Визначення понять „суперечка”, „дискусія”, „полеміка”. Класифікація видів суперечок

Вимоги до якості сінажу

Показник	Класи
Запах	Ароматний	-	Ароматний, фруктовий, допускається слабкий запах меду або свіжоспеченого житнього хліба
Колір	Світло-зелений, для конюшини світло-коричневий	Жовто-зелений, допускається світло-коричневий	Світло-зелений, жовто-зелений; для конюшини світло-коричневий допускається світло-бурий
Вміст сухої речовини в сінажі: бобовому	40…55	40…55	40…55
злаковому і бобово-злаковому	40…60	40…60	40…60
Вміст сирого протеїну в сухій речовині сінажу, г, не менше: бобовому
бобово-злаковому
злаковому
Вміст у сухій речовині: сирої клітковини, %, не більше
сирої золи, %, не більше
каротину, не менше, мг/кг
Вміст масляної кислоти, %, не більше	Не допускається	0,1	0,2

Зіпсований сінаж темно-коричневого або чорного кольору, з неприємним гнойовим запахом, кислоти у ньому відсутні (рН 6-8). Він часто уражений пліснявою.

При порушенні параметрів технології заготівлі сінажу можливі випадки підвищеної вологості, запліснявіння й загнивання.

Запліснявіння сінажу (як і силосу) може статися тільки через недостатнє ущільнення маси або недостатню герметизацію сховища. Гниття сінажу можливе при закладанні в траншеї маси з підвищеною вологістю або при затіканні у сховище води. Запліснявілий сінаж, як і той, у якому вже почалися процеси гниття, для згодовування тваринам не придатний.

Підвищену кислотність може мати тільки сінаж, заготовлений із злакових культур. У такому разі це не сінаж, а силос, і використовувати його потрібно як силос, приготовлений з цих культур. Якщо цей корм не відповідає вимогам силосу (дуже перекислений), його розкисляють так же само, як і силос.

При виявленні за зовнішніми ознаками чи за допомогою хімічної проби ознак гниття сінажу, перед згодовуванням загнилі частки слід видалити, а сінаж, що залишився, згодовувати у складі раціону з обережністю, після одержання позитивного результату біопроби на шкідливість. Згодовують такий сінаж тільки повновіковій низькопродуктивній великій рогатій худобі. Сінаж, виготовлений з несилосованих культур підвищеної вологості (соя, кормові боби тощо), є непридатним для згодовування.

Суперечки, дискусії – це випробування не стільки для розуму людини,

скільки для її моральності.

Суперечк а - це перш за все відсутність єдиної думки, певна протидія. У сучасній науковій літературі поняття „суперечка” вживається для позначення процесу обміну протилежними думками. Тому єдиного визначення не існує. Узагальнюючи усі існуючі визначення, найбільш повним може бути наступне: суперечка – це будь-яке зіткнення думок, розбіжність в точках зору щодо якогось питання, предмету, боротьба, при якій кожна сторона відстоює свою правоту [3].

У мові існують й інші слова, які позначають дане явище: диспут, дискусія, полеміка, дебати. Досить часто вони вживаються як синоніми суперечки. У наукових дослідженнях ці слова нерідко є найменуваннями окремих різновидів суперечки.

Дискусія (від лат. дослідження, розгляд) це така публічна суперечка, метою якої є з’ясування і співставлення різних точок зору, пошук, виявлення істинної думки, знаходження правильного вирішення спірного питання. Дискусія є ефективним способом переконання, так як її учасники самі додумуються до того чи іншого висновку.

Диспут також латинського походження і означає розмірковувати. В давнину дане поняття означало публічний захист наукового твору, написаного для отримання наукового ступеня. Сьогодні в цьому значенні воно не вживається. Під ним розуміють публічну суперечку на наукову та суспільну тему.

Інший характер має полеміка (від давньогрецького – войовничий, ворожий). Полеміка – це не просто суперечка, а така, при якій є конфронтація, протистояння сторін, ідей, речей. Виходячи з цього, полеміку можна визначити як боротьбу принципово протилежних думок з того чи іншого питання, публічна суперечка з метою захистити, відстояти свою точку зору і заперечити думку опонента.

Дата добавления: 2014-01-04