Консолідовані фінансові звіти

Більшість багатонаціональних фірм складається з базової компанії та кількох дочірніх компаній, розміщених в різних країнах. Замість того щоб публікувати окремі фінансові рахунки базової компанії та кожного з дочірніх підприємств, такі фірми, як правило, оприлюднюють консолідовані фінансові звіти, в яких об¢єднано рахунки всіх компаній.

Багато фірм вважає за доцільне створити низку незалежних юридичних осіб. Наприклад, фірма може окремо втілювати різноманітні компоненти власного бізнесу задля обмеження своїх сукупних правових зобов¢язань або щоб скористатися перевагами законодавства про оподаткування корпорацій. Країни, в яких роблять бізнес багато націонали, часто вимагають від останніх створення незалежної компанії. Так, типова багатонаціональна компанія містить базову компанію та кілька дочірніх фірм, які цілковито належать батьківській компанії і розміщуються в різних країнах. І все ж, хоча дочірні підприємства можуть бути незалежними юридичними особами, вони не є окремими економічними утвореннями. В економічному відношенні всі компанії в корпоративній групі взаємозалежні. Наприклад, якщо бразильська дочірня компанія базової компанії, розміщеної у США, переживає значні фінансові збитки, що знекровлюють корпоративні фонди, це зменшить кількість наявних для інвестування грошей не лише в цій дочірній компанії, але і в американській базовій компанії та інших філіях. Отже, метою консолідованих фінансових звітів є забезпечення бухгалтерської інформації про групу компаній, що усвідомлюють свою економічну взаємозалежність.

До консолідованої фінансової звітності не входять ділові операції між членами корпоративної сім¢ї; вона відображає тільки активи, зобов¢язання, надходження та видатки, що стосуються третіх сторін – зовнішніх партнерів. Водночас закон вимагає від юридичних осіб вести їхні власні бухгалтерські записи та складати власні фінансові звіти. Так, операції з іншими членами корпоративної групи мають фіксуватися в окремих звітах, щоб їх можна було не враховувати у процесі підготовки консолідованої звітності. Весь процес зводиться до додавання разом окремих активів, зобов¢язань, надходжень і видатків, зафіксованих в окремих фінансових звітах, а відтак вирахування з цієї суми, суми внутрішніх операцій. Розглянемо ці позиції, взяті з окремих фінансових звітів базової компанії та однієї з її закордонних дочірніх компаній:

Вилучені позиції в ($)

	Базова компанія	Дочірня компанія	Дебет	Кредит	Консолідований рахунок
Каса
Рахунки дебіторів
Рахунки кредиторів
Надходження
Видатки

Дочірня компанія заборгувала базовій компанії 300 дол.

Дочірня компанія сплачує базовій компанії роялті в сумі 1000 дол. за ліцензію на виробництво продукції.

Складання консолідованих фінансових звітів стає нормою для багатонаціональних фірм. Інвестори усвідомлюють, що без консолідованих фінансових звітів багатонаціональна компанія може приховати свої збитки в неконсолідованому рахунку дочірньої компанії, тим самим приховуючи економічне становище всієї групи. В усіх індустріалізованих країнах від фірм вимагають складання консолідованої звітності за двома стандартами.

Закордонні дочірні підприємства багатонаціональних фірм переважно здійснюють бухгалтерські записи і складають фінансові звіти у валюті тієї країни, де вони розміщені. Так, японська філія американської фірми вестиме свої рахунки в єнах, бразильська дочірня компанія – в реалах, корейська – в бонах тощо. Складаючи консолідовану звітність, багатонаціональна фірма мусить конвертувати всі ці фінансові звіти у валюту вітчизняної країни. Але курси обміну валют при складанні фінансового звіту компанії можуть коливатися внаслідок змін в економічних умовах. У перерахунку валют при складанні фінансового звіту компанії можуть скористатися двома основними методами визначення оптимального курсу обміну – метод поточного курсу та темпоральний метод.

При використанні методу поточного курсу для перерахування фінансової звітності закордонної дочірньої компанії у внутрішню валюту багатонаціональної фірми береться обмінний курс на день складання балансового звіту. Але цей метод не є сумісним з принципом традиційної вартості і при складані консолідованої звітності реальна картина буде спотворена.

Цю проблему допомагає вирішити використання темпорального методу. За цим методом активи, оцінені в закордонній валюті, перераховуються у вітчизняну валюту за обмінним курсом на час придбання активів.

Дата добавления: 2014-01-04