Механізм розкладу лікарських речовин в розчинах

Розклад лікарських речовин в ін’єкційних розчинах забезпечується наявністю в них розчинників. Як розчинник використовують воду для ін’єкцій (aqua pro injectionibus) та неводні розчинники. Усі вони мають відповідати вимогам НТД.
За ДФ ХІ відмічено, що поряд з водою для ін’єкцій можуть використовуватися і неводні розчинники. Це жирні олії, що дозволені до застосування в медицині. Як комплексний розчинник можуть використовуватися етанол, гліцерин, пропіленгліколь ПЕО-400, спирт бензиловий, бензилбензоат, що дозволені до застосування в медицині. Неводні розчинники володіють різною розчинною здатністю, анти гідролізними, бактерицидними властивостями і здатністю продовжувати або збільшувати дію лікарських речовин.
Для виготовлення ін’єкційних розчинів застосовують неводні розчинники, як індивідуальні, так і змішані: водно-гліцеринові, спиртово-водно-гліцеринові. Досить широко застосовують суміші рослинних олій з бензилбензоатом, етилолеатом. Змішані розчинники володіють більшою розчинюючою здатністю, ніж кожен розчинник окремо. В наш час їх широко використовують для одержання ін’єкційних розчинів речовин, важкорозчинних в індивідуальних розчинниках (гормони, вітаміни, антибіотики, барбітурати та ін.).
Жирні олії (Olea pinquia). Являють собою суміш і естерів гліцерину і вищих жирних кислот. За зовнішнім виглядом – це прозорі або злегка забарвлені олійні рідини без запаху або зі слабким характерним запахом. У медичній практиці застосовують тільки олії, одержані холодним пресуванням.
Розчинність деяких речовин в оліях збільшують шляхом додавання змішаних розчинників або спів розчинників (спирт бензиловий, бензилбензоат). Найбільш широко використовується олія персикова (Oleum Persucorum) – прозора рідина світло жовтого кольору, без запаху або із слабким своєрідним запахом, приємного смаку. Використовується для виготовлення ін’єкційних розчинів камфори, дезоксикортикостерону ацетату, діетилстильбестролу пропіонату, ретинолу ацетату, синестролу.
Менш розповсюдженою є олія оливкова (Oleun Olivarum) – прозора, світло жовтого або золотистого кольору масляниста рідина, без запаху або зі слабким своєрідним запахом, не прогірклого смаку. Використовують для виготовлення 20% розчину камфори і 2% розчину синестролу.
Іншим неводним розчинником є етил олеат (Ethylii oleas) – складний естер ненасичених жирних кислот з етанолом:

CH₃ – (CH₂)₇ – CH = CH – (CH₂)₇ – O – CO – C₂H₅.

Етил олеат має переваги над рослинними оліями: володіє більшою розчиняючою здатністю, меншою в’язкістю, має постійний хімічний склад, легко проникає в тканини, добре розсмоктується, зберігає однорідність при пониженій температурі. В етил олеаті добре розчиняються вітаміни, гормональні речовини. Етилбензоат застосовується також як добавка до олійних розчинів для збільшення розчинності лікарських речовин і зниження в’язкості розчинів.
Використовують також комплексні розчинники.
Етанол або спирт етиловий (Spiritus aethylicus, spiritus vini). Спирт етиловий являє собою прозору, безбарвну рухливу рідину з характерним запахом і пекучим смаком, t_кип.=78⁰С. Його можна віднести до неводних розчинників з певною часткою умовності, бо застосовують не абсолютний етанол, а водно-спиртові розчини різної міцності. Спирт змішуєтьс у всіх співвідношеннях з водою, гліцерином, етером, хлороформом. Для приготування ін’єкційних розчинів використовують тільки етанол – ректифікат. Його використовують для покращення розчинності важкорозчинних у воді сполук і використовують як антисептик і спів розчинник при виготовленні розчинів серцевих глікозидів: конвоеллекисну, строфантину К, для покращення розчинності глікозидів з листя олеандру та інш. Етанол може використовуватися в технології ін’єкційних розчинів як проміжний розчинник. Цей технологічний прийом використовують для виготовлення ін’єкційних розчинів деяких протипухлинних речовин, що не розчиняються у воді і в оліях. З цією метою речовини розчиняють в мінімальній кількості етанолу, змішують з оливковою олією (утворюється емульсія), потім етанол відганяють під вакуумом і одержують олійний розчин.
Гліцерин (Glycerinum). Він являє собою безбарвну, сиропоподібну, прозору, гігроскопічну рідину солодкого смаку нейтральної реакції. Розчиняється уводі, спирті і в суміші етеру зі спиртом, але не розчиняється в етері, хлороформі та жирних оліях. Гліцерин застосовують в ін’єкційних розчинах концентрацією 30%. В більших концентраціях він володіє подразнюючою дією внаслідок порушення осмотичної рівноваги в клітинах. Гліцерин покращує розчинність у воді серцевих глікозидів. Як спів розчинник гліцерин використовують при виготовленні ін’єкційних розчинів мезатону, фетанолу, дибазолу.

Дата добавления: 2014-01-04