Види гіпотез

Серед багатьох видів гіпотез розглянемо найбільш важливі їх різновиди з погляду пізнавальних функцій і об'єкту дослідження.

1. По функціях в пізнавальному процесі розрізняють гіпотези:

(1) описові і (2) пояснювальні.

(1) Описова гіпотеза — це припущення про властивих досліджуваному об'єкту властивостей. Вона зазвичай відповідає на питання: «Що є даним предметом?» або «Якими властивостями володіє даний предмет?».

Описові гіпотези можуть висуватися з метою виявлення складу або структури об'єкту, розкриття механізму або процедурних особливостей його діяльності, визначення функціональних характеристик об'єкту.

Так, наприклад, виникла в теорії фізики гіпотеза про хвилеве розповсюдження світла була гіпотезою про механізм світлового руху. Припущення хіміка про компоненти і атомні ланцюжки нового полімеру відноситься до гіпотез про склад і структуру. Гіпотеза політолога або юриста, пророча найближчий або віддалений соціальний ефект прийнятого нового пакету законоположень, відноситься до функціональних припущень.

Особливе місце серед описових гіпотез займають гіпотези про існування якого-небудь об'єкту, які називають екзистенціальними (існування) гіпотезами. Прикладом такої гіпотези може служити припущення про колись сумісне існування материка західної (Америка) і східної (Європа і Африка) півкуль. Такою же буде і гіпотеза про існування Атлантиди.

(2) Пояснювальні гіпотези — це припущення про причини виникнення об'єкту досліджень. Такі гіпотези зазвичай з'ясовують: «Чому відбулася дана подія?» або «Які причини появи даного предмету?».

Приклади таких припущень: гіпотеза про Тунгуський метеорит; гіпотеза про появу льодовикових періодів на Землі; припущення про причини вимирання тварин в різні геологічні епохи; гіпотези про спонукальні причини і мотиви здійснення обвинуваченим конкретного злочину та інші.

Історія науки показує, що в процесі розвитку знань спочатку виникають екзистенціальні (існування) гіпотези, що з'ясовують факт існування конкретних об'єктів. Потім виникають описові гіпотези, що з'ясовують властивості цих об'єктів.

Останній ступінь — побудова пояснювальних гіпотез, що розкривають механізм і причини виникнення досліджуваних об'єктів. Послідовне ускладнення гіпотез в процесі пізнання — про існування, про властивості, про причини — віддзеркалення властивою процесу пізнання діалектики: від простого — до складного, від зовнішнього — до внутрішнього; від явища — до суті.

2. Залежно від об'єкту дослідження розрізняють гіпотези (1) загальні і (2) часткові.

(1) Загальною гіпотезою називають обґрунтоване припущення про закономірні зв'язки в природі і суспільстві і про емпіричні (чуттєвого досвіду) регулярностях.

Прикладами загальних гіпотез можуть служити: розвинена в XVIIIст. М.В.Ломоносовим гіпотеза про атомістичну будову речовини; сучасні конкуруючі гіпотези акад. О.Ю.Шмідта і акад. В. Г.Фесенкова про походження небесних тіл; гіпотези про органічне і неорганічне походження нафти та інші.

Загальні гіпотези виконують роль будівельних складових в розвитку наукових знань. Будучи доведеними, вони стають науковими теоріями і є цінним внеском в розвиток наукових знань.

(2) Часткова гіпотеза — це обґрунтоване припущення про походження і властивості одиничних фактів, конкретних подій і явищ. Якщо одиничне явище послужило причиною виникнення інших фактів і якщо воно недоступне безпосередньому сприйняттю, то пізнання його приймає форму гіпотези про існування або про властивості цієї обставини.

Часткові гіпотези висуваються як в природознавстві, так і в суспільно-історичних науках.

Археолог, наприклад, висуває гіпотезу про час походження і приналежності виявлених при розкопках предметів.

Історик будує гіпотезу про взаємозв'язок між конкретними історичними подіями або діями окремих осіб.

Частковими гіпотезами є і припущення, які висуваються в судово-слідчій практиці, бо тут доводиться робити висновок про одиничні події, вчинки окремих людей, окремі факти, причино пов'язані із злочинним діянням.

Разом з термінами «загальна» і «часткова гіпотеза» в науці використовується термін «робоча гіпотеза».

Робоча гіпотеза — це припущення, що висувається з перших кроків дослідження, яке служить умовним допущенням, що дозволяє згрупувати результати спостережень і дати їм первинне пояснення.

Специфіка робочої гіпотези — в умовному і тим самим тимчасовому її ухваленні. Для дослідника надзвичайно важливо систематизувати наявні фактичні дані на самому початку розслідування, раціонально обробити їх і намітити шляхи подальших пошуків.

Робоча гіпотеза якраз і виконує в процесі дослідження функцію першого систематизатора знань.

Подальша доля робочої гіпотези двояка.

Не виключається, що з робочої вона може перетворитис я в стійку плідну гіпотезу.

Разом з тим вона може бути замінена іншими гіпотезами, якщо буде встановлена її несумісність з новими фактами.

Дата добавления: 2014-01-04