Обдарованість

ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ

Широке вживання в звичайному і спеціально,науковому словниках терміну «творчі здібності», як і багатьох інших сполучень із словом «творчий» досить довільне та умовне.

У психології зроблена спроба дати класифікацію поняттям здібності, обдарованість і талант за єдиним критерієм –успіх в діяльності.

Дослідники проблеми творчості, коли розглядають процеси навчання і виховання, часто використовують термін творчі здібності, які розуміють широко, як синтез властивостей і особливостей особистості, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності і обумовлюють рівень її результативності.

У діяльності окремі здібності виявляються не ізольовано, а у взаємодії і по відношенню до мети як щось цілісне. Міра інтеграції здібностей в системі конкретної діяльності може мати індивідуальне забарвлення, так як з однією і тією ж продуктивністю окремих функцій у різних осіб результативність їх діяльності буде відрізнятися. Кожний індивід характеризується ще й показником інтеграції окремих здібностей відносно різних видів діяльності.

Значну роль у реалізації здібностей відіграють характерологічні, особливості особистості – такі як відповідальність, акуратність, наполегливість, упертість, працелюбність і т.п. Ці якості, як правило, розглядаються за межами власне здібностей, але їх нерозривний зв'язок зі здібностями не викликає сумнівів.

Багато дослідників вважають працездатність «ядром потенційних характеристик особистості».

Обдарованість виступає як цілісний вияв здібностей людини в діяльності, як загальна якість інтегрованої в діяльності сукупності здібностей. Міра вияву обдарованості різна і визначається двома показниками:

-мірою вияву окремих здібностей;

-мірою інтегрованості окремих здібностей в діяльності.

Виділяються два типи обдарованості:

інтелектуальна обдарованість (виявляється в здатності до навчання супроводжується швидкістю розумової діяльності: швидким «схоплюванням» і засвоєнням, швидким узагальненням матеріалу значного обсягу тощо, так звана «шкільна обдарованість»);

творча обдарованість – як чуттєвість до проблем,недоліків, прогалин в знаннях, відсутності елементів, дисгармоній (Е. Торренс).

Всі інші «види» обдарованостей (розумова, соціальна,моторна, практична) можна віднести до одного з двох вищеназваних типів.

Термін «творчі здібності» доцільно використовувати тільки у тих випадках, коли мова йде про яскраво виражену творчу здатність людини, наприклад, до співу, малярства тощо.

Творчість – це похідна інтелекту, що заломлюється через мотиваційну сферу особистості, яка або гальмує, або стимулює її прояв. Численні емпіричні дані свідчать про вплив позитивної мотивації на успішність діяльності, її ефективність.

Зовнішніми виявими творчого розвитку в дитинстві є:

– більш швидкий розвиток мислення і мовлення;

– рання захопленість (музикою, малюванням, читанням,

рахуванням);

– допитливість;

– дослідницька активність.

Загальною характеристикою і структурним компонентом творчого потенціалу людини є пізнавальна потреба, яка складає психологічну основу пізнавальної мотивації і виявляється в більш високій сензитивності до новизни стимулу, новизни ситуації, відкриття нового в звичайному тощо.

Дата добавления: 2013-12-14