Програмно-цільовий підхід до управління розвитком туристсько-рекреаційної діяльності та туристичної інфраструктури

Згідно вище згаданого ЗУ «Про туризм», зокрема статті 12 «Програми розвитку туризму в Україні» для забезпечення охорони туристичних ресурсів України, їх збереження та відновлення, раціонального використання, забезпечення безпеки туризму, конституційних прав громадян на відпочинок та інших прав громадян, патріотичного виховання органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень затверджуються державні цільові, регіональні та інші програми розвитку туризму. Завдяки розробці та реалізації таких програм здійснюється один з головних принципів управління – встановлюється порядок формування джерел фінансування та безпосередня реалізація програми органами місцевого самоврядування.Розглянемо застосування комплексного підходу до процесу управління туризмом та формуванням відповідної інфраструктури на прикладі програми розвитку туристичної галузі на територіїАвтономної Республіки Крим (посилаючись на дослідження О.Я.Краснокутського [11]).Комплексна програма розвитку туризму в АР Крим має три рівні. Зокрема: першим рівнем виступають загальнодержавні програми розвитку туристичної галузі України, другим – програми, розроблені регіональними органами державної влади (Урядом АР Крим, Міністерством курортів і туризму АР Крим тощо) і третім – програми розвитку туризму в окремому місті, районі тощо (Велика Ялта). Стратегічні напрямки реформування туристичної галузі України закладено у " Програмах розвитку туризму в Україні до 2005 (2010) року ", спрямованих на переорієнтацію вітчизняного туристичного ринку з іноземного виїзного на внутрішній та іноземний в’їзний туризм і створення привабливого інвестиційного клімату в туристичній галузі України. Цими програмами передбачається: Ø збільшення показника в’їзду іноземних туристів у 1,4 – 2 рази; Ø 60 тис. місць у готелях та близько 26тис. – в інших закладах розміщення підлягають реконструкції з метою доведення їх до міжнародних стандартів; Ø заплановано будівництво три-, чотири- та п’ятизіркових готелів, загальною місткістю 17,3 тис. місць; Ø прокладення автошляхів підвищеної якості довжиною 932 км [4; 46].Одним з основоположних документів, що визначає цей напрям розвитку туристичної галузі України, є Указ Президента України "Про пріоритетні завдання у сфері містобудування", в якому зазначено необхідність сприяння залученню інвестицій для технічного переозброєння та реконструкції діючих підприємств та об’єктів незавершеного будівництва. Департамент туризму і курортів Державного комітету з молодіжної політики, спорту і туризму України розробив проект " Програми розбудови туристичної інфраструктури у зонах економічного тяжіння за напрямками національної мережі транспортних коридорів в Україні". Програмою передбачено створення різноманітних туристичних комплексів у зоні проходження транспортних шляхів, зокрема будівництво нових або реконструкція наявних готелів, мотелів, кемпінгів та інших засобів розміщення туристів, що б відповідали вимогам міжнародних стандартів. Актуальність розробки саме цього напряму розвитку туристичної інфраструктури обумовлена тим, що вона здійснюється у контексті затвердженої Кабінетом Міністрів України " Державної програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні", а також доповнює її.

Реалізація цієї Програми базувалася на використанні позабюджетних джерел: банківського кредитування, власних коштів підприємств, капітал як вітчизняних, так й іноземних інвесторів, коштів громадських організацій тощо. Важливого значення для АР Крим набула Постанова Кабінету Міністрів України "Про розробку проекту Державної програми соціально-економічного розвитку Українського Причорномор’я", оскільки на її основі Міністерством курортів і туризму АР Крим розроблено "Програму розвитку рекреаційної галузі АР Крим до 2005 року".

Державна підтримка туристичної галузі АР Крим не обмежувалася суто державними програмами. У 1998 р. Урядом Криму та недержавною організацією КАТА (Кримська асоціація туристичних агентів) було створено принципово нову в українському туристичному бізнесі структуру – Кримський центр розвитку туризму (КЦРТ) [2; 42]. Основними завданнями КЦРТ стали:

впровадження провідного світового досвіду в практичну діяльність туристичних підприємств Криму;

створення локальної інформаційної інфраструктури;

підготовка необхідних аналітико-економічних матеріалів для прийняття стратегічних урядових рішень;

створення системи контактів і партнерства КЦРТ з відповідними структурами Євросоюзу та позиціювання КЦРТ в центрі кримської туристичної інфраструктури.

Кримський центр розвитку туризму був створений при підтримці програми ТАСІС. Ці програми спрямовані на створення "життєздатних структур, що в майбутньому зможуть існувати без фінансової підтримки ззовні" [2; 42].

Кримський проект Програми ТАСІС тривав два роки: з 1998 до 2000 р. Загальне фінансування проекту склало 1,75 млн. євро [6; 39]. До того ж, у рамках інноваційної схеми "гранти в обмін на партнерство" за рахунок коштів Європейського Союзу було профінансовано 25 міні-проектів загальним обсягом 190 тис. доларів США [6; 39].

Своєрідним продовженням програм Уряду Криму та ТАСІС виступала Програма розвитку "Великої Ялти", на території якої розміщується понад 150 санаторно-курортних підприємств з 400 загальнокримських [1; 16].

Постановою Уряду Автономної Республіки Крим "Про розвиток туристично-екскурсійної інфраструктури Ялтинського регіону" затверджено інвестиційну програму становлення іноземного туризму, а Указом Президента України "Про заходи щодо розвитку курортної зони Великої Ялти" – містобудівна програма перетворення цієї приморської зони на об’єкт світового значення. Цими заходами було заплановано створення 14 українсько-китайського, кримсько-турецького, українсько-канадського, українсько-хорватського та інших готелів три-, чотири- та п’ятизіркового європейського стандарту із загальним обсягом інвестицій близько 400млн. доларів США [4; 47].

Реалізація проекту "Велика Ялта" здійснювалася у спеціальному режимі інвестиційної діяльності, введеному в дію з 1 січня 2000 р. на підставі Указу Президента України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку і спеціальної економічної зони "Порт Крим" у Автономній Республіці Крим". Цим Указом надаються митні, податкові та інші пільги суб’єктам підприємницької діяльності, що реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях економіки. Для реалізації цього Указу в складі Ялтинського виконкому було створено окремий відділ.

Функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку "Велика Ялта" є найбільш дієвою формою регіональної політики, що дає можливість стимулювати соціально-економічний розвиток у регіоні. В свою чергу це дозволяє скоротити безробіття, збільшити реальні доходи населення, розвивати малий та середній бізнес, проводити ефективну реструктуризацію нерентабельного виробництва, залучити інвестиції в об’єкти незавершеного будівництва, збільшити податкові надходження та обов’язкові платежі до бюджетів усіх рівнів.

Дата добавления: 2014-01-04