Міжцехове й внутрішньо цехове оперативне планування та диспетчеризація виробництва

За сферою дії оперативне планування поділяється на міжцехове (заводське) та внутрішньо цехове.

На міжцеховому (заводському) рівні оперативне плану­вання розв'язує, по-перше, такі принципові питання, як:

- зняття чи заміна запущених у виробництво виробів;

- внесення у програму випуску нових виробів;

- забезпечення зовнішніх поставок комплектуючих ви­робів;

- використання внутрішніх матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

По-друге, до цього виду планування відноситься і вирішення таких завдань, як:

- визначення вихідних даних для розрахунку завдань;

- складання місячних завдань та календарних планів ви­робництва для цехів та підприємства в цілому;

- складання внутрішньо місячних завдань;

- визначення кількості та часу передачі по запланованих позиціях (деталей, виробів) із цеху в цех по місяцях або кварталах тощо.

При відпрацюванні оперативних виробничих програм ви­користовуються такі дані:

- річна й квартальна програми (якщо вони є);

- портфель замовлень та договори на постачання про­дукції;

- прогноз збуту;

- календарно-планові нормативи: розміри партій та періодичність їх запуску; тривалість виробничого циклу, розміри заділів;

- норми трудомісткості;

- результати розрахунків завантаженості та продуктив­ності обладнання і виробничих площ;

- результати техніко-економічного аналізу роботи цехів за попередній період часу.

Особливо велике значення в системі оперативного плану­вання має розрахунок найраціональнішого завантаження об­ладнання та виробничих площ. Дуже часто ця проблема вима­гає багатоваріантних розрахунків і її важко розв'язати без ви­користання обчислювальної техніки.

Для внутрішньоцехового оперативного планування ха­рактерна чітка регламентація виконання робіт за часом по кожній позиції виробничої програми та номенклатурно-ка­лендарного плану в залежності від реальної ситуації.

У зв'язку з цим, у процесі внутрішньоцехового планування

відпрацьовуються оперативні місячні плани дільниць, змін і ро­бочих бригад; завдання і календарні плани дільниць, змін, робо­чих бригад на короткі відрізки часу (декаду, тиждень); добові змінні завдання для дільниць, змін, бригад та робочих місць. Основними завданнями цього планування є:

- перевірка відповідності місячного плану-завдання з ви­пуску продукції виробничій потужності, виділеним на місяць ресурсам сировини, можливостям постачаль­ників напівфабрикатів;

- відпрацювання завдань для відділень і змін;

- розробка календарного плана-графіка роботи дільниць цеху на місяць, декаду, добу та зміну;

- визначення місця та термінів початку й закінчення об­роблення кожної деталеконструкції, їх груп або деталі в цілому;

- організація контролю й обліку виконання завдань цеха­ми, відділами, змішаними бригадами тощо.

В умовах великсерійного виробництва складаються подетально-оперативні плани-графіки. При серійному вироб­ництві такі плани-графіки доцільно складати тоді, коли но­менклатура деталей на дільниці є порівняно невелика. В умо­вах дрібносерійного, а деколи й серійного типу виробництва складання подетально-операційних календарних планів-графіків вважається недоцільним.

Отже, планування є однією з головних функцій оператив­ного управління виробництвом. Для успішної реалізації як цієї функції, так і оперативного управління в цілому, не­обхідно широко застосовувати й інші регулятивні елементи операційної системи. До цих елементів системи оперативного управління, крім планування, відносяться: облік, контроль, аналіз та регулювання. У зв'язку з цим загальна схема функціональної структури оперативного управління вироб­ництвом набуває такого вигляду (схема 1). Розглянемо дещо конкретніше подані в схемі 1 елементи оперативного планування та управління.

Схема 1. Функціональна структура оперативного управління виробництвом.

Оперативний облік має, насамперед забезпечити своєчас­не, повне та достовірне відображення ходу виконання робіт і операцій, руху заготовок деталей та виробів по кожному ви­робничому підрозділу й підприємству в цілому.

На міжцеховому рівні він зводиться до визначення та порівняння з планом: випуску виробу складальними цехами, випуску цехами та передачі на склади та в інші цехи деталей, їх комплектів, складальних одиниць.

Внутрішньоцеховий облік має забезпечити: визначення рівня виконання плану виробництва деталей та складальних одиниць, а також плану виконання деталеоперацій і складаль­них одиниць дільницями; облік наявності та надходження заготовок; облік браку; деталей і деталеоперацій та використан­ня обладнання на дільницях; визначення рівня виконання змінно-добових завдань дільницями тощо.

Основним завданням оперативного обліку є отримання інформації про результати роботи виробничих цехів та їх підрозділів за визначений період часу. Ця інформація охоплює:

• випуск виробів та їх складових частин у межах року з розбивкою по кварталах і місяцях збиральними, оброб­ними та заготівельними цехами заводу;

• надходження готових деталей та збиральних одиниць на центральний склад та їх видача збиральним цехам;

• надходження обробних деталей на склади цехів та їх ви­дача на збиральні дільниці;

• рух деталей та виробів по операціях технологічного про­цесу з вказівкою часу видачі завдання та завершення ви­конаної роботи;

• рух заділів деталей на робочих місцях та передача дета­лей і збиральних одиниць між ділянками цеху й цехами підприємства;

• брак усіх видів і надходження матеріалів, заготовок, інструменту в цехові комори та видача на робочі місця;

• час роботи та простоїв обладнання, вихід обладнання в ремонт і з ремонту;

• витрати електроенергії, палива, води, паливних ма­теріалів та інших видів ресурсів.

Ця інформація, відображаючи результати роботи цехів, складів за минулу зміну, добу чи інші проміжки часу, безпе­рервно накопичується в пунктах її збирання, періодично об­робляється і остаточно формується до кожного нового плано­вого періоду у вигляді відповідних підсумкових даних. Своєчасність надходження інформації в пункти збирання, її повнота і достовірність безпосередньо впливають на якість розроблюваних програм і завдань. Усі ці фактори є основою для створення комплексної автоматизованої системи опера­тивного обліку на підприємстві.

Оперативний аналіз призначений для своєчасної оцінки ходу виробництва, що безперервно змінюється. Об'єктами аналізу можуть бути робота обладнання та працівників, стан запасів матеріалів, незавершеного виробництва, виробнича си­туація у кожній ланці підприємства тощо.

У результаті аналізу виявляються причини відхилення хо­ду виробництва від запланованого, пропонуються ор­ганізаційно-технічні заходи з усунення цих причин.

Оперативний контроль. Інформація про хід виробництва, отримана в процесі обліку й аналізу, використовується не ли­ше при плануванні, а й водночас є основою для дійового кон­тролю та регулювання виробничих процесів. Які не були б стабільні цехові виробничі програми та оперативні завдання для дільниць чи окремих працівників, у ході виробництва не­минуче виникають зміни та відхилення, що потребує коригу­вання раніше відпрацьованих планів.

Своєчасний, повний і точний контроль цих відхилень дає можливість оперативно реагувати на зміни ходу вироб­ництва, спрямовуючи його перебіг у відповідності з розроб­леним планом.

Завдання оперативного контролю — зіставити фактичні параметри технології й продукції, дані про хід виробництва з нормативними величинами. Це завдання реалізується на ос­нові інформації, отриманої в ході оперативного обліку та аналізу.

Дата добавления: 2014-01-04