Переклад інтернаціональних слів. «Хибні друзі перекладача»

а) інтернаціональні слова

Характерною рисою розвитку сучасної науки є остаточне набуття англійською мовою статусу мови світової науково-технічної літератури. Внаслідок цього переклад науково-технічної літератури з англійської на українську мову вимагає від перекладача-спеціаліста високого рівня професійної майстерності, обумовленого в тому числі знанням лексичних, граматичних і стилістичних особливостей науково-технічних текстів.

До інтернаціональної лексики звичайно відносяться слова, що мають в результаті взаємовпливу або випадкових збігів зовні схожу форму і однакові значення в різних мовах. Інтернаціоналізми – це мовні одиниці, запозичені з одного і того самого джерела не менш ніж трьома генеалогічно різними мовами в аналогічній або подібній формі і мають ідентичне значення. Інтернаціоналізми можуть бути не тільки словами і фразами, але також і морфемами – префіксами, суфіксами або навіть закінченнями, не говорячи про кореневі морфеми: “fond”-“ фонд”,”gas”- “ газ”,” lord” –“лорд”,” park”-“ парк”,” smog”-“ смог” та багато інших.

Лексикон кожної розвинутої мови включає дуже велику кількість іноземних за походженням, слів, груп слів і фраз і навіть речень. Ці лексичні та синтаксичні одиниці використовувалися мовою позичальником для того, щоб назвати невідомі того часу поняття до. Велику кількість запозичених морфем, лексем і синтаксем можна знайти в багатьох європейських мовах. Вони використовуються для того, щоб позначити поняття, що належать до різних сфер людської діяльності чи знань.

Отже, тут розрізняються: а) соціальна і політична термінологія, що включає найбільш вживані політичні, економічні, філософські, історичні, соціологічні лексичні одиниці (audit, bank, constitution, parliament, party, president, barter, sophism etc). Сюди також відносяться терміни, що позначають міжнародні юридичні, дипломатичні, численні літературні терміни (drama, poet, metaphor, epithet, hyperbole etc).

б) природна історична, наукова термінологія (physics, mathematics, genetics, chemistry) використовується не тільки в наукових, але також і у літературних працях, засобах масової інформації (chemical/physical reaction, genes, pneumonia etc).

в) численні технічні терміни (назви механізмів і їхні частини: motor, starter, accelerator, battery), так само як і назви різних транспортних засобів (bus, metro, taxi) і зв’язку (radio, fax, telex, telegraph, e- mail etc.).

Ці та інші слова і фрази ніколи не змінюють ні свою орфографічну чи звукову форму, ні інтернаціональне встановлене значення: “motor”” мотор”, “audit”” аудит”, “therapeutic”” терапевтичний”.

Найчастіше в українській і англійській мовах зустрічаються:

1 Префікси: анти-/anti-,ex- /екс-,inter- /інтер-,trans- /транс-,ultra-/ультра (“antibody”/”антитіло”,” export/”експортувати”, “international”/”інтернаціональний”,” transmission”/”трансмісія”, “ultraviolet”/”ультрафіолетовий ”);

2. Суфікси: - ar/ - ap, - er/- ep, - ist/-іст/ - ист, - ssion/ - сія, - tion/ (“quasar”/”квазар”,” actor”/”актор”,” volunteer”/”волонтер”, “humanist”/”гуманіст”,” constitution”/”конституція”,” aggression”/”агресія”,”humoris/”.гуморист”).

3. Закінчення: - um/- ум,- us/ - ус, - a/, наприклад: “ memorandum”/”меморандум”,” radius”/”радіус”,” formula”/” формула”.

Незважаючи на велику кількість справжніх інтернаціоналізмів, існує ще одна група інтернаціональної лексики, яка називається перекладені або запозичені лексичні одиниці. Вони також мають загальну спільну структурну форму, але рідко є подібними орфографічною чи звуковою формою. Запозичені інтернаціоналізми є в основному різними термінами, що позначають наукові і технічні поняття: “brake”/”гальмо”, “citric acid”/”лимонна кислота”, “specific gravity”/”питома вага”, “non- conducting”/”непровідність”, “agreement”/”узгодження”, “government”/”керування”.

Існує також багато сталих міжнародних фразеологічних та ідіоматичних виразів у кожній мові. Їхній запас складається з так званих абсолютних або майже еквівалентних слів, які мають спільне походження з однієї мови – латинської, грецької чи ін. Ці слова в різних мовах мають таке саме значення :”Heel of Achilles”/”ахіллесова п’ята”, “sword of Damocles”/”дамоклів меч”, “to cross the Rubicon”/”перейти Рубікон”, “the die is cast”/”жереб кинуто”, “after us the deluge”/”після нас хоч потоп”, “the fair sex”/”прекрасна стать”, “the tree of knowledge”/”дерево пізнання”. Використання міжнародних ідіом є обмеженим у мові. Вони вживаються у белетристиці, частково у соціальних і політичних текстах, але в дидактиці і в наукових і технічних працях практично не зустрічаються.

Окрему підгрупу справжніх інтернаціоналізмів складають прислів’я, приказки, сталі фрази, що вживаються в їхній іноземній формі (тут домінує латинське, французьке, англійське, німецьке походження). Завдяки столітньому вживанню вони стали звичними словами, які відносяться до барбаризмів: “status in statum”/”держава у державі”, “finite la commedia”(Ital.)/”настав кінець”, “O.K., all right”(Engl.)/” усе гаразд”,”c’est la vie”(Fr.)/ “таке життя”.

В українську мову з англійської мови перейшло багатозначне слово “сателіт”, що вживається головним чином лише в одному значенні: “держава-сателіт”, “маріонеткова держава”. Англійською ж слово “satellite” реалізується в декількох значеннях:

1) “сателіт”, “супутник”; 2) ”штучний супутник”; 3) “член почету”, “учасник урочистого кортежу”, “супроводжуючий особу”; 4) “прибічник”, “прихильник”; 5) “держава-сателіт”; 6) “місто-спутник”; 7) “супутник” (хромосоми).

В інших випадках все відбувається інакше: українське слово має ряд значень, але лише одне з них відповідає англійському. Зазвичай це спостерігається тоді, коли слово запозичене з якої-небудь третьої мови: так, українське слово “аудиторія” ширше за значенням англійського “auditorium”. Українською можна сказати “аудиторія читачів”; англійською мовою слово “auditorium” у такому значенні не вживається, отже, еквівалентами в англійській мові для передачі цього значення будуть такі одиниці, як “the readership”, “the reading audience”, “the readers” або навіть “market” (пор. “the book has а good market”).

Є де кілька способів передачі інтернаціональної лексики.

- Літературний переклад. Переклад справжніх інтернаціоналізмів не слід розглядати як механічну заміну однієї літери вихідної мови на відповідну літеру цільової мови. У багатьох випадках літера може бути упущеною чи доданою, щоб слово повністю відповідало нормам цільової мови: “ basin”/”басейн”, “monsoon”/”мусон”, “waltz”/”вальс”, ”wine”/”вино”, “salt”/”сіль”, “muscle”/"мускул”. Однак є багато перекладів справжніх інтернаціоналізмів «літера в літеру»: “angina”/”ангіна”, “dentist”/”дантист’, “symposium”/”симпозіум”,“gladiator”/”гладіатор”, “microscope”/”мікроскоп”, “rector”/”ректор”, “macaroni”/”макарони”, “pizza”/”піцца”, “tango”/”танго”,” embargo”/”ембарго”, “solo”/”соло”.

Літературний переклад справжніх інтернаціоналізмів може бути не цілком відповідним, оскільки він виконувався не безпосередньо з мови оригіналу, а через англійську мову, яка є мовою посередником, тому тут використовується переклад через транскрибування або передача звукової структури.

Багато справжніх інтернаціоналізмів також адекватно передаються в цільову мову через звукову форму. Це забезпечує переклад лексичного значення багатьох інтернаціоналізмів, що походять з англійської, французької та інших мов, в яких орфографічні системи базуються на фонетичних принципах: “box”/”бокс”, “jeans”/”джинси”, “knock – out”/”нoкаут”, “leader”/”лідер”, “raid”/”рейд”, “round”/”раунд”, “track”/”трек”, “boulevard”/”бульвар”, “bouquet”/”букет”, “bourgeoisie”/”буржуазія”, “bureau”/”бюро”, “prize”/”приз”.

- Переклад за допомогою транскрибування.

Міжнародні лексеми і фонеми прийняті багатьма мовами згідно з власними історично встановленими традиціями, у результаті чого таке міжнародне слово в будь - якій мові перекладається не залежно від висхідної мови: “bankruptcy“ (English), “bankerott” (German), “banqueroute” (French), “bancarotta” (Italian), “банкрутство” (українська мова).

- Описовий переклад.

Багато справжніх інтернаціоналізмів є такими, що семантично стисло висловлюють думку, тому вони можуть бути перекладені тільки описовим способом. Цей метод можна використовувати зі словами, розділеними на дві групи. До першої відносяться слова, що в мові перекладу зберігають головні лексеми: “civilizable”/”той, що піддається цивілізації”, “barony”/ 1.”титул барона”, 2.”володіння барона”, ‘golf- club”/ 1.”клуб гравців гольфу” 2.”ключка для гри в гольф”. До другої групи належать слова, що не можуть бути прийнятими цільовою мовою і передаються описовим шляхом: “park”/”ставити машину на стоянку”, “deputize”/”виступати” (“бути представником”).

- Переклад через синонімічну заміну.

Міжнародна морфема мови перекладу може бути часто замінена в процесі перекладу на іншу міжнародну лексему синонімічну чи близьку за значенням. Цей спосіб заміни можливий завдяки існуванню у цільовій мові інтернаціоналізмів, які були запозичені в різні попередні історичні періоди. Існування певних еквівалентних інтернаціоналізмів для поняття пояснюється контактами в різні періоди з різноманітними мовами: “base”(Greek)/”база”, “фундамент”(Latin), “elixir”(Arabic+Greek)/”еліксир”, “панацея”(Greek), “Fata Morgana”(Italian)/”фата моргана”, “fashion“(French)/”фасон”, “мода”(French+Latin).

б) псевдоінтернаціональні слова («хибні друзі перекладача»)

Дуже часто під час перекладу зустрічаються терміни, які асоціюються в плані вираження із термінами мови перекладу, але в плані змісту або вживання не повністю відповідають або навіть повністю не відповідають один одному. Історично «хибні друзі перекладача» (ХДП) є результатом взаємовпливу мов. Їхня загальна кількість і джерела виникнення є різними для кожної пари порівнюваних мов і залежить від генетичних та історичних зв'язків мов. В обмеженому числі випадків «хибні друзі» можуть виникати в результаті випадкових збігів. Особливо актуальною ця проблема є тоді, коли, вирішуючи перекласти термін шляхом транскодування, перекладач помилково асоціює англійський термін зі схожим за звучанням українським і робить грубу помилку.

ХДП можна поділити на дві групи: 1) слова або терміни, які мають схожі написання та вимову, але зовсім різні значення та 2) терміни, схожі за написанням та вимовою, але які лише в одному з декількох значень збігаються з термінами іншої мови.

До першої групи можна віднести омоніми – слова або їх окремі граматичні форми, а також стійкі словосполучення, морфеми, синтаксичні конструкції, що при однаковому звучанні (або написанні) мають абсолютно різні значення. У мові науки і техніки особливо поширена омонімія термінів через те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується так зване семантичне словотворення, коли існуючій формі слова приписується те чи інше значення.

Проблема омонімії між терміном та нетерміном є актуальною перш за все при перекладі терміну у художньому тексті, коли його можна сплутати із загальновживаним словом. В науковому тексті частіше має місце явище омонімії між двома термінами та міжмовної омонімії (коли терміни однаково звучать у двох мовах, але мають різні значення).

Міжгалузеві омоніми – це терміни однієї області значення, які піддалися переосмисленню і ввійшли в терміносистему іншої науки. Для міжгалузевої омонімії характерні, щонайменше, дві обов’язкові ознаки: за термінами повинні бути закріплені різні дефініції, і ці терміни функціонують в різних термінологічних системах. Наприклад, англійський термін royalty. В галузі економіки та маркетингу цей термін перекладається як «орендна плата землевласникові за розробку надр»; а в юридичній літературі, окрім «плати за користування надрами», – як «королівська гідність»; «королівська влада»; «члени королівської родини»; «королівські привілеї і прерогативи»; «ліцензійний платіж»; «роялті»; «плата за право використання майна та авторський гонорар».

Учені вважають, що в більшості випадків співіснування міжгалузевих омонімів стало можливим через їх утворення від латинського кореня. Наприклад, термін emission який в економіці означає «випуск паперових грошей (цінних паперів)», «емісію»; у фізиці – «випускання»; «виділення»; «випромінювання»; у технічній термінології він ще має значення «віддача»; «викид (речовин)»; у будівництві може використовуватися із значенням «вентиляційний викид» або «викид забруднюючої речовини у атмосферу»; а у медицині – як «виділення (секрету)» або «полюція».

Проте при перекладі міжгалузевих омонімів перекладацькі помилки виникають набагато рідше, ніж при перекладі внутрішньогалузевих омонімів, яким характерна одна й та ж форма слова, що має різні значення в межах тієї ж самої галузі науки чи техніки. Прикладом внутрішньогалузевої омонімії може слугувати англійські терміни pool. Термін pool може перекладатися українською як «спільний фонд»; «об’єднаний резерв»; «бюро», «об'єднання»; «пул» (угода картельного типу між конкурентами). Термін бюджет в українській та англійській (budget) мовах має такі значення: «планові обчислення майбутніх очікуваних грошових доходів і видатків держави, підприємства, сім'ї на певний період»; «сума грошей, виділена на реалізацію якої-небудь програми або проекту»; «єдиний фонд коштів, утворений протягом даного періоду, призначений для відшкодування витрат».

Міжмовні омоніми – слова обох мов, які схожі за ступенем ототожнення звуковою (або графічною) формою, але мають різні значення. Міжмовна омонімія не має місця серед запозичених термінів, введених в українську мову шляхом транскодування, бо разом із графічною формою терміна-оригінала такі терміни запозичують і одне або декілька з його значень. Міжмовні омоніми можуть зустрічатися лише серед генетично споріднених однокореневих слів, які беруть початок з однієї мови, але в ході розвитку мови зазнали семантичних змін, а також серед слів двох мов, які випадково схожі за звучанням, але такий збіг зустрічається дуже рідко. Наприклад, англійське data та українське дата, які на перший погляд здаються інтернаціоналізмами, тобто словами, які мають однакове значення у декількох мовах. Однак, не дивлячись на спільне латинське походження, англійське слово data має визначення «дані»; «відомості», а українське слово дата – календарний час якої-небудь події. Також під час перекладу літератури з менеджменту можна припустити грубі помилки, перекладаючи слова з латинськими коренями aspirant (не аспірант, а кандидат, претендент), decade (не декада – десять днів, а десятиріччя), examine (не екзамен, а дієслово досліджувати; оглядати).

Друга група являє більшу загрозу для перекладу і може ввести в оману навіть досвідченого перекладача. До цієї групи слід віднести псевдоінтернаціоналізми – слова, які були утворені з міжнародних морфем, але не вийшли за межі конкретної мови, тобто не були запозичені іншими мовами.

Відомо, що слова інтернаціональної та псевдоінтернаціональної лексики дуже схожі за звучанням, і коли перекладач стикається із словом, яке дуже схоже на слово його рідної мови, він автоматично асоціює його з цим словом. Головним завданням перекладача є розпізнати псевдоінтернаціоналізм у тексті. На відміну від справжніх інтернаціоналізмів, «хибні друзі перекладача» перекладають не шляхом транскодування, а шляхом пошуку словникових відповідників. Розглянемо такий приклад: термін рейтинг, який прийшов до нас з англійської мови, має в українській мові такі значення: 1) «показник оцінки чиєїсь діяльності, популярності»; 2) «відносний показник надійності ділового партнера, банку, страхової компанії тощо». В англійській мові тільки у сфері економіки та менеджменту, окрім запозичених українською мовою значень, термін rating має безліч інших значень, серед яких: «визначення вартості»; «оподаткування; сума податку»; «номінальна характеристика» та ін.

Псевдоінтернаціоналізми виникають, перш за все, через полісемічність або багатозначність термінів. Проблема багатозначних слів – одна з перших, з якою стикається перекладач в своїй роботі. Зв’язок терміна з поняттям є основною причиною його моносемічності, тобто однозначності, а також того, що наукова лексика свідомо відмовляється від семантичної різноманітності. Але через те, що можливості мовної системи не завжди повністю відповідають системі понять, і понятійних одиниць існує значно більше, ніж мовних, виникає явище полісемії. Полісемія – багатозначність, наявність у мовній одиниці, слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції кількох значень. Псевдоінтернаціоналізми в українській мові можуть мати зовсім інше значення, ніж в інших мовах, ширше або вужче значення. Прикладом термінів, які мають зовсім різні значення, але схожі за звуковою формою можуть бути терміни designation та дезигнація. В англійській мові цей термін має такі значення: «вказівка»; «призначення», «ціль»; «призначення (на посаду)». В українській мові термін дезигнація означає «підписи осіб-кредиторів»; «перелік зіпсованих товарів».

Псевдоінтернаціоналізми серед нових термінів-запозичень, які ще не встигли «освоїтися» в українській мові, зустрічаються часто, бо, перекладені шляхом транскодування, терміни мови-реципієнта разом із графічною формою терміна засвоюють, як правило, тільки одне з його значень, і, перекладаючи такі слова, як banner, brand, business, breafing, holding, image, sponsor т а ін., перекладач автоматично асоціює їх з українськими еквівалентами банер, бренд, бізнес, брифінг, холдинг, імідж, спонсор, забуваючи про те, що англійські терміни-прототипи мають й інші значення. Наприклад, banner, на відміну від українського нещодавно запозиченого банер, яке вживається у маркетинговій термінології у значенні «рекламний плакат», в англійській має ще значення «газетний заголовок на всю ширину шпальти» або «прапор, знамено».

Часто вживане останнім часом слово бізнес в англійській мові, окрім визначення «економічна, комерційна, біржева або підприємницька діяльність, спрямована на отримання прибутку», має визначення «заняття»; «професія»; «угода»; «обов’язок»; «право»; «причетність, відношення до чого-небудь» тощо. Такі терміни, які в мові-реципієнті мають вужче значення, ніж у мові, з якої їх було запозичено, є особливо небезпечними для перекладача, оскільки вони є інтернаціональними тільки в одному зі своїх значень.

Псевдоінтернаціоналізми серед вже засвоєних термінів-запозичень, багато з яких використовувалися у вузькій термінологічній галузі та перейшовши в українську мову, розширили свій семантичний об’єм, також зустрічаються у перекладацькій практиці. Прикладом може слугувати термін abandon, який в англійській мові частіше використовується у формі дієслова і перекладається як «відмовлятися (від чогось)», «припиняти (щось)»; «закривати», «консервувати»; «залишати»; у формі іменника це слово має значення «невимушеність», «нестримність». Український термін абандон набув в ній такі значення: «відмова від боргових вимог»; «добровільна відмова від права власності»; «вихід з угоди шляхом сплати штрафу» та ін.

Отже, перекладачеві слід робити переклад таких «хибних друзів перекладача» тільки виходячи з контексту і робити переклад не методом транскодування, а шляхом пошуку словникового відповідника.

Дата добавления: 2014-01-04