Зупинення провадження у справі, його відновлення

Додаткові схеми

Література

Висновки по лекції

1. У XIV ст., перш за все, з об’єктивних причин українські землі втратили самостійність, власну державність і були розчленовані сусідніми державами.

2. До Люблінської унії 1569 року більшість українських земель перебували у складі Великого князівства Литовського, яке давало змогу значною мірою зберегти українські державні й культурні традиції. Люблінська унія з цим покінчила: з приходом Польщі в Україні різко загострилися соціально-економічні, релігійні, національні суперечності, православне населення почало зазнавати дискримінації.

3. В цей період, незважаючи на труднощі життя, відбуваються якісні зміни в українській культурі. Україна стає своєрідним містком між культурами заходу і сходу, між культурами православного, католицького й мусульманського світів.

1. О.Д.Бойко «Історія України» - К. 2002.

2. Історія України в особах. Литовсько-польська доба – К. 1997.

3. В. В.Світлична «Історія України»– Львів 2002.

4. Я. Д. Ісаєвич «Братства та їх роль в розвитку української культури XVI – XVII століття» – К. 1996.

1. Об’єднання князівства Литовського.

2. Політика на українських землях династії Гедеміновичів.

3. Втрата українськими землями автономії 1385 – 1480 рр.

4. Польсько-Литовська унія.

5. Польська експансія в другій половині XVI ст.

6. Берестейська церковна унія.

7. Українські землі XIV – XVII ст.

8. Економічні процеси в XIV – XVII ст.

9. Соціально-політичні процеси в XIV – XVII ст.

10. Формування української народності.

Зупинення провадження у справі — це тимчасове припинення
судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передба­чити їх усунення.

Зупинення провадження у справі як процесуальна дія має загальні ознаки, які полягають утому, що:

а) підстави зупинення провадження, які є обов'язковими і необов'язковими (фа­культативними), точно визначені законом (ст.ст. 201, 202 ЦПК);

б) строки зупинення провадження залежать від тривалості дії обставин, що стали підставою зупинення;

в) якщо провадження зупинене, вчиняти будь-які процесуальні дії до його поновлення не можна;

г) ухвала про зупинення провадження може бути оскаржена (п. 13 ч. 1 ст. 293 ЦПК);

д) до поновлення провад­ження у справі перебіг строків її розгляду зупиняється.

Залежно від обставин, що є підставами зупинення проваджен­ня у справі, його можна поділити на обов'язкове і необов'язкове (факультативне).

Зокрема, законодавець встановлює обов'язок суду зупинити провадження у справі, коли взагалі неможливо продовжувати її розгляд до усунення певних підстав, оскільки в іншому разі не будуть належним чином захищені права, свободи та інтереси осіб. Обов'язкове зупинення провадження у справі не залежить від ініціативи суду або осіб, які беруть участь у справі. Так, відповідно до ст. 201 ЦПК суд зобов'яза­ний зупинити провадження у справі у наступних випадках. У разі:

1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;

3) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;

4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;

5) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених частинами першою - третьою статті 43 цього Кодексу;

6) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

7) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

З питань, зазначених у ст. 201 ЦПК, суд постановляє на­лежно мотивовану з цього приводу ухвалу у вигляді окремого процесуального документа.

До підстав необов'язкового (факультативного) зупинення провадження у справі належать обставини, за яких можливий подальший розгляд. Однак якщо його продовжити, це може вплинути на встановлення дійсних правовідносин учасників процесу. Таке зупинення провадження відбувається за заявою особи, яке бере участь у справі, або з власної ініціативи суду у випадках, встановлених ст. 202 ЦПК, а саме:

1) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;

2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;

3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;

4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;

5) призначення судом експертизи;

6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 132 цього Кодексу.

Суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених вище зазначеними пунктами 1 - 3, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.

При цьому слід зазначити, що перелік підстав зупинення провадження у справі, встановлений законодавцем, є виключ­ним.

Провадження у справах зупиняється, відповідно:

1) до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, на строковій вій­ськовій службі або альтернативній (невійськовій) службі, служ­бового відрядження;

2) на час хвороби сторони;

3) до розшуку відповідача;

4) на час проведення експертизи;

5) до надход­ження відповіді від суду на доручення щодо збирання доказів;

6) до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи;

7) до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги;

8) до закінчення строку для примирення, визначеного судом.

Враховуючи, що ст. 203 ЦПК пов'язує строки зупинення провадження у справі з обставинами, після усунення яких суд зобов'язаний відновити провадження у справі, суддя повинен періодично перевіряти, чи не усунені ці обставини, що викли­кали його зупинення. Суду також слід роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх процесуальний обов'язок інформувати суд про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Після усунення обставин, що викликали зупинення провад­ження у справі, воно відновлюється ухвалою суду. Ініціювати відновлення провадження мають право особи, які беруть участь у справі (подавши відповідну заяву), та суд. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

Відновивши провадження у справі, суд викликає сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, і продовжує судовий розгляд за правилами глави 4 розділу III "Позовне провад­ження" ЦПК.

Дата добавления: 2013-12-14