Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Загрози радіаційної небезпеки


Радіаційний вплив є однім з самих небезпечних техногенних чинників, які негативно відображаються на умовах життя населення і на навколишньому

середовищі. В Україні об'єктами ядерної і радіаційної небезпеки є:

4 діючих АЕС;

сховища відпрацьованого ядерного палива;

2 дослідницькі реактори;

підприємства по здобичі і переробці уранової руди;

об'єкт "Укриття" і післяаварійні відходи в 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС ;

8 підприємств, що займаються радіоактивними відходами;

підприємства, що використовують джерела іонізуючого випромінювання і радіаційно-небезпечні технології.

Радіаційна безпека на АЕС

На даний час в Єдиній енергетичній системі України працює 4 атомні електростанції (Запорізька АЕС, Рівненська АЕС, Южно-Українська АЕС, Хмельницька АЕС). В експлуатації знаходяться 15 енергоблоків: 13 – з реакторними установками типу ВВЕР-1000 і 2 – з ВВЕР-440.

За категоріями Цивільної оборони АЕС відносяться до об'єктів особливої важливості, за ступенем радіаційної небезпеки - до радіаційно-небезпечних об'єктів. Виходячи із загальної кількості сильнодіючих отруйних речовин, ВП АЕС відноситься до ІІІ ступеня хімічно-небезпечних об'єктів.

Поточний стан радіаційної безпеки та радіаційного захисту на АЕС визначається рівнями радіаційного опромінення персоналу АЕС; величинами газо-аерозольних викидів та водних скидів радіоактивних речовин у навколишнє середовище, які визначають рівень опромінення населення, яке мешкає у районах розташування АЕС.

Для кожної АЕС встановлено допустимі і контрольні рівні газо-аерозольних викидів радіоактивних речовин у навколишнє середовище. З 1 лютого 2003 року з метою додаткового контролю технологічних режимів роботи обладнання АЕС були розроблені та введені в дію єдині для всіх АЕС адміністративно-технологічні рівні (АТР) викидів та скидів, що дозволило удосконалити систему нагляду за параметрами радіаційної безпеки та радіаційного захисту.

Проведений аналіз безпосередніх причин порушень у роботі енергоблоків АЕС показав, що найбільша частка припадає на порушення, пов’язані з відмовою обладнання (через його недостатню надійність, придатність, функціональні якості під час експлуатації, фізичне зношення). Корінними причинами порушень у роботі обладнання атомних станцій є відсутність або недостатній контроль працездатності обладнання або недоліки процедур.



Поводження з радіоактивними відходами (РАВ)

Проблема поводження з РАВ, особливо їх зберігання і захоронення, та захист навколишнього середовища від їх негативного впливу є для України, яка має розвинуту атомну енергетику, уранодобувну та переробну промисловість, широко використовує радіаційно активні речовини та радiоiзотопну продукцію в різних галузях виробництва, однією з найважливіших проблем.

Сучасний стан поводження з РАВ на АЕС України значною мірою обумовлений відсутністю повного технологічного циклу переробки до одержання кондиційованих продуктів, які мають передаватися спеціалізованим підприємствам з поводження з РАВ на тривале зберігання/поховання.

Проектами було передбачено оснащення українських АЕС установками для сортування і пресування твердих радіоактивних відходів, установками спалювання твердих і рідких радіоактивних відходів, установками глибокого випарювання, установками регенерації радіоактивних масел тощо. Але через ряд причин ці проектні рішення не реалізовані в повному обсязі. Відсутність переробних комплексів призводить до передчасного заповнення ємностей для збереження рідких та твердих РАВ.

У разі відмови від будівництва комплексів з переробки РАВ уже за 3-4 роки виникне необхідність будівництва нових потужностей із збереження РАВ на АЕС, що спричинить додаткове радіаційне навантаження на території АЕС.

Перевезення радіоактивних матеріалів

Перевезення радіоактивних матеріалів територією України здійснюється у сертифікованих упаковках (транспортних пакувальних комплектах), а подільних матеріалів - свіже та відпрацьоване ядерне паливо - в упаковках для подільних матеріалів.

Практика перевезень радіоактивних матеріалів в Україні та за кордоном свідчить про високий фактично досягнутий рівень безпеки при їх здійсненні. До цього часу в Україні не було зареєстровано жодного аварійного випадку при транспортуванні.

Об’єкт “Укриття” та після аварійні відходи у 30-кілометровій зоні ЧАЕС.

Після аварії на ЧАЕС загальний об’єм накопичень РАВ (техніка, конструкції, тимчасові захоронення) тільки у зоні відчуження становить близько 2 млн. куб. метрів.

Стратегічним завданням щодо поводження з РАВ у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення є мінімізація їх шкідливого впливу на довкілля.

На промисловому майданчику Чорнобильської АЕС є чотири ядерні установки: реактори першого, другого та третього енергоблоків та сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-1). Всього на Чорнобильській АЕС зберігається 21 284 відпрацьовані паливні збірки, у т.ч. 53 дефектні збірки, які мають значні механічні ушкодження (15 603 у СВЯП-1 і 5 681 на енергоблоках).

Зберігання відпрацьованого ядерного палива на ЧАЕС виконується відповідно до встановлених норм і правил. Щодо зберігання дефектного ядерного палива, то воно завантажено у спецпенали і зберігається у приреакторних басейнах витримки на 1 та 2 енергоблоках ЧАЕС та у СВЯП-1.

У зруйнованому 4 енергоблоці (об’єкт “Укриття”), за різними оцінками, знаходиться до 214 т ядерного палива, яке міститься у паливовмісних матеріалах (ПВМ).

 

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Загрози хімічної небезпеки. Тема: Техногенні небезпеки та їхні наслідки | Фізико-хімічні властивості, токсичність і класифікація сильнодіючих отруйних речовин

Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 319; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.