Загальна ситуація щодо нинішнього стану транспортної системи України

Чинники незадовільного рівня транспортної галузі України

Незадовільний рівень вітчизняної інноваційної та високотехнологічної складової частини транспортної галузі пояснюється:

1) економічно необґрунтованим, подекуди низьким рівнем тарифів на перевезення, що підлягають державному регулюванню;

2) обмеженим фінансуванням з державного та місцевих бюджетів;

3) відсутністю коштів на просте відтворення основних фондів внаслідок заниження їх вартості та недостатнього рівня амортизаційних відрахувань;

4) відсутністю інвестицій на умовах концесій, державно-приватного партнерства;

5) недосконалістю механізмів лізингу;

6) низьким рівнем конкуренції (особливо на залізниці).

Нестача інвестицій призвела до старіння рухомого складу, що зумовлює невідповідність технічного і технологічного рівня українського транспорту європейським вимогам.

Наявний транзитний потенціал і вигідне географічне положення країни використовується недостатньо.

Відмічається відставання в розвитку транспортно-логістичних технологій, мультимодальних перевезень, рівня контейнеризації.

Результатом є висока частка транспортних витрат у собівартості продукції.

Залишається низьким рівень сервісного обслуговування клієнтів.

Транспортний сектор України сьогодні – це значний і важливий сегмент економіки країни. Нині можна констатувати, що в Україні створена потужна транспортна система, на яку у 2008 р. припадало 10,6 % загального обсягу волової доданої вартості (разом із зв’язком), 36,6 % основних засобів виробництва (за первісною (переоціненою) вартістю) та 9,3% загальних інвестицій в основний капітал господарства України. Вона характеризується великими матеріальними потоками – у 2008 р. загальний обсяг перевезених вантажів склав 1972 млн тон, а вантажообіг – 507,7 млрд. ткм [ Чернюк Л.Г., Пепа Т.В. (члени ради по вивченню продуктивних сил України НАН України) ].

Чисельність зайнятих працівників у цій галузі становить майже 7% від загальної кількості зайнятого населення [ Сирийчик Т. Транспортна політика України та її наближення до норм Європейського Союзу / Т.Сирийчик, А.Фургальські, Ч. Клімкевич, М. Камола, Т. Дяченко, М. Пугачов, О. Філіпенко / За ред. Марчіна Свєнчіцкі. – К.: Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки, 2010. – 102 с. ].

Загальна транспортна мережа України включає 21,7 тис. км залізничних колій, 165,8 тис. км автомобільних доріг з твердим покриттям, 4,8 тис. км магістральних нафтопроводів, 38,3 тис. км газопроводів, 2,2 тис. км експлуатаційних річкових судноплавних шляхів з виходом до Азовського та Чорного морів [ Чернюк Л.Г. Транспортний вектор розбудови економічного простору країни / Л.Г. Чернюк, Т.В. Пепа // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. – Вип. 25 (Частина ІІІ, Том 1). –2010. –С. 3-7 ].

Протягом останніх 18 років транспортна галузь зазнала суттєвих змін. Сьогодні в галузі діють десятки тисяч суб’єктів господарювання різних форм власності та організаційно-правових форм. Частка обсягів перевезень вантажів суб’єктами приватної форми власності складає 56,1%, пасажирів – 44,0%.

У 2008 році транспортна система України забезпечила перевезення 891,8 млн. т вантажів і 8,3 млрд. пасажирів, вантажооборот становив 491,7 млрд. ткм. Динаміку вантажоперевезень характеризує рис. 1. Господарську діяльність здійснює майже 33 тисячі зареєстрованих суб’єктів підприємництва усіх форм власності та господарювання, більше 90% з яких є суб’єктами приватної форми власності [ Сирийчик Т. Транспортна політика України та її наближення до норм Європейського Союзу / Т.Сирийчик, А.Фургальські, Ч. Клімкевич, М. Камола, Т. Дяченко, М. Пугачов, О. Філіпенко / За ред. Марчіна Свєнчіцкі. – К.: Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки, 2010. – 102 с. ].

Рис. 1. Динаміка вантажних перевезень в Україні за видами транспорту за 2005-2009 рр.

За останній час в Україні стрімко розвивається ринок логістичних послуг, у якому транспортна складова має вагому частку. За даними світового банку майже 90% логістичних послуг в Україні – це операції, пов’язані з транспортною логістикою, 8% - операції складського зберігання, 2% - експедирування і лише 1% - управління ланцюгами поставок [ Алькема В.Г. Система економічної безпеки логістичних утворень / В.Г. Алькема: [монографія]. –К.: Університет економіки та права «КРОК», 2011. – 378 с. (–С. 55) ].

Транспортні послуги відіграють вельми значну роль у торгівлі. Так, наприклад, у 2009 р. в їх структурі трубопровідний транспорт займав 29,1%, залізничний – 22,6%, повітряний – 19,7%, морський 19,3 та інші – 9,3% [ Алькема В.Г. Підвищення ефективності транспортного забезпечення зовнішньоторгівельної діяльності / В.Г. Алькема // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. –2005. –№ 3(18). –С.267-270. ].

Розподіл вантажних перевезень між видами транспорту в Україні значно відрізняється від ЄС, де частка залізниць становить 8 %, автотранспорту – 44 %, морського та річкового – 45 %.

Дата добавления: 2013-12-13