Взаємні права та обов'язки батьків і дітей

Стосунки в сім'ї мають складатися на взаємній повазі, любові та матеріальній підтримці. Проте є й такі сім'ї, де батьки байдужі до своїх дітей, позбавляють їх усього, на що діти мають право.

Діти також мають піклуватися про батьків, надавати їм необ­хідну допомогу, у разі необхідності матеріально підтримувати та доглядати за немічними членами сім'ї.

Походження дитини від батьків, які перебувають між собою у шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків. Походження

Приклад. Відомі Памела Андерсон і Томмі Лі були у шлюбі вже двічі, потім роз­лучалися, а цього року вирішили взяти шлюб у третій раз. Уперше вони одружилися у 1995 р. З тих пір офіційно ні з ким не одружувалися. дитини від батьків, які не перебувають між собою у шлюбі, вста­новлюється шляхом подання спільної заяви батьком і матір'ю в органи реєстрації актів цивільного стану. У разі народження ди­тини у батьків, які не перебувають у шлюбі, за відсутності спіль­ної заяви батьків батьківство може бути встановлено у судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, і самої ди­тини після досягнення нею повноліття.

Діти, походження яких встановлене за спільною заявою бать­ків або за рішенням суду, мають такі самі права і обов'язки щодо батьків та їх родичів, що й діти, які народилися від осіб, що пере­бувають у шлюбі¹.

Якщо хтось із батьків відмовляється добровільно надавати ді­тям матеріальну допомогу, що часто трапляється, коли батьки вже перестали жити разом, то закон передбачає можливість стяг­нення з нього певної суми грошей (аліментів). За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька (матері) або у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дити­ну, їй призначається тимчасова державна допомога.

Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови до­говору не можуть порушувати права дитини, встановлені СК.

За загальним правилом батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Але якщо повнолітні діти продо­вжують навчання й у зв'язку з цим потребують матеріальної до­помоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Розглянемо окремі особисті немайнові права та обов'язки батьків. Серед них звернемо увагу на такі особливості.

¹ Приклад: У Великобританії опубліковані дослідження, відповідно до яких кіль­кість заявок на генетичне тестування (встановлення батьківства) останніми роками збі­льшилося у десятки разів. Щорічно у країні проводиться 20 тис. таких досліджень. Бри­танські спеціалісти ошелешені результатами. Виявляється, що кожен 25-й батько не є біологічним батьком дитини. Виникають психологічні проблеми в сім'ї, шлюби розпа­даються, страждають діти.

Експерти наполягають, що такі масові дослідження слід заборонити і проводити лише у виняткових випадках. Наприклад, за медичними показниками — для виявлення спадкових захворювань, а також для вирішення юридичних питань — спорів з оплати аліментів на дитину.

Зміна прізвища дитинки можлива лише за її згодою, якщо дитина досягла 7 років. Відповідно до ч. 4 ст. 148 СК у разі не­згоди одного з батьків зі змінюю прізвища дитини спір між бать­ками, як і більшість сімейний спорів, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При розгляді такого спору бе­реться до уваги міра участі)батьків у вихованні дитини та вико­нання кожним із них своїх батьківських обов'язків, а також інші обставини, що свідчать про відповідність зміни прізвища дитини її інтересам.

—Батьки самі вирішують, питання про вибір форм та методів виховання дитини. Проте це їх право має свої межі. Згідно з ч. З ст. 151 СК батьки мають пр^во обирати такі форми та методи ви­ховання, що не суперечать закону, моральним засадам суспільст­ва. Частина 7 ст. 150 закріпЬює заборону застосування батьками до їх дітей фізичних та інн^их видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

—Праву батьків на вих' овання протистоїть обов'язок дітей «перетерплювати вихованнЛ». Батьки мають право вживати до своїх дітей певних примусе/ вих заходів, щоб домогтися від них бажаної поведінки. Проте батьківські права не можуть здійсню­ватися всупереч інтересам дитини (ч. 2 ст. 155 СК).

—Право батьків на особисте виховання дитини охоплює пра­во визначати місце її проживання. Відповідно до ст. 160 СК місце проживання дитини, яка не /досягла 10 років, визначається за зго­дою батьків, а дитини, якій 'зиповнилося 10 років, — за спільною згодою батьків та самої дитшни. Якщо батьки проживають окре­мо, місце проживання дитийіи, яка досягла 14 років, визначається нею самою (ч. З ст. 160 СК).

—Складовою частиною права та обов'язку батьків щодо вихбвання дитини є їх право -та обов'язок забезпечувати здобуття
дитиною повної загальної Передньої освіти (ч. З ст. 150 СК). Це право та обов'язок батьків ь/»е лише перед дітьми, а й перед суспі­льством.

—Батьки мають право т^. обов'язок на представництво і захист прав та інтересів своїх дітек:. Особисті немайнові правовідносини між батьками й дітьми макг'ть строковий характер. З досягненням дітьми повноліття або з набуттям ними повної цивільної та сімей­ної дієздатності вони, як правило, припиняються. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місце­вого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а такоі'к епрацездатних дітей як їх законні представники без спеціальних на те повноважень (ст. 154 СК).

Дата добавления: 2014-01-04