Принцип наочності

Стимулювати свідомий аналіз, самоконтроль і раціональне використання сил при виконанні фізичних вправ. Хоча фізичні вправи являють собою підконтрольні свідомості довільні рухи, при їхньому виконанні сама собою необхідний ступінь осмислення дій не досягається.

Разом з осмисленням сутності фізкультурної діяльності розвивається й стійкий інтерес до неї. ні розважальний характер занять, ні інші фактори, що не випливають із сутності фізичного виховання, не можуть служити повноцінним стимулом, що мобілізує на систематичним занять фізичними вправами. Реалізація принципу свідомості й активності буде складатися, отже, насамперед у тім, щоб забезпечити глибоке розуміння мети проведених занять, розкрити перспективну лінію вдосконалювання, зробивши її внутрішнім устремлінням кожного що займається.

Формувати осмислене відношення й стійкий інтерес до загальної мети й конкретних завдань занять. Необхідною передумовою свідомого відношення до діяльності є відповідна її мотивація. Мотиви, що спонукують займатися фізичними вправами, різноманітні.

Видатну роль у науковій розробці даного принципу зіграв П.Ф. Лесгафт. Показавши всю неспроможність спрощених поглядів на фізичні вправи лише як на гру «фізичних сил», він створив цілісне вчення про фізичне утворення.

Не вимагає доказів, що результативність педагогічного процесу залежить від того, наскільки свідомо й активно ставляться до справи самі воспитуемые. Розуміння суті завдань, як і активне зацікавлене виконання їх, прискорює хід навчання, сприяє результативності чинених дій, спричиняється творче використання знань, що здобуваються, умінь і навичок у житті. Ці давно помічені закономірності й лежать насамперед в основі принципу свідомості й активності.

Принцип свідомості й активності розкривається в наступних вимогах:

У процесі формування рухових навичок відбувається автоматизація рухів, що в принципі не применшує ролі свідомості, а, навпаки, становить одне з умов підвищення якості свідомого керування руховою діяльністю. Але це справедливо якщо автоматизація досягається не механічним повторенням, а раціонально організованою вправою, у ході якого спеціально ставляться й вирішуються завдання по аналізі, оцінці й детальному контролюванню виконуваних дій.

Велике значення мають також ідеомоторні методи, що включають уявне відтворення рухів з установкою виправити або вдосконалити ті або інші моменти дій, перш ніж вони будуть реально виконані. Цікаво, що по деяким експериментальним даним така уявлюван практика дає в певних випадках не менший ефект, чим фактичне виконання вправ.

Виховувати ініціативність, самостійність і творче відношення до завдань. Основним предметом вивчення й у той же час основним засобом розвитку здатностей у процесі фізичного виховання є активна рухова діяльність навіть при освоєнні широко відомих видів рухової діяльності кожний як би заново створює їх у відповідності зі своїми індивідуальними можливостями.

Активність обумовлена зацікавленістю. Проблема пробудження й розвитку інтересу вирішується в певній мері шляхом підбора захоплюючого матеріалу для занять і відповідною організацією їх.

Дата добавления: 2013-12-14