Психологічні та технічні „хитрощі” в суперечці

Правила поетапного наближення до істини в суперечці, дискусії.

Принцип поетапного наближення до істини в суперечці, дискусії.

Правила подолання психологічних бар’єрів

Принцип подолання психологічних бар’єрів

Правила відсторонення

Принцип відсторонення

Правила коректної суперечки

Принцип коректної суперечки

Правила послідовного аналізу альтернатив.

Принцип послідовного аналізу альтернатив.

Правила терпимого відношення до опонента.

Принцип терпимого відношення до опонента.

Принципи і правила ведення суперечок.

Принцип попередньої підготовки до ведення суперечки.

Правила попередньої підготовки.

1. продумати стратегію, основний напрямок, головну мету суперечки, передбачити найбільш можливі варіанти аргументації опонента.

2. Налаштувати себе (на всякий випадок) на найгірше, навіть на некоректну поведінку опонента.

3. Оцінити недоліки, а головне позитиви опонента, рівень його професіоналізму, освіти, культури, особливості характеру, мотиви вчинків.

1. Пам’ятайте, що істина може виходити не тільки з ваших вуст.

2. Будьте психологічно готовими вислухати будь-яку точку зору, аргумент і навіть некоректний випад проти вас.

3. Чим більше поваги ви проявите до свого опонента, тим у вас більше шансів перевести суперечку у конструктивне русло.

1. Чітко визначити альтернативу, її суть і концепцію.

2. Розкласти альтернативу на складові.

3. Проаналізувати як слабкі, так і сильні сторони альтернативи.

Один з основних принципів. Його дотримання дає більше шансів на перемогу.

1. Навіть, якщо опонент допускає певну некоректність, не опускайтеся до його рівня.

2. Крок за кроком руйнуйте спекулятивну і некоректну аргументацію опонента.

3. Говорячи „ні”, аргументуйте – чому.

1. Подумки спостерігайте як би зі сторони за собою та іншими учасниками.

2. Оцініть, як під час суперечки змінюється настрій і відношення до вас зі сторони опонентів та ваших прихильників.

3. Не бійтеся піднятися над особистими інтересами, які заважають вам наблизитися до істини.

1. Шукайте слабкі місця в аргументах, прикладах, доказах опонента.

2. Не думайте, що противник сильніший за вас.

3. Не будьте самовпевненими, що суперник слабший.

4. Пам’ятайте, що страх відповідних дій противника – це вже поразка.

1. Сформулюйте мету, якої хочете досягнути.

2. Розділіть на етапи процес переконання опонента.

3. Сформулюйте проміжні цілі кожного етапу.

4. Досягнувши проміжної мети, зафіксуйте цей факт відповідним висловлюванням.

Знання психології співбесідника допомагає підшукати найбільш переконливі аргументи, вибудувати правильну стратегію поведінки у суперечці, вибрати найбільш ефективну тактику.

Підбираючи ті чи інші докази, необхідно турбуватися про те, щоб вони впливали не тільки на розум опонента, а й на почуття. Оскільки тоді, мовлення більше впливає на людей і його більше запам’ятовують. Психологи довели, що на процес переконання сильний вплив має емоційний стан слухача, його суб’єктивне відношення до предмету мовлення.

Ефективним засобом у суперечці вважається гумор, іронія та сарказм. Вони є обов’язковими психологічними елементами публічної суперечки. Ці засоби підсилюють емоційний вплив на слухача, допомагають розрядити напружену обстановку, створити певний настрій під час обговорення важливих питань.

- Маяковський, ваші вірші не зрозумілі. Ми з товаришами їх читали і нічого не зрозуміли.

- Треба мати розумних товаришів.

Найбільш поширеним у суперечці є прийом „запитання на запитання”. Не бажаючи відповідати на поставлене запитання або відчуваючи труднощі у пошуках відповіді, полеміст на запитання ставить зустрічне. І якщо суперник відповідає на нього, це означає, що хитрість вдалася.

Ще одна хитрість „відповідь в кредит”. Відчуваючи труднощі в обговоренні проблеми, полемісти переносять відповіді на майбутнє, пояснюючи це складністю запитання.

Під час дискусії ті, хто сперечаються, нерідко потрапляють у складні ситуації і намагаються знайти певний вихід. Одним з таких прийомів є „відтягнути заперечення”. Його рекомендують використовувати у тому випадку, якщо ви дуже розгубилися, нервуєте, у вас „пропали” всі думки, в голові плутанина. Щоб не показати супернику свій стан, можна почати говорити про ось інше впевненим голосом.

Досить часто полемісти вдаються до недозволених хитрощів. Вони, як правило, містять елементи прямого обману. У них проявляється грубе, зневажливе відношення до опонента. До них відносять наступні:

„Ставка на оманливий сором”. Відомо, що люди часто хочуть бути кращими, ніж вони є насправді. Ось саме на цьому цим і користуються досвідчені полемісти. „Чи відомо вам, що...”, „Невже ви до цих пір не знаєте, що...”. Якщо противник побоїться впасти в очах опонента, то признається, що йому це відомо. І тоді він у пастці.

„Підмазування аргументу” – хитрість, яка основана на тиску на самолюбство. Слабкий доказ, який може бути легко опротестовано, супроводжується компліментами противнику.

Посилання на вік, освіту, становище. Нерідко в якості аргументів використовуються посилання на свій вік, освіту, становище. Часто ми зустрічаємося з такими розмірковуваннями: „Ось доживете до мого віку...”, „Спочатку отримайте диплом, а потім поговоримо...”.

Дата добавления: 2014-01-04