Мистецтво періоду класицизму

Іспанське мистецтво XVIII – початку XIX ст.

Франсіско Гойя (1746-1828)- великий художник іспанського народу. Історична обстановка у роки молодості Гойї. Іспанія під гнітом абсолютизму та інквізиції.

Ранні роботи Гойї (панно для шпалер і портрети). Зв'язок їх з мистецтвом рококо. Французька революція і посилення соціальної боротьби в Іспанії. Подальший розвиток реалістичних тенденцій у творчості Гойї.

Серія офортів «Капричос», їх реалістична сутність і критичний характер; гострота й сила політичної сатири Гойї.

Живопис Гойї 1790-1800-х рр. Контраст між утвердженням краси і значущості народних демократичних образів (жанрові картини, «Одягнена Маха», «Оголена Маха», «Жінка в жовтому шарфі», «Ізабелла Кобос де Пор-сель», «Посол французької республіки Гиймарде») та різкою критикою образів іспанської реакції («Сеанс інквізиції», «Сімейний портрет Карла IV»).

Національно-визвольна війна іспанського народу проти Наполеона. Відображення й підтримка її у творчості Гойї («Розстріл повстанців», серія офортів, «Нещастя війни»). Пізніша творчість Гойї, портрети і жанрові картини. Розписи «Будинку глухого».

Серія «Диспаратес»; риси похмурої фантастики у цих роботах. Зв'язок Гойї з іспанською революцією 1820-1823 рр. і відображення її підйому та невдачі творчості художника. Кращі реалістичні твори останніх років життя Гойї («Ковалі», «Водоноша»). Живописні шукання пізнього Гойї.

Останні роки життя в Бордо. Значення творчості Гойї для подальшого розвитку мистецтва XIX ст.

Класицизм. Основні риси класицизму XVII ст., його прогресивний характер та ідейний зміст. Класична трагедія XVII ст. (Корнель) і раціоналістична філософія Декарта.

Школа Пуссен (1594-1665) як найбільший художник Франції XVII ст. Значення античності, Рафаеля, римського академізму і Тиціана у формуванні мистецтва Пуссена. Раціоналізм і емоційно-почуттєве начало у його творчості. Реалістична основа суспільних образів Пуссена. Пошуки розумної гармонії та героїзму в образі людини. Морально-філософський зміст творчості Пуссена та її еволюція. Неприязнь барочного придворного мистецтва. Проблема героїчного пейзажу в творчості Пуссена. Творчий метод Пуссена, його малюнки та погляди на мистецтво.

Клод Лоррен (1600-1682) і проблема класичного пейзажу. Передача світла. Ліризм Клода Лоррена. Його малюнки й офорти. Вплив Клода Лоррена на французьке, голландське й англійське мистецтво.

Царювання Людовіка XIV як кульмінаційний момент у розвитку абсолютизму. Панування офіційно-придворного мистецтва. Версаль як найтиповіший художній комплекс цього мистецтва.

Підстава і реорганізація Академії живопису і скульптури. Централізація і регламентація художнього життя. Доктрина академізму.

Шарль Лебрен (1619-1690) як глава і найбільш яскравий представник офіційного придворного мистецтва. Його керівна роль. Лебрен як майстер монументального декоративного мистецтва. П. Міньяр та його суперництво з Лебреном. Монументально-декоративні роботи і портрети Міньяра. Г. Риго як майстер придворного парадного портрета.

Скульптура. Розвиток декоративної садової скульптури. Жирардон і Куазевокс. Портретна скульптура Куазевокса. Пюже та його особливе місце в скульптурі цього часу.

Дата добавления: 2013-12-14