Питання

За прийнятими підходами будь-яка гармонізація авторського права та суміжних прав повинна базуватися на більш високому рівні захисту, оскільки такі права мають першочергове значення для інтелектуальної творчості. Їх захист сприяє збереженню та розвитку творчої діяльності в інтересах авторів, виконавців, виробників, споживачів, культури, промисловості та публіки взагалі. Через це інтелектуальна власність була визнана складовою права власності.

Питання колективного управління майновими правами підіймаються у декількох директивах Європейського Союзу. Зокрема, мова йде про такі акти європейського законодавства, як:

— Директива Ради Європейських Спільнот 92/100/ЄЕС від 19 листопада 1992 р. про право на прокат, право на позичку та деякі суміжні права у сфері інтелектуальної власності;

— Директива Ради Європейських Спільнот 93/83/ЄЕС від 27 вересня 1993 р. про координацію деяких положень авторського права і суміжних прав за застосування їх до супутникового мовлення і кабельної ретрансляції;

— Директива Європейського Парламенту та Ради 2001/29/ЄС від 22 травня 2001 р. про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві; — Директива Європейського Парламенту та Ради № 2001/84/ЄС від 27 вересня 2001 р. про право слідування на користь автора оригінального твору мистецтва.

Поняття організації колективного управління подається у Директиві 93/83/ЄЕС. Згідно зі ст. 1 (4) «організація колективного управління» означає будь-яку організацію, єдиним або одним із головних завдань якої є управління або адміністративне розпорядження авторським правом або суміжними правами.

Директивою передбачено отримання прав на мовлення, яке реалізується як виключне право автора давати дозвіл на публічне сповіщення через супутник творів, захищених авторським правом, у межах положень, визначених у главі II цієї Директиви. Зокрема, згідно зі ст. З (2) Директиви «держава-член може передбачити, що колективний договір між організацією колективного управління і організацією мовлення стосовно надання якоїсь однієї категорії творів може бути поширений на суб'єктів права тієї ж самої категорії, які не представлені організацією колективного управління, за умови, якщо:

—публічне сповіщення через супутник синхронне з наземним мовленням того самого мовника, і

—не представлений суб'єкт права у будь-який момент має можливість виключити поширення колективного договору на деякі його твори і реалізувати свої права або індивідуально, або колективно».

Згідно зі ст. 9(1) Директиви 93/83/ЄЕС держави-члени гарантують, що право суб'єктів авторського права і суміжних прав дозволяти або забороняти кабельному оператору кабельну ретрансляцію може здійснюватися лише через організацію колективного управління.

Якщо суб'єкт права не надав свої права в управління організації колективного управління, вважається, що організація колективного управління, яка управляє правами тієї ж категорії, уповноважена управляти його правами.

Якщо правами даної категорії управляє більш ніж одна
організація, суб'єкт права може визначити, яка з цих організацій
вважається уповноваженою управляти його правами.

Суб'єкт права, як і суб'єкти прав, які самі уповноважили організацію колективного управління, має ті самі права і обов'язки, що випливають з угоди між кабельним оператором і організацію колективного управління, яка вважається уповноваженою управляти його правами; він може вимагати захисту цих прав упродовж періоду, встановленого державою-членом, якої це стосується, що не може бути коротшим за три роки від дати кабельної ретрансляції його твору або іншого захищеного об'єкта (ст. 9 (2)).

У Директиві № 2001/29/ЄС підкреслюється необхідність, особливо зважаючи на вимоги, що зумовлюються цифровим середовищем, гарантувати, щоб організації колективного управління досягли більш високого рівня раціоналізації та прозорості щодо норм конкуренції (ст. 17).

При цьому моральне право суб'єктів права має реалізовуватися відповідно до законодавства держави-члена та положень Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів, Договору ВОІВ про авторське право та Договору ВОІВ про виконання та фонограми.

Отже, за європейською вибірковою практикою організація колективного управління може або лише управляти правами на підставі отриманого дозволу, або може отримати від суб'єктів авторського права і суміжних прав такі права у власність і, у такому разі, розпоряджатися отриманими правами на користь первинних суб'єктів права.

Питання для самоконтролю:

1. У яких випадках є виправданим запровадження до законодавства норм про здійснення прав лише через систему колективного управління?

2. Чи має у країні існувати одна або кілька організацій колективного управління однією й тією самою категорією прав?

3. Колективне управління авторським правом і суміжними правами мають здійснювати державні чи громадські організації?

4. Чи можна не розподіляти винагороду, зібрану для конкретних правоволодільців, а використовувати її з колективною метою?

5. Чи застосовують до діяльності організацій колективного управління обмеження, передбачені антимонопольним законодавством?

6. Що означає поняття «механічні права»?

7. Які положення закріплені у Типовому договорі BIEM/IFPI?

8. У чому полягає суть колективного управління правами на репрографічне репродукування творів?

9.Що ви можете сказати з приводу колективного управління правами
у зв'язку з домашнім перезаписом?

10. Які положення щодо організацій колективного управління
закріплені в актах європейського законодавства?

Дата добавления: 2013-12-14