Особливості організації аудиту у соціально-трудовій сфері

Основні напрями аудиту на кожному підприємстві мають свої особливості та залежать від цілей аудиту. Аудиторська перевірка, як правило, здійснюється за наступними напрямами:

1) Оцінка трудового потенціалу підприємства, кількісних та якісних характеристик персоналу. При цьому метою аудиту є виявлення потенціалу людських ресурсів, можливостей ефективного функціонування персоналу. Ця мета досягається шляхом аналізу спискового складу персоналу за різними ознаками (вік, освіта, стать, рух персоналу, оцінки забезпеченості підприємства персоналом певної кваліфікації згідно особливостей технологічного процесу та управління), аналізу використання робочого часу, дослідження соціальних аспектів трудової діяльності, санітарно-гігієнічних умов праці, діагностики управлінського, інноваційного потенціалу підприємства.

2) Діагностика кадрових процесів та функцій управління персоналом. Мета цього напряму аудиту – аналіз управлінських дій та функцій, які забезпечують реалізацію інтересів підприємства. Вивчаються та розробляються на основі аналізу рекомендації щодо кадрової політики на підприємстві, планування персоналу, використання персоналу, набір та відбір кадрів, ділова оцінка персоналу, профорієнтація та адаптація, навчання персоналу, робота за кадровим резервом, можливості службового просування, мотивація та стимулювання праці, а також трудові відносини у колективі.

Здійснення аудиту передбачає наступні етапи, які наведені на рис. 14.1.

Особливе значення в організації аудиту у соціально-трудовій сфері мають методи та прийоми аудиторської перевірки.

Залежно від цілей аудиту використовуються наступні методи та прийоми:

1) порівняння – зіставлення фактичних характеристик об'єкта, що вивчається, з нормативною базою, даними, які отримані у попередні періоди, або іншими підприємствами даної галузі;

2) групування – об'єднання певних характеристик об'єкта, який вивчається, в групи за певними ознаками для проведення аналізу;

3) елімінування – вивчення впливу кожного окремого фактора на загальні показники та їх динаміку (при цьому вплив інших факторів не враховується, тобто виключається);

4) деталізація – загальні показники поділяються на групи, які включають окремі показники, що відрізняються один від одного за місцем формування, часом та виконавцями;

5) зведення – форма узагальнення різноманітних показників з метою оцінки певного процесу або явища;

6) експертна оцінка – висновки та оцінка спеціалістів по будь-якому процесу, питанню, об'єкту;

7) статистичні методи економічного аналізу – розрахунок показників в динаміці, аналіз за допомогою статистичних методів, формул, кореляційний та регресійний аналіз;

8) моделювання – побудова графічної, математичної або іншої моделі певної ситуації;

9) функціонально-вартісний аналіз – вибір варіанта системи управління, який потребує найменших витрат або є найбільш ефективним з позицій кінцевих результатів.

Матеріали, які були отримані у процесі аудиторської перевірки та аналізу, дають змогу виявити резерви більш ефективного використання робочої сили на основі розвитку прогресивних форм організації, стимулювання праці; визначити фактори, які забезпечують кількісні та якісні зміни трудових показників та показників соціального розвитку трудового колективу.

Дата добавления: 2014-01-04