Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Адміністративна відповідальність за порушення у сфері використання й охорони природних ресурсів




Читайте также:
  1. Адміністративна відповідальність
  2. Адміністративна відповідальність
  3. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі фінансів
  4. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі фінансів
  5. Адміністративна відповідальність юридичних осіб
  6. Адміністративна сфера
  7. Адміністративне правопорушення та відповідальність. Ознаки, види, склад адміністративного правопорушення. Підстави адміністративної відповідальності
  8. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
  9. Адміністративно-процесуальні документи, що приймаються під час провадження у справах про адміністративні правопорушення.
  10. Активи – це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.
  11. Акції з використанням баз даних

Державний контроль у сфері економіки. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері економіки

Під час здійснення управління в сфері економіки органи виконавчої влади загальної, галузевої та міжгалузевої компетенції в різних формах і за багатьма напрямами реалізують контрольні й наглядові повноваження. Функції контролю й нагляду виконують органи виконавчої влади (посадові особи) як безпосередньо в процесі управлінської діяльності, так і через спеціально створювані в системі управління організаційно-правові форми контролю.

Державний контроль у сфері економіки – це сукупність дій щодо спостереження за функціонуванням відповідного об’єкта контролю за метою одержання об’єктивної та достовірної інформації про стан справ на ньому, застосування заходів щодо попередження правопорушень у сфері економіки, надання допомоги підконтрольній структурі у поновленні законності, визначення причин, що сприяють порушенню правових норм, вжиття заходів щодо притягнення до юридичної відповідальності винних осіб.

У сфері економіки контроль (нагляд) тією чи іншою мірою здійснюють фактично всі спеціально створені інспекції, служби та інші органи відповідно до своїх повноважень. Значна кількість контролюючих (наглядових) органів має право застосовувати до правопорушників заходи адміністративного примусу, в тому числі адміністративні стягнення.

Система державного контролю у сфері економіки складається з:

– контролю законодавчого органу (ВРУ);

– контролю органів виконавчої влади загальної компетенції (КМУ, місцеві державні адміністрації);

– контролю спеціалізованих органів виконавчої влади (Мінекономіки, Міндоходів, Державна фінансова інспекція України, Державна казначейська служба України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку).

 

Фінансовий контроль складається із зовнішнього контролю, який здійснюють:

– державні органи загальної компетенції (ВРУ, КМУ, МДА);

– державні органи спеціалізованого фінансового контролю (Рахункова палата, Мінфін України, Державна казначейська служба України, Нац. комісія з цінних паперів та фондового ринку; Держфінінспекція, НБУ та ін..);

– аудит, внутрішній (відомчий) контроль, який здійснюється контрольно-ревізійними підрозділами ЦОВВ.

Міндоходівздійснює контроль за додержанням законодавства про податки, їх обчисленням і сплатою, мають право порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні податкового, митного, бюджетного законодавства та законодавства про єдиний внесок (Положення про Міністерство доходів і зборів України : затв. указом Президента України від 18 березня 2013 року №141/2013).



Так, органи Держфінінспекції України здійснюють незалежний державний фінансовий контроль від імені виконавчої гілки влади. До її складу входять Держфінінспекція України та її територіальні органи – державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, головні державні фінансові інспектори в районах та містах.

Держфінінспекція України є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність органів Держфінінспекції України, є Указ Президента України від 23.04.2011 № 499/2011 „Про Положення про Державну фінансову інспекцію України”, Бюджетний кодекс України, наказ Міністерства фінансів України від 03.10.2011 № 1236 „Про затвердження положень про територіальні органи Державної фінансової інспекції України та їх підрозділи”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 за № 1212/19950, та інші.

Основними завданнями Держфінінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює державний фінансовий контроль за:

– використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі – підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;

– дотриманням законодавства про державні закупівлі;

– діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи;

2) здійснює контроль за:

– виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;

– цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

– цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;

– складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;

– станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

– усуненням виявлених недоліків і порушень;

3) забезпечує участь представників Держфінінспекції України в ревізійних комісіях господарських організацій, у яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків статутного капіталу; – не тер. органи

4) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:

– вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства;

– звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

– проводить аналіз стану додержання фінансової дисципліни та про його результати повідомляє органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування;

– готує і подає до відповідних державних органів пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які призвели до допущення недоліків і порушень;

– здійснює контроль за виконанням вимог і пропозицій, поданих Держфінінспекцією України та її територіальними органами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування за результатами державного фінансового контролю, та інформує про це Кабінет Міністрів України і Мінфін України;

– застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства;

– передає правоохоронним органам матеріали ревізій у разі встановлення порушень законодавства, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь; інформує правоохоронні органи про факти інших виявлених порушень законодавства;

5) подає щомісяця Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Мінфіну України звіти про узагальнені результати контролю за дотриманням бюджетного законодавства; – не тер. органи

6) забезпечує погодження призначення на посади та звільнення з посад керівників контрольно-ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів;

7) координує діяльність, погоджує плани внутрішньої роботи контрольно-ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та здійснює оцінку фахового рівня працівників таких підрозділів; – не тер. органи

8) здійснює контроль за проведенням внутрішньої контрольно-ревізійної роботи у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; – не тер. органи

9) отримує та аналізує звітність про роботу контрольно-ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

10) розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань, вживає згідно із законодавством відповідних заходів для їх усунення;

11) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції Держфінінспекції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру;

12) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

– сфера використання й охорони природних ресурсів;

Мінприроди в особі спеціалізованих органів контролює додержання природоохоронного законодавства, мають право складання протоколів та притягнення винних до відповідальності).

Державна інспекція України з питань праці (Про Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затв. указом від 06.04.2011 № 386/2011):

–здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю;

– має право видавати в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

– складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення;

– накладати у межах своїх повноважень штрафи за порушення вимог законодавства про зайнятість населення та про рекламу;

– вносити роботодавцям пропозиції про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю.

Указ Президента від 13.04.2011 №454/2011 "Про Положення про Державну екологічну інспекцію України". Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Складається з апарату (голова, перший заступник, заступник, Департамент екологічного контролю природних ресурсів та відділи) та територіальних органів в областях (державний екологічних інспекцій).

Основними завданнями Держекоінспекції України є:

– внесення Міністрові пропозицій щодо формування державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

– реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;

– інші завдання, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності. Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики України, яка здійснюється, зокрема, за такими напрямами:

– здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

– контроль за концентрацією та узгодженими діями суб’єктів господарювання;

– контроль за регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій.

Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (замінила Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики) діє відповідно до Указу «Про Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів», від 13.04.2011 № 465/2011). Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів; здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу; здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності; здійснює у межах своєї компетенції державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил тощо.

Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України, Положення від 13.04.2011 № 459/2011) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині: дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності у частині насінництва та розсадництва; якості та безпечності сільськогосподарської продукції; дотримання правил виробництва виноробної продукції; дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах і організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності; родючості ґрунтів в частині експлуатації та технічного стану машин у частині охорони прав на сорти рослин. Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право, зокрема: складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився тощо.

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України (Держветфітослужба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві (указ «Про затвердження Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України» від 13.04.2011 р. № 464/2011). Основними завданнями Держветфітослужби України є: проведення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за здоров'ям тварин, безпечністю та якістю всіх харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, кормів та інших товарів, охорони території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), з територій інших держав або карантинних зон; здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами та супутніми об'єктами, а також потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу; здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті за тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, призначеними для вирощування тварин та догляду за ними, що не мають лікувальної і профілактичної дії, супутніми об'єктами; здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів із карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об'єктів регулювання; здійснення державного контролю за дотриманням регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин), відповідністю вимогам сертифікатів якості засобів захисту рослин, які ввозяться на територію України, вмістом у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів; здійснення державного контролю за додержанням регламентів зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин; здійснення державного контролю за проведенням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами нагляду за фітосанітарним станом рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого грунту, місць зберігання та переробки продукції рослинного походження, а також захистом їх від шкідливих організмів, додержанням технологій та регламентів застосування і торгівлі засобами захисту рослин; здійснення державного фітосанітарного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів, у тому числі в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду незалежно від їх підпорядкування, полезахисних та інших захисних лісових смуг і лісів у межах населених пунктів.

Крім того, відповідно до Закону України «Про карантин рослин» організація та здійснення державного контролю покладаються на Головного державного фітосанітарного інспектора України, головних державних фітосанітарних інспекторів в Автономній Республіці Крим, областях, їх заступників і державних фітосанітарних інспекторів. Державні фітосанітарні інспектори у межах своїх повноважень мають право: здійснювати державний контроль та нагляд, інспектування та моніторинг відповідної території, об'єктів регулювання; видавати в межах своїх повноважень розпорядження, що підлягають обов'язковому виконанню, на здійснення фітосанітарних заходів; накладати у порядку, встановленому законом, адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про карантин рослин. Державні інспекції з карантину рослин функціонують на підставі Указу Президента України №464/2011 від 13.04.2011 р. "Про затвердження Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України"

Державна архітектурно-будівельна інспекція Україниутворена відповідно до Указу Президента України від 8 квітня 2011 р. № 439/2011, яким затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України і встановлено, що Держархбудінспекція України є ЦОВВ, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням: юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг правил технічної експлуатації, користування системами водопостачання, каналізації та теплопостачання, технічних вимог до засобів обліку і регулювання споживання води і теплової енергії, кількості та якості житлово-комунальних послуг; юридичними і фізичними особами державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою, за винятком контролю у сфері квітково-декоративного насінництва; органами місцевого самоврядування норм та правил у сфері поховання та похоронної справи; суб'єктами у сфері житлово-комунального господарства державних стандартів, правил і норм у сфері поводження з побутовими відходами; а також правил і норм технічної експлуатації житлових будинків, користування прибудинковими територіями та правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків; здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сферах містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства. Держархбудінспекція України розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень;

Контроль за технічним станом житлового фонду і об’єктів комунального призначення здійснюють посадові особи органів управлінь та відділів ЖКГ місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Відповідно вони мають право проводити обстеження та перевірки підконтрольних об’єктів; видавати приписи про усунення виявлених правопорушень; виносити пропозиції щодо притягнення винних до адміністративної відповідальності.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, створено Указом Президента України №1067/2011 від 23.11.2011 на виконання Закону України «Про телекомунікації». Згідно з Положенням, НКРЗІ є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України та підзвітним Верховній Раді України. НКРЗІ є органом державного регулювання у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв'язку.

Одним з основних завдань НКРЗІ є: здійснення державного регулювання та нагляду у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом, надання послуг поштового зв'язку, використання інфраструктури з метою максимального задоволення попиту споживачів на послуги зв'язку та інформаційні послуги, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, збільшення обсягів послуг та підвищення їх якості, розвитку та модернізації телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних мереж з урахуванням інтересів національної безпеки.

НКРЗІ має право: здійснення державного регулювання та нагляду у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом, надання послуг поштового зв'язку, використання інфраструктури з метою максимального задоволення попиту споживачів на послуги зв'язку та інформаційні послуги, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, збільшення обсягів послуг та підвищення їх якості, розвитку та модернізації телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних мереж з урахуванням інтересів національної безпеки; забезпечує державний нагляд (контроль) за додержанням суб'єктами ринку законодавства про телекомунікації, інформатизацію та поштовий зв'язок, про радіочастотний ресурс України.

– управління митною справоюМіндоходів, органи митного контролю у відповідних зонах.

Нагляд за діяльністю у сфері економіки також здійснює прокуратура України. Предметом нагляду можуть бути акти органів управління підприємств промисловості вимогам законодавства України.

Адміністративна відповідальність за порушення в промисловості: глава 8 КУпАП «Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів»:

– Ст. 93. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості

- Ст. 94. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості

- Ст. 95. Порушення правил і норм ядерної та радіаційної безпеки

- Ст. 95-1. Порушення вимог нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання

- Ст. 96. Порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва

- Ст. 96-1. Порушення законодавства під час планування і забудови територій

- Ст. 97. Самовільне будівництво будинків або споруд

- Ст. 98. Марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів

- Ст. 99. Порушення Правил охорони електричних мереж

- Ст. 101. Порушення, зв'язані з використанням газу

- Ст. 101-1. Недотримання вимог щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

- Ст. 102. Порушення, пов'язані з неефективною експлуатацією паливо- і енерговикористовуючого устаткування

- Ст. 103. Непідготовленість до роботи резервного паливного господарства

- Ст. 103-1. Порушення правил користування енергією чи газом

- Ст. 103-2. Пошкодження газопроводів при провадженні робіт.

Відповідальність, як правило, у цих ст. х покладається на відповідних посадових осіб.

 

Адміністративна відповідальність за порушення в агропромисловому комплексі: Глава 9 КУпАП «АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ. ПОРУШЕННЯ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНИХ ПРАВИЛ»:

Ст. 104. Потрава посівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, пошкодження насаджень колективних сільськогосподарських підприємств, інших державних і громадських чи фермерських господарств

Ст. 104-1. Порушення порядку та умов ведення насінництва та розсадництва

Ст. 105. Порушення вимог щодо виконання фітосанітарних заходів

Ст. 106. Ввезення в Україну, вивезення з України, транзит через її територію, вивезення з карантинних зон або ввезення до них об'єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю

Ст. 106-1. Невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки

Ст. 106-2. Незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель

Ст. 107. Порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог

Ст. 107-1. Порушення законодавства про племінну справу у тваринництві

Ст. 108. Грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації сільськогосподарських машин і техніки безпеки

Ст. 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель

Ст. 53. Порушення правил використання земель

Ст. 53-1. Самовільне зайняття земельної ділянки

Ст. 53-2. Перекручення або приховування даних державного земельного кадастру

Ст. 53-3. Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу

Ст. 53-4. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель

Ст. 53-5. Порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку

Ст. 53-6. Порушення законодавства про Державний земельний кадастр

Ст. 54. Порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням

Ст. 55. Порушення правил землеустрою

Ст. 56. Знищення межових знаків

Адміністративна відповідальність за порушення у сфері будівництва та ЖКГ:

Ст. 96. Порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва

Ст. 96-1. Порушення законодавства під час планування і забудови територій

Ст. 97. Самовільне будівництво будинків або споруд

Ст. 149. Порушення порядку взяття на облік та строків заселення жилих будинків і жилих приміщень

Ст. 150. Порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями

Ст. 152. Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів

Ст. 153. Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів

Ст. 154. Порушення правил тримання собак і котів

Адміністративні правопорушення у цій сфері закріплені у главі 7 КУпАП:

– Ст. 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель; Ст. 53. Порушення правил використання земель; Ст. 54. Порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

– Ст. 59. Порушення правил охорони водних ресурсів; Ст. 59-1. Порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення; Ст. 60. Порушення правил водокористування;

– Ст. 63. Незаконне використання земель державного лісового фонду; Ст. 65. Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка; Ст. 66. Знищення або пошкодження підросту в лісах; Ст. 68. Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини; Ст. 73. Засмічення лісів відходами;

– Ст. 76. Знищення корисної для лісу фауни; Ст. 85. Порушення правил використання об'єктів тваринного світу; Ст. 87. Порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин; Ст. 89. Жорстоке поводження з тваринами; Ст. 90. Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України.

Адміністративна відповідальність за порушення у сфері управління фінансами;

Ст. 162. Порушення правил про валютні операції; Ст. 164-1. Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат; Ст. 164-2. Порушення законодавства з фінансових питань; Ст. 164-12. Порушення бюджетного законодавства; Ст. 165-1. Порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; Ст. 165-2. Порушення порядку формування та застосування цін і тарифів; Ст. 165-3. Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; Ст. 165-4. Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; Ст. 165-5. Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; Ст. 166-5. Порушення банківського законодавства, законодавства, яке регулює переказ коштів в Україні, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку; Ст. 166-6. Порушення порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця; Ст. 166-7. Протидія тимчасовій адміністрації або ліквідації банку; Ст. 166-8. Порушення порядку зайняття діяльністю з надання фінансових послуг; Ст. 166-9. Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

Справи розглядаються уповноваженими особами інспекцій та служб, НБУ, органів Пенсійного фонду, фондами соціального страхування, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, судами.

Адміністративна відповідальність за порушення у сфері управління митною справою

Адміністративна відповідальність встановлюється МК України у розділі ХУІІІ «Порушення митних правил та відповідальність за них». Адміністративними стягненнями є попередження; штраф; конфіскація. Адміністративне стягнення за порушення митних правил митними органами та судами може бути накладено не пізніше, ніж через 6 місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду справ про триваючі порушення митних правил, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Види порушень митних правил та відповідальність:

Ст. 468. Порушення режиму зони митного контролю

Ст. 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем

Ст. 470. Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до митного органу призначення, видача їх без дозволу митного органу або втрата

Ст. 471. Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю

Ст. 472. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення

Ст. 473. Пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання

Ст. 474. Перешкоджання посадовій особі митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів, документів

Ст. 475. Неподання митному органу звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем

Ст. 476. Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності

Ст. 477. Порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів за межі цієї території та/або встановленого законодавством порядку проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони

Ст. 478. Порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами

Ст. 479. Порушення порядку або строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі

Ст. 480. Порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів

Ст. 481. Перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів

Ст. 482. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем

Ст. 483. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю

Ст. 484. Зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю

Ст. 485. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.





Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 556; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2018) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление ip: 54.161.71.87
Генерация страницы за: 0.021 сек.