Припинення шлюбу і визнання шлюбу недійсним

Шлюб припиняється внаслідок смерті або оголошення у судо­вому порядку померлим одного з подружжя. За життя шлюб мо­же бути розірваний шляхом розлучення за заявою одного з по­дружжя або їх обох.

Розірвання шлюбу може провадитися як у судовому порядку, так і органами реєстрації актів цивільного стану.

Подружжя, яке не має дітей, має право подати до державного органу реєстрації заяву про розірвання шлюбу. Цей орган вино­сить постанову про розірвання шлюбу після спливу одного міся­ця від дня подання заяви, якщо вона не була відкликана. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Підстави для розірвання шлюбу в органах реєстрації актів ци­вільного стану за заявою одного із подружжя: інший визнаний безвісно відсутнім; інший визнаний недієздатним; інший засу­джений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не ме­нше, як на 3 роки.

Подружжя, яке має дітей, наділене правом подати до суду за­яву про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розі­рвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява відповідає дійс­ній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, а також права їх­ніх дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу 1 місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дру­жина і чоловік мають право відкликати заяву. Позов про розі­рвання шлюбу може бути поданий і одним із подружжя. Але по­зов не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив щодо другого або дитини проти­правну поведінку, яка містить ознаки злочину.

При розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен уста­новити дійсні мотиви розлучення, з'ясувати фактичні взаємини і вжити заходів до примирення, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими і спільне життя суперечило б інтересам одного з них та інтересам їх дітей.

Жінка та чоловік, шлюб між якими було розірвано, мають право подавати до суду заяву про поновлення їхнього шлюбу за умови, що жоден із них не перебував після цього у повторному шлюбі. Від розлучення відрізняється визнання шлюбу недійсним. Визнання шлюбу недійсним провадиться в судовому порядку і лише тоді, коли були порушені умови укладення шлюбу, зокрема:

1) шлюб зареєстрований з особою, яка перебуває в іншому за­реєстрованому шлюбі;

2) шлюб зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення;

3) шлюб був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоло­віка;

4) коли такий шлюб є фіктивний, тобто без наміру створення сім'ї;

5) коли шлюб зареєстрований з особою, яка визнана недієзда­тною.

Позов про визнання шлюбу недійсним може бути пред'яв­лений одним із подружжя, прокурором і особами, права яких по­рушені (батьками, органами опіки та піклування).

Шлюб, визнаний судом недійсним, вважається таким з часу його укладання. Суд вирішує й інші питання щодо прав і обов'язків осіб, що перебувають у фіктивному шлюбі.

Визнання шлюбу недійсним не впливає на права дітей, які на­родилися в такому шлюбі. Діти, зачаті або народжені у шлюбі, визнаному недійсним, мають ті самі права та обов'язки, що й ді­ти, народжені в дійсному шлюбі.

Дата добавления: 2014-01-04