Міжнародний стандарт ISO 26000

Підставою для розробки стандарту із соціальної відповідальності стало визнання значення ролі соціальної відповідальності у сталому розвитку організації на Всесвітньому Самміті з навколишнього середовища у Ріо-де-Жанейро у 1992 році та на Всесвітньому Самміті зі сталого розвитку у Південній Африці у 2002 році. На початку 2003 року ISO (Міжнародна організація із стандартизації) сформувала Стратегічну консультативну групу з питань соціальної відповідальності, до складу якої увійшли представники різних країн і груп стейкхолдерів, включаючи бізнес, державні структури, об'єднання споживачів та працівників, недержавні організації, дослідницькі інституції та міжнародні структури. В результаті цієї роботи Стратегічна консультативна група підготувала звіт, який містив огляд світової практики у сфері соціальної відповідальності та перелік питань, на які потрібно було звернути увагу. [5]

Кожна організація-член ISO, яка призначила експертів, створює у своїй країні Національний дзеркальний комітет, який за структурою та представництвом різних груп стейкхолдерів є дзеркальним відображенням Робочої групи. Завдання таких комітетів - виробити національну позицію щодо проектів стандарту ISO-26000, які розробляє Робоча група.

У листопаді 2007 року Україна приєдналася до розробки міжнародного стандарту. Ідея приєднання України розробки ISO 26000 належить Центрові „Розвиток корпоративної соціальної відповідальності” та Держспоживстандарту. Під час круглого столу, проведеного за підтримки SCM, Консорціуму „Індустріальна група" та UCAN були обрані національні експерти і спостерігачі та створений Національний дзеркальний комітет.

Приєднання України до розробки міжнародного стандарту із соціальної відповідальності надає можливість представникам українського бізнесу, неурядових організацій, профспілкам та іншим зацікавленим групам не тільки ознайомитися з поглядами і підходами світової спільноти до соціальної відповідальності, а і презентувати власне бачення цієї проблематики.

Стандарт ISO 26000 регулює такі питання:

· практична реалізація КСВ, робота зі стейкхолдеров,

· підвищення рівня довіри до КСВ компаній,

· підвищення рівня довіри споживачів,

· єдина термінологія у сфері КСВ,

· забезпечення відповідності між наявними документами.

Глобальна ініціатива зі звітності (GRI)

Один із широко відомих на Заході документів щодо звітності в області сталого розвитку - руководство, розроблене Глобальною ініціативою по звітності (Global Reporting Initiative, GRI).

Так само, як і стандарт AA1000, рекомендації GRI передбачають підготовку звіту на основі діалогів з представниками зацікавлених сторін (стейкхолдерами). Одне з основних відмінностей та переваг GRI полягає в тому, що цей ст андарт дозволяє звітуючій організації використовувати рекомендації поетапно, тобто компанія, яка тільки стає на шлях звітності по стійкому розвитку, може на перших порах використовувати лише загальні принципи документа.

Також GRI передбачає можливість підготовки звіту тільки по одній або декільком областям діяльності організації з поступовим поширенням на інші сфери. Основні принципи звітності:

· Відкритість

· Залучення зацікавлених сторін

· Верифікація

· Повнота інформації

· Значимість

· Контекст сталого розвитку

· Точність

· Об'єктивність

· Вчасність та регулярність

Дата добавления: 2013-12-14