Умови усиновлення

Усиновлення (удочеріння). Патронат. Опіка. Піклування

Обов'язокдітей піклуватися про батьків.

Частина 2 ст. 51 Конституції України закріплює обов'язок по­внолітніх дітей піклуватися про своїх непрацезданих батьків. Згі­дно зі ст. 172 СК зобов'язання піклуватися про своїх непрацезда­них батьків мають не лише повнолітні діти, а й діти, які не до-сягли 18 років. Єдиною підставою для прояву зазначеного піклу­вання є засвідчене у встановленому законом порядку походження дітей від батьків.

Вперше у сімейному законодавстві закріплено положення про те, що повнолітні діти, можуть виступати як законні представни­ки своїх непрацездатних, немічних батьків під час захисту їх прав та інтересів без спеціальних на те повноважень.

У ст. 20 Конвенції про права дитини зазначено, що дити­на, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка у найвищих її інтересах не може бути залишена у такому ото­ченні, має право на особистий захист і допомогу з боку держави.

Усиновлення — здійснюване на підставі рішення суду при­йняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина (ч. 1 ст. 207 СК). Усиновлення проводиться виключно в ін­тересах дитини. Це юридичний факт, в результаті вчинення якого між усиновлювачем і його родичами, з одного боку, та усиновле­ною особою — з другого, виникають такі самі права й обов'язки, як і між батьками та дітьми, іншими родичами за походженням.

Норми, які регулюють відносини, пов'язані з усиновленням, містяться у гл. 18 СК, у гл. 35-А ЦПК, в Законі України «Про охорону дитинства», у Конвенції про права дитини та ін­ших нормативно-правових актах.

Усиновлення на підставі рішення суду охоплює такі випадки:

1) усиновлення в Україні її громадянами дитини, яка також є громадянином України;

2)усиновлення в Україні її громадянами повнолітньої особи, яка також є громадянином України;

3)усиновлення в Україні іноземцями та особами без грома­дянства дитини, яка є громадянином України;

4)усиновлення в Україні дитини, яка є іноземкою і проживає на території нашої держави, громадянами України або іноземця­ми та особами без громадянства.

Якщо усиновлювач не є громадянином України, для усинов­лення дитини, яка є громадянином України, потрібен дозвіл Центру з усиновлення дітей.

Усиновлення, яке не відповідає інтересам дитини, може бути ви­знане недійсним або скасоване за рішенням суду (ст. 236—239 СК).

Під умовами усиновлення розуміють встановлені сімейним законодавством України вимоги, додержання яких обов'язкове під час здійснення цього юридичного факту.

І.Щоб усиновлення відповідало своєму призначенню, воно повинно провадитися виключно в інтересах дитини.

2. Відповідно до ч. 1 ст. 208 СК усиновленою може бути дитина. Дитина, яка не досягла 14 років, вважається малолітньою. Непов­нолітньою є дитина віком від 14 до 18 років. Особи, які досягли по­вноліття, мають повну цивільну дієздатність і, як правило, не мо­жуть бути усиновлені. Повнолітня особа може бути усиновлена лише за наявності двох умов: 1) якщо вона є сиротою; 2) якщо вона позбавлена батьківського піклування. Усиновленою не може бути особа, батьки якої померли після досягнення нею повноліття, але за свого життя належним чином виконували батьківські обов'язки.

Дитина, покинута у пологовому будинку, в іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати звідти батьки, ін­ші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двоміся­чного віку (ст. 209).

3. Закон пред'являє певні вимоги до осіб, які можуть бути усиновлювачами (ст. 211 СК). Насамперед усиновлювачами мо­жуть бути повнолітні дієздатні громадяни України та іноземці, здатні забезпечити виховання усиновлених дітей.

, Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна осо­ба, старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на 15 років. Кількість дітей, яких може усиновити один усиновлю­вач, не обмежується. У разі усиновлення повнолітньої особи різ­ниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років (ч. 2 ст. 211 СК).

4. Усиновлення дитини відбувається за вільною згодою її батьків (ч. 1 ст. 217 СК), яка може бути дана лише після досягнення дити­ною двомісячного віку. Письмова згода батьків на усиновлення посвідчується нотаріусом. Для усиновлення дитини потрібна також її
згода, яка дається у формі, що відповідає вікові дитини. Усиновлен­ня проводиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або за станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення.

Усиновлення дитини проводиться без згоди батьків, якщо во­ни: 1) невідомі; 2) визнані безвісно відсутніми; 3) визнані недієздатними; 4) позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка уси-новлюється.

5. Необхідна ■згода дитини на її усиновлення, яка дається у формі, що відповідає її вікові (ч. 1 ст. 218 СК).

Якщо на обліку дітей для можливого усиновлення перебува­ють рідні брати і сестри, вони не можуть бути, як правило, роз'єднані при усиновленні.

Посередницька комерційна діяльність щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян України, іноземців або осіб без громадянства забороняється.

Відповідно до ст. 226 СК право на таємницю усиновлення ма­ють як усиновлювач, так і усиновлена дитина. Дитина, яка уси­новлена, має право на таємницю, у тому числі й від неї самої, фа­кту її усиновлення (ч. 2 ст. 226 СК) з метою створення найсприятливіших умов для проживання дитини у сім'ї усинов-лювача. Відповідно до ч. З ст. 226 СК усиновлена дитина після досягнення нею 14 років має право на одержання інформації що­до свого усиновлення.

Закон не тільки забороняє розголошувати таємницю усинов­лення, а й встановлює кримінальну відповідальність за це. Так, згідно з ч. 1 ст. 168 КК розголошення таємниці усиновлення всупереч волі усиновлювача карається штрафом до п'яти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або виправними робо­тами на строк до двох років.

Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини¹. Патронат.

Нове сімейне законодавство передбачає запровадження патрона­ту над дітьми. За договором про патронат орган опіки і піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причини позбавлена ба­тьківського догляду, на виховання в сім'ю іншої особи (патронатно-го вихователя) до досягнення дитиною повноліття.

Приклад. На Заході дуже поширене усиновлення дітей-сиріт кінозірками, особли­ву перевагу вони надають дітям з азіатських країн. Так, Анджеліна Джолі усиновила двох діток: камбоджійського хлопчика і ефіопську дівчинку, Шерон Стоун — в'єтнамського хлопчика. До речі, журналісти, які слідкували за нею, побачили, що вона залишила 3-річну дитину в машині у той час, як сама пішла з другом у ресторан. Хоча хлопчик був не один у машині, а з водієм, журналісти звинуватили її у поганому став­ленні до усиновленої дитини.

В Америці понад мільйон сімейних пар стоїть у черзі на усиновлення по 10— 12 років. За законами України усиновлені діти перебувають на консульському обліку під захистом своєї держави до 18 років.

К визначає, що за виховання дитини патронатному вихова­телю встановлюється плата, розмір якої визначається за його до­мовленістю з органом опіки і піклування. На передачу дитини в сім'ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку, коли може свідомо це висловити.

Договір про патронат може бути розірваний за згодою сторін або за рішенням суду в разі невиконання вихователем своїх обов'язків або якщо між ним та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають виконанню обов'язків за договором.

Дата добавления: 2014-01-04