Зміни в аграрному секторі

Село на початку 50-х рр. залишалося на межі виживання, тому новее керівництво прийняло ряд заходів, шо мали на меті покращити ситуацію:

• у 5-7 разів підвищилися закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, у 2,5 рази зменшено

суму податків з колгоспних дворів, списана заборгованість їх перед державою;

• для зміцнення кадрів у відсталі колгоспи на посади голів направлено з міст ЗО тис. чоловік (в

Україні - 7 тисяч);

• робилися перші спроби щодо впровадження господарського розрахунку;

• почали застосовувати нові технології, заохочувався зарубіжний досвід.

У 1953 р. зменшили податки для трудівників села, ліквідували сталінські податки на фруктові дерева та ягідні кущі, збільшено закупівельні ціні на продукцію сільського господарства, скасовано заборгованість села за попередні роки, направлено на село 40 тис. спеціалістів, робилися кроки по зміцненню матеріально-технічної бази колгоспів і радгоспів. Це кардинально не змінило ситуацію, однак упродовж наступних п'яти років спостерігалося зростання сільськогосподарського виробництва.

Іншим способом покрашання ситуації на селі і збільшення врожаїв, на думку Хрущова стало освоєння цілинних земель Південного Сибіру; Казахстану, Алтаю, Північного Кавказу (з 1954 р.). На початкуберезня до Казахстану прибули великі загони молоді з Харківщини, Дніпропетровщини, Хмельниччини та інших областей України. Робітничі колективи окремих цілинних радгоспів ледь не повністю складалися з переселенців-українців.

Наступного 1955 р., після візиту радянського лідера в США, розпочалося масове насадження кукурудзи в СРСР. Головною метою цієї акції було збільшити валовий збір зерна кукурудзи. Проте зернову проблему розв'язати не вдалося - і з 1963 р. СРСР розпочав закупівлю хліба в США, та Канаді.

У 1957 р. розпочалася кампанія по укрупненню колгоспів та перетворення колгоспів на радгоспи. Як наслідок кількість колгоспів скоротилася, дещо покращилася їх матеріально-технічна база, проте села без колгоспів - «неперспективні» - стали зникати.

Цього ж 1957 р. розпочалася третя хрушовська «надпрограма» в сільському господарстві - тваринницька. Перед сільським господарством була поставлена задача наздогнати і перегнати США у виробництві м'яса і молока надушу населення.

У 1958 р. ліквідовані машинно-тракторні станції (МТС), що державною технікою обслуговували колгоспи, а їх техніка за завищеними цінами продана колгоспам 3 одного боку в колгоспах з'явилася власна техніка, з іншого - борги колгоспів зросли, з села збільшився відтік кваліфікованих механізаторів, шоферів, які не бажали працювати в колгоспах, тому умови для обслуговування і зберігання техніки погіршуватися.

Реформи в соціальній сфері:

• 1953 р. - нормалізовані виплати по трудодням, ввели щомісячну або поквартальну оплати праці колгоспникам, підвищена грошова оплата їх праці;

• 1956 р. - пенсії зросли на 80%; скасовано кримінальну відповідальність за залишення роботи; селянам нарешті видали на руки паспорти; розпочатося масове житлове будівництво - з 1951 по 1965 р. побудовано 145,7 млн. кв. м житла основну масу з якого складати дешеві у виробництві, розраховані лише на 20 років експлуатації 5-поверхові блочні з невеликим метражем будинки - «хрущовки»;

• 1957 р. - ліквідовані обов'язкові державні позики; скорочено робочий день та запроваджено 5- денний робочий тиждень;

• 1961 р. - проведено грошову реформу: вартість карбованця збільшили вдесятеро, шо призвело до зростання цін;

• у 1964 р. запроваджено пенсії для колгоспників: пенсійний вік жінок склав 60 років, чоловіків 65.

Як наслідок суттєво покращився рівень життя насетення, особливо колгоспників, поступово входили у вжиток етектроприлади: швейні і пральні машини, холодильники, телевізори Однак командно- адміністративна система не змінювалася і наприкінці 50-х рр. ціни почали зростати, зарплату було заморожено, поглибився товарний дефіцит.

Дата добавления: 2014-01-04