Споротрихоз

Збудник захворювання диморфний гриб Sporotrix schenkii в звичайних умовах знаходиться у грунті, листях рослин та інш. Інфікування виникає при травмуванні шкіри колючками, шипами рослин, збудник повинен попасти у підшкірну клітковину. Інкубаційний період в середньому 3 неділі. В місці інокуляції збудника з`являється вузол, на поверхні якого виникає виразка. У хворих на СНІД інфекція розповсюджується гематогенним шляхом із первинного вогнища і розвивається дисемінований споротрихоз. Через 2-3 неділі після травми з`являється вузлик, пустула, вузол, поверхня яких вкривається виразками.

Формується споротрихозний шанкер, це як правило безболісна виразка на щільній основі під сподом, краї її нерівні, підриті. Найчастіше шанкер локалізується на пальцях рук.

Диференційний діагноз: туберкульоз шкіри, первиний сифіліс, туляремія, феміноз.

Діагностика – мікроскопія, культура гриба.

Лікування – ітраконазол 200-600 мг/добу, препарат резерву флуконазол 200-400 мг/добу, кетоконазол 400-800 мг/добу.

Пластомікоз північноамериканський

ПАБ – це глибокий мікоз, який починається з ураження легенів. Гематогенна дисемінація інфекції призводить до ураження шкіри і інших органів. Фактором ризику є ВІЛ-інфекція, а саме зниження кількості СД⁴⁺ нижче 200 мл/мкл

Захворювання характеризується утворенням підшкірних вузлів, на поверхні яких виникають мілкі пустули. В подальшому з`являються бляшки, поверхня яких вкрита вегетаціями. Після епітелізації утворюється рубець, схожий на географічну мапу.

Локалізація: шкіра тулуба, обличчя, верхніх кінцівок.

Диференціальний діагноз: грибоподібний мікоз (пухлинна стадія), бородавчатий туберкульоз шкіри, третинний сифіліс, лепра.

Діагноз: мікроскопія, посів на живильне середовище Сабуро або сусло-агар.

Лікування: ітраконазол 200-400 мг/добу – 2 місяці. Препарат резерву кетоконазол в дозі 800 мг/добу.

Ураження судин шкірі у хворих на СНІД.

- васкулити

- телеангіектазії

- геморагії

- тромбоцитопенічна пурпура

- мармурова шкіра (ліведо)

Геморагічний васкулит – геморагічна висипка у вигляді плям 4-5 мм у діаметрі, вузликів, пухирів, виразок. Висипка звичайно розташована симетрично на розгинальних поверхнях нижніх кінцівок. Можуть уражуватись слизові оболонки.

З групи гемосидерозів при ВІЛ-інфекції зустрічаються: охряно-жовтий дерматит,ліхеноїдний пурпурозний і пігментний дерматит Гужеро-Блюма, хвороба Шамберга, кільцеподібна телеангіектатична пурпура Майокки, свербляча пурпура Левенталя, екземоподібна пурпура Дегоса і Капетанакіса, пурпура Турена. Морфологічним підґрунтям є капілярії.

З групи вузлових форм васкулітів зустрічаються наступні різновиди: хвороба Гумеро-Дюппена, мігруючи форми гіподермітів, вузликовий паріартеріїт, флебіт Мондора, панваскулит Рітера. При цих захворюваннях виникають великі за розмірами вузли, які локалізуються на нижніх кінцівках. Шкіра над вузлами синюшно-червоного кольору, по периферії їх бордюр з лусочок, при пальпації вузли дуже болючі. Через деякий час вузли стають м`якими і на їх поверхні утворюються фістули, з яких відокремлюється гній.

Телеангіектазії можуть з`являтись у хворих на ВІЛ-інфекцію будь коли. Найчастіше телеангіектазії локалізуються на шкірі тулуба, особливо над ключицями.

Верукозна (бородавчаста) телеангіектазіїя (ангиокератома Мибеллі) – сбоку на пальцях ніг і рук, на долонях, колінах, на калитці з`являються крапкоподібні рогові телеангіектазії, які через деякий час набувають вигляд кист. Ороговіваючі ці кисти у свою чергу набувають вигляд бородавчастих папул темно-червоного кольору.

Себорейний дерматит.

С.Д. – є одним з найбільш розповсюджених шкірних проявів ВІЛ-інфекції і спостерігається у 46% хворих. Перші клінічні прояви СД можуть з`явитись у ВІЛ-інфікованих вже за 2 роки до розвитку маніфестних признаків СНІДу. СД у хворих на ВІЛ-інфекцію має важкий та гострий перебіг. Захворювання починається з утворення червоних плям і бляшок, поверхня яких вкрита мясними лусочками: кірками сіро-жовтого кольору. З самого початку процес локалізується виключно на шкірі обличчя (навколо очей, рота, на волосяній частині голови і розгинальних поверхнях верхніх кінцівок. На обличчі вогнища СД нагадують червоний вовчак. При СНІДі і СНІД-асоційованому комплексі СД розповсюджується на всю шкіру у вигляді сильно сверблячих зливних еритематозна-фолікулярних бляшок. Такий клінічний перебіг СД є поганим прогностичним признаком.

Найбільш ефективним методом терапії СД у хворих на ВІЛ-інфекцію є кетоконазол.

Дата добавления: 2013-12-14