P.Achromatium, Beggiatoa, Thiothrix, Thioploca

P.Simonsiella

P.Cytophaga, Flexibacter, Lysobacter

Підгрупа 2. – плоскі нитчасті ковзні бактерії

Підгрупа 3. – сіркоокиснювальні ковзні бактерії

Підгрупа 4. – пелонеми (мають газові вакуолі, знайдені в гіполімніоні і на поверхні осаду глибоководних озер. В чисту культуру не виділені).

Група 16. Ковзні бактерії, які утворюють плодові тіла. Міксобактерії

Ряд Myxococcales

Міксобактерії – аероби, хемоорганогетеротрофи, широко розповсюджені у грунтах. На певній стадії розвитку вони утворюють плодові тіла – скупчення слизу і клітин, які забарвлені у жовтий, рожевий, червоний колір.

Деструктори целюлози, хітину, білків, нуклеїнових кислот. Літичні ферменти цих організмів руйнують клітинні стінки як про- так і еукаріот.

Група 17. Грампозитивні коки

p. Deinobacter, Aerococcus, Micrococcus, Peptococcus, Ruminococcus, Sarcina, Staphylococcus, Streptococcus.

Бактерії цієї групи представлені родинами Micrococcaceae і Deinococcaceae, а також значною кількістю родів.

Представники родини Micrococcaceae – це коки, які здатні утворювати угруповання клітин, є рухомі і нерухомі форми, не утворюють ендоспор, хемоорганогетеротрофи. Енергію одержують за допомогою дихання або бродіння. У природі ці бактерії можна зустріти у грунтах, водоймах, на шкірі, слизових оболонках людини і тварин. Представники: Micrococcus lysodeikticus, Staphylococcus albus.

До цієї родини відносять сарцини – коки, які утворюють пакети. В основному це сапрофітні організми, проте серед них є і патогенні, які викликають фурункули, карбункули, нагноєння і навіть сепсіс.

Бактерії роду Streptococcus здійснюють молочнокисле бродіння і нагромаджують в значних кількостях молочну кислоту. Розповсюджені в грунтах, у воді, в повітрі, в молоці і молочнокислих продуктах (Streptococcus lactis), в квашеній капусті, силосі. Серед них є патогенні форми, які викликають інфекції дихальних шляхів, нирок, легенів.

Роди Peptococcus, Ruminococcus представлені облігатно анаеробними коками, які також зброджують вуглеводи, проте молочна кислота не є основним продуктом бродіння. Крім неї нагромаджується оцтова та мурашина кислоти. Ці бактерії розповсюджені в рубці жуйних тварин (Ruminococcus albus), виявлені в ротовій порожнині і дихальних шляхах людини і тварин (Peptococcus), серед них зустрічаються патогенні форми.

Бактерії роду Leuconostoc (L.mesenteroides, L.dextranicum) продукують значну кількість слизу на середовищах з сахарозою, тому завдають шкоду виробництву цукру. З другого боку, полісахарид слизу декстран знайшов практичне використання як замінник крові, сефадекси.

Група 18. Грампозитивні палички і коки, які утворюють ендоспори

Більшість представників цієї групи – палички (p.Bacillus, Clostridium, Desulfotomaculum), Sporosarcina має кокоподібні клітини. Всі вони здатні утворювати термостійкі ендоспори.

Бактерії цієї групи живуть в грунті і мінералізують рослинні залишки: B.subtilis (сінна паличка), B.brevis, B.cereus. Всі вони аероби. B.anthracis викликає сибірську виразку.

Бактерії роду Clostridium та Desulfotomaculum – облігатні анаероби. Клострідії добувають енергію в процесі маслянокислого бродіння. Більша частина їх сапрофіти, проте зустрічаються і патогенні форми: Cl.tetani – збудник правцю, Cl.botulinicum – ботулізму, Cl.perfringens – газової гангрени.

Представники родів Bacillus, Clostridium знайшли використання у виробництві різноманітних органічних речовин. Cl.pasteurianum – фіксатор азоту.

Група 19. Грампозитивні палички правильної форми

До бактерій цієї групи належить рід Lactobacillus. Лактобацили – це поодинокі або зібрані у ланцюжки палички. Факультативні або облігатні анаероби. Вони зброджують вуглеводи з утворенням молочної кислоти. Розповсюджені у грунтах, водоймах, на рослинах, у кишковому тракті людини і теплокровних тварин.

Викликають скисання молока (L.bulgaricus – болгарська паличка, L.acidophilus), квашення капусти, огірків та силосування кормів, використовуються у виробництві молочної кислоти (L.delbrukii) та сирокопчених ковбас (сервелат, салямі).

Група 20. Грампозитивні палички неправильної форми, які не утворюють спори

Представники цієї групи розподілені на 15 родів, зокрема Corynebacterium, Arthrobacter, Brevibacterium,Cellulomonas, Acetobacterium, Propionibacterium, Eubacterium, Butyrivibrio, Bifidobacterium, Gardnerella (клас Tallobacteria).

Це нерухомі безспорові палички, клітини яких потовщуються, витягуються, галузіться або здатні розпадатись в процесі росту на короткі палички, коки (плеоморфізм).

Представники роду Corynebacterium – аероби і факультативні анаероби, хемоорганогетеротрофи, серед них є сапрофіти (C.glutamicum) – продуцент амінокислот і патогенні для людини і тварин форми (C.dyphteria) – збудник дифтерії.

C.tritici та інші є патогенами рослин, вони викликають такі хвороби, як гомоз пшениці, вілт картоплі та буряків.

Представника роду Brevibacterium є промисловими продуцентами глутамінової кислоти (B.divaricatum), B.linens розвиваючись на м’яких сирах, бере участь у їх дозріванні.

Бактерії роду Propionibacterium – безспорові нерухомі палички, які зброджують вуглеводи в утворенням пропіонової кислоти. Клітини пропіоновокислих бактерій містять цитохроми і каталазу, що дає їм можливість жити в аеробних умовах. Середовище існування – рубець та кишечник жуйних тварин. Ці бактерії використовуються у виробництві твердих сирів, вітаміну В₁₂, пропіонової кислоти, у силосуванні кормів. Серед пропіоновокислих бактерій є патогенні форми – P.acnes – збудник запалення волосяних фолікул.

Група 21. Мікобактерії

Бактерії цієї групи об’єднані в родину Mycobacteriaceae. Вони представлені аеробними, рухомими, злегка розгалуженими паличками. Міцелію не утворюють.

Це грампозитивні мікроорганізми, які після фарбування аніліновими барвниками не знебарвлюються кислотою. Ця властивість мікобактерій одержала назву “кислотостійкість”. Вона зумовлена вмістом в клітинній стінці міколових кислот, які надають поверхні клітини гідрофобних властивостей. Міколові кислоти мікобактерій містять 78-95 атомів вуглецю.

Мікобактерії розповсюджені у грунтах. Вони добре ростуть на середовищах, які містять парафіни, ароматичні вуглеводні, нафталін.

Серед мікобактерій є патогенні форми:

Mycobacterium tuberculosis – збудник туберкульозу;

M.leprae – прокази (протягом 100 років після відкриття не було знайдено експериментальної тварини, чутливої до M.leprae. Найкраще підходять броненосці).

Група 22-29. Актиноміцети

Група 22. Нокардіоформні актиноміцети

Підгрупа 1. Бактерії, що містять міколові кислоти

Дата добавления: 2014-01-04