуванні, потрібно оволодіти його «технікою» та застосовувати її у щоденній практиці.

Під технікою спілкування розуміємо сукупність стан­дартів культурної поведінки, етичних і естетичних норм у послуговуванні вербальними (словесними) і невербальними (погляд, жести, міміка) засобами комуніка­тивної взаємодії. Поєднання цих елементів під час кому­нікації і становить мистецтво спілкування.

Дата добавления: 2013-12-14