Тема 1.6 Травматизм та професійні захворювання в галузі

Лекція № 6

Антропологічний матеріалізм Л. Фоєрбаха

Одним із перших критиків гегелівської філософії став Л. Фоєрбах (1804-1872). У своїх працях «До критики філософії Гегеля», «Сутність християнства» та ін. Фоєрбах остаточно переорієнтовує класичну філософію на проблеми людини, її сутності, відчуження і свободи.

Центром Філософії Фоєрбаха стала морально-етична та антропологічна проблематика.

Свою філософську концепцію Фоєрбах ґрунтує на протилежних філософському ідеалізму засадах. Перш за все, Фоєрбах намагається переосмислити традиційне для класичної філософії поняття суб'єкта. Суб'єктом для нього виступає не пізнавальна істота, основна ознака якої - наявність розуму, а цілісна людина, в єдності її духовних, тілесних і родових (суспільних) якостей. Людину Фоєрбах розуміє як вищу природну істоту, вищу - завдяки тому, що вона є родовою (суспільною) істотою. Всі її природні якості, спільні з тваринними властивостями, одухотворені, вдосконалені, видозмінені життям у суспільстві.

Людина - природна істота, але вся її природа, за Фоєрбахом, відмінна від природи тварини. Людина є універсальною і активною істотою, яка не просто пристосовується до навколишнього середовища, а перетворює його родовим силам, які через освоєння культури стали її власними силами.

Родова сутність людини проявляється тільки у спілкуванні, у міжіндивідуальних стосунках Я і Ти. Єдність і взаємозв'язок Я і Ти стає основою моральної концепції Фоєрбаха. Безпосередня міжособистісна комунікація є сферою реалізації людиною своєї родової сутності, сферою розвитку суто людських здібностей індивіда.

Значне місце в творчості Фоєрбаха посідає критика релігії. Для нього атеїзм був безпосередньо пов'язаний з моральною і політичною вимогою звільнення людських сил і оновлення суспільства. Причиною релігії Фоєрбах вважав почуття залежності, безсилля, страху перед природними силами, непідвладними людям. Людське безсилля породжує богів. Релігія, вважав Фоєрбах» паралізує активність і творчі сили людини, тому вій пропонує замінити релігійний культ культом людини, перенести любов до Бога на людей. Своєрідним продовженням релігії Фоєрбах вважав ідеалістичну філософію. Тому критику релігії він поєднує з критикою ідеалізму. Відчуження від людини, її родової сутності - це те, до чого приходять і релігія, і ідеалізм.

Одним з найважливіших завдань охорони праці є забезпечення таких умов праці, які б включали можливість дії на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Власник підприємства зобов’язаний забезпечити належне технічне обладнання всіх робочих місць і створювати на них умови праці відповідно до умов нормативних актів з охорони праці.

Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоровя і працездатність людини під час її професійної діяльності.

Працездатність – здатність людини до праці, яка визначається рівнем його фізичних і психофізіологічних можливостей, а також станом здоровя і професійною підготовкою.

Безпека – відсутність неприпустимого ризику,що пов'язаний з можливістю нанесення ушкодження.

Безпека праці – стан умов праці, при якому відсутній виробничий травматизм.

Безпека умов праці – стан умов праці, при яких вплив на працюючого небезпечних і шкідливих виробничих факторів виключено або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує гранично допустимих рівнів.

Безпека виробничого процесу – здатність виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час його проведення в умовах, встановлених нормативно- технічною документацією.

Безпека виробничого устаткування – здатність устаткування зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій в певних умовах протягом встановленого часу.

Фізичні небезпечні виробничі чинники – це рухомі машини, елементи обладнання, вироби, матеріали, підвищена або знижена температура поверхні обладнання чи матеріалів, небезпечна напруга електричної мережі, енергія стиснутого газу, повітря.

Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники _ це дія на людину їдких та подразнюючих речовин.

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники – це біологічні об’єкти, вплив яких на працюючих призводить до травми або захворювання (бактерії, віруси, рослини, тварини).

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники – це фізичні та нервово-психічні перевантаження.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджено Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Цей перелік чинний на всіх підприємствах незалежно від форм власності та видів діяльності.

Небезпечна зона – простір, у якому можлива дія на працюючих небезпечного або шкідливого виробничого фактора.

Засоби захисту можуть бути об’єктивні (огородження, блокування, запобіжні пристрої та клапани, ізоляція та герметизація, заземлення) і суб’єктивні (запобіжні знаки і написи, сигнальні пристрої, контрольно-вимірювальні прилади, умовне забарвлення об’єктів).

З метою запобігання впливу небезпечних і шкідливих чинників застосовують засоби колективного та індивідуального захисту.

Засоби колективного захисту поділяються на такі класи:

- засоби нормалізації повітряного середоща виробничих приміщень і робочих місць(вентиляція, кондиціювання, опалення);

- засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць (джерела світла, освітлювальні прилади, світлозахисне обладнання);

- засоби захисту від іонізуючих, інфрачервоних, ультрафіолетових, електромагнітних, лахерних, магнітних та електричних подів(огородження, герметизація, знаки безпеки, автоматичний контроль і сигналізація);

- засоби захисту від шуму, вібрацій (огородження, звукоізоляція, віброізоляція);

- засоби захисту від ураження електричним струмом (огородження, захисне заземлення, автоматичне відключення, дистанційне управління);

- засоби захисту від механічних факторів (огородження, автоматичний контроль і сигналізація, знаки безпеки);

- засоби захисту від хімічних факторів огородження, герметизація, вентиляція та очистка повітря, дистанційне керування);

- засоби захисту від високих і низьких температур навколишнього середовища (огородження, автоматичний контроль і сигналізація, термоізоляція, дистанційне керування).

Усі роботи залежно від фізичного навантаження поділяються на 3 категорії: легкі, середньої важкості та важкі.

Легкі фізичні роботи:

Категорія 1а – роботи, що проводяться сидячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням (окремі професії на підприємствах точного приладо та машинобудування, на годинниковому, швейному, в галузі управління);

Категорія 1б – роботи. Що ведуться сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням і супроводжуються незнасним фізичним напруженням (окремі професії в поліграфічній промисловості, на підприємствах зв’язку, контролери, майстри різних виробництв.

Дата добавления: 2014-01-04