Завдання та вимоги діагностики

Викладач проводить фронтальне усне опитування згідно з переліком питань для самоконтролю.

Потім проводиться фронтальне вирішення проблемної педагогічної ситуації. Наприклад: Виходячи з конструкторсько-технологічного підходу, обґрунтуйте використання суцільної товстої основи та суцільної тонкої лінії у зображенні різьби.

Форми діагностики знань. умінь, навичок: усні,графічні, письмові, тестові. Перевірка знань. вмінь та навичок: суть, види, та форми проведення.

Важливою і необхідною частиною навчально-виховного процесу є облік успішності школярів. Перевірка і оцінювання знань школярів виконує наступні функції: контролюючу, навчальну, виховну, розвиваючу.

Педагогічні вимоги до організації перевірки та оцінювання знань: систематичність і регулярність здійснення контролю, контроль як за глибиною та міцність знать, так і за своєчасним формуванням певних умінь та навичок; об’єктивність контролю та оцінок – виставлення оцінок у відповідності до вимог щодо рівня знань, умінь, навичок; оптимальність контролю.

У школі практикують, в основному, дві органічно пов'язані між собою

форми перевірки знань учнів. Це усна перевірка знань учнів і перевірка знань, умінь і навичок учнів за допомогою письмових, графічних і практичних робіт.

Використовується поточна, періодична та підсумкова перевірка знань. Поточна перевірка знань планується на кожен урок та має різноманітні форми: фронтальне усне або письмове опитування, опитування біля дошки, змішане < Періодична перевірка знань проводиться у кінці вивчення теми, тому на неї відводиться більше часу, ніж на поточну перевірку. Мета її - перевірити ступінь засвоєння учнями матеріалу конкретної теми або розділу, поновити у їх пам'яті теоретичний матеріал, систематизувати його. Підсумкова перевірка знань передбачає перевірку теоретичних і практичних знань з матеріалу, поновити який вивчено протягом четверті, року, курсу.

Види обліку успішності учнів (біжучий, періодичний, завершальний). Важливим ланцюгом в навчанні кресленню є перевірка знань, умінь і навичок учнів.

Облік успішності по кресленню повинен проводитися систематично на

кожному уроці. Лише в цьому випадку учитель може встановити дійсні знання учнів.

Уявлення про успішність школярів може бути повним і об’єктивним в тому випадку, якщо учитель здійснює поточний, періодичний і підсумковий облік.

Поточний облік.

Перевірка знань учнів являється невід’ємною частиною процесу навчання. Її потрібно проводити систематично по мірі вивчення навчального матеріалу програми. Особливо важливий облік для тих учиш, які слабо встигають, а також для тих, хто пропустив заняття по тій, чи іншій причині.

Під час поточного обліку вдається встановити деякі упущення в знаттям учнів, виявити навички, наприклад в читанні креслень, в розумінні символіки ГОСТа і інші. Крім цього в процесі опитування відбувається розвиток логічних здібностей, просторових уявлень, вдосконалюється мова, відпрацьовується термінологія. Таким чином, поточна перевірка знань являється дуже важливим етапом в навчанні. Тут часто проходить для одних встановлення знань, а для інших осмислювання. Поточний облік може бути проведений у вигляді фронтального опитування з місць, виклику учня до дошки, перегляду домашніх завдань.

При фронтальному опитуванні учитель задає велику кількість питань (8-10). На одні запитання можуть бути дані короткі відповіді, на другі - більш поширені. Оцінка може бути поставлена лише за повну відповідь, чи за декілька коротких. Ця форма опитування ефективна тим, що учитель може судити про рівень знань багатьох учнів.

Частіше потрібно викликати учнів до навчального плакату. При цьому слід використати метод ущільненого опитування. Суть цього методу заключається в тому, що учитель на початку уроку викликає до дошки двох - трьох учнів. Одному з них він пропонує наприклад, уявно повернути предмет, який зображується на 90 і побудувати його проекції в новому положенні. В цей час другий учень повинен уявно розчленувати зображуваний па кресленні предмет, на складові його геометричні тіла і описати словами його форму, розміри і взаємне розташування. Третій учень повинен прочитати креслення і знайти допущені в ньому помилки (мають на увазі, що викликані учні працюють по 3 різним плакатам).

Використовуючи цей метод опитування, учитель може перевірити знання у значної більшості учнів класу. Важливо при цьому, щоб учитель включав при цьому в робот}' увесь клас, з тим, щоб учні приймали живу участь на уроці. В іншому випадку опитування буде зведене до дуету учителя з учнем, і крок прийме характер системи одиночного навчання, яке осудив ще Ушинський.

Перевірку домашнього завдання можна проводити так: учні розкривають робочі зошити або приготовлені креслення і кладуть їх на свої робочі місця. Проходячи вздовж рядів, учитель робить біглий огляд робіт, після цього він підводить підсумки роботи всього класу, а іноді аналізує роботу окремих учнів, наголошуючи на типових помилках з послідуючим їх аналізом на дошці. В останній час деякі учителі ставлять на графічних роботах учнів подвійну оцінку (дробом). При цьому чисельник показує фактичні знання учня по матеріалу, який вивчається. А знаменник - якість графічного оформлення креслення. Наявність двох оцінок найбільш об’єктивно демонструє повноту знань фактичного матеріалу учнів, і в той же час їх навички і уміння в оформленні роботи. Всі оцінки вносяться в класний журнал і враховуються учителем при виведенні підсумкової оцінки.

Періодичний облік.

Обмежуватися тільки поточним обліком успішності не можна, так як в цьому випадку неможливо перевірити наскільки систематизовані знання учнів, які вони одержали після проходження відповідного розділу програми.

Тут на перше місце виходить графічна робота, при виконані якої виявляються в основному всі ті знання, уміння і навики, які учні одержали на уроках.

При цьому не потрібно забувати, що графічна контрольна робота по кресленню виправдовує своє призначення лише в тому випадку, якщо воно правильно організовано. Під час виконання роботи потрібно виключити всяку взаємодопомогу.

Контрольні роботи необхідно якісно перевіряти, всі помилки виправляти.

Потрібно відмітити, що контрольна робота являється також засобом

самоконтролю учителя. Аналізуючи роботи учнів учитель може побачити, які теми погано засвоєні учнями.

З практиці деяких учителів склався неправильний підхід до оцінки знань учнів за четверть. Оцінка за четверть повинна являти собою середнє арифметичне всіх оцінок, а не за контрольну роботу.

Підсумковий облік.

Цей вид обліку необхідний для перевірки знань учнів по всій навчальній програмі за рік. Оскільки екзамен по кресленню не передбачається навчальною програмою тому при виставленні оцінок за навчальний рік учителю потрібно враховувати успіх учнів по кресленню за четверті і при цьому слід враховувати відношення учня до предмету, до своїх учнівських обов’язків. Поставлену оцінку потрібно обмотивувати. Але особливу чіткість потрібно проявити при оцінці слабих учнів. В цьому випадку потрібно звернути увагу на позитивне, що є в графічній роботі, чи в усній відповіді. Про ці успіхи учня потрібно сказати так, щоб він відчув моральну підтримку учителя.

Методика оцінки знань, умінь, навичок учнів із креслення в старшій школі та ПТНЗ.

Усна відповідь учня повинна мати характер зв’язного викладу матеріалу, виявляти чітке знання та глибоке розуміння вивченого.

Приклади, якими учень оперує під час усної відповіді, повинні ілюструватись рисунками на дошці, тому в процесі підготовки до усні відповідей учні особливу увагу мають приділяти вмінню креслити крейдою І дошці за допомогою інструментів та від руки. Крім запитань і завдань! поточної теми, учням ставлять запитання і дають завдання з попередньої теми.

При оцінюванні усної відповіді учня враховують: а) обсяг, повноту знань

(чи знає учень весь матеріал з даної теми, а також попередній матеріал);

б) ступінь розуміння засвоєного матеріалу, міцність та якість знань (як глибо розуміє учень теоретичний і практичний зміст усіх понять та умовносте креслення; чи засвоїв він свідомо основні положення і правила на основі проекційно-просторових уявлень, чи вони засвоєні формально); в) уміння застосувати набуті знання для розв'язування практичних завдань, зокрема ілюструвати усні відповідь графічними зображенями, виконаними за допомогою інструментів та від руки (на дошці, папері); г) знання основних положень ССКД та вміння правильно застосовувати передбачені стандартами специфічні терміни технічного креслення; д) якість усного і письмового викладу (уміння викласти засвоєний матеріал правильною, літературною мовою); е) якість, кількість і характер допущених помилок; є) своєчасність виконання роботи тощо.

Усна відповідь з креслення може бути: а) викладом теоретичного матеріалу з курсу креслення виконання графічних ілюстрацій на дошці на папері; б) розв'язанням різних графічних вправ на дошці або на папері викладом принципу та порядку їх виконання); в) читанням запропонованого учителем креслень із наступною відповіддю на запитання, що стосуються цих креслень.

У кресленні виділяють такі огріхи: помилки та недоліки. Помилки – це огріхи, допущені в графічних роботах і відповідях, які спотворюють або зовсім змінюють зміст означення, правила або зображення. Недоліками вважають, огріхи, які с наслідком неуважності або неохайності учня під час відповіді або виконання графічних робіт і мають другорядне значення. Більш детальний матеріал дивись у додатку Г.2.

Оцінки за усні відповіді ставлять у класний журнал і враховують при виведенні підсумкових оцінок.

Оцінки "12, 11, 10" ставлять тоді, коли учень: а) викладаючи теоретичний матеріал, дає цілком свідомі, правильні й повні відповіді на поставлені основні і додаткові питання; б) правильно й точно формулює означення і правила; в) на вимогу вчителя обґрунтовано ілюструє графічною побудовою якесь із положень або правил.

Оцінку "9, 8, 7" ставлять тоді, коли учень нечітко формулює правила, з певними недоліками виконує рисунки, але глибоко й свідомо розуміє матеріал і

Оцінку "6, 5, 4" ставлять тоді, коли учень, наприклад, неправильно сформулював те чи інше положення, побудову виконав з недоліками.

Дата добавления: 2013-12-14