Поняття і загальна характеристика правового режиму земель лісового фонду

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ЛІСОВОГО ФОНДУ

РОЗДІЛ 18

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням і місцеположенням виконують переважно екологічні (водоохоронні; захисні; санітарно-гігієнічні; оздоровчі; рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку і охороні. Відносини, пов'язані з використанням лісового фонду, регулюються Земельним і Лісовим кодексами1 та іншими актами законодавства України. Земельне законодавство визначає загальні положення, які стосуються регулювання використання і охорони земель лісового фонду, а лісове відображає специфіку регулювання цих відносин.

Корисними властивостями лісів, є їх здатність знижувати вплив негативних природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, регулювати стік води, попереджати забруднення навколишнього природного середовища і очищати його, сприяти оздоровленню населення і його естетичному вихованню. Лісовими ресурсами є: деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові і інші ресурси лісу, які використовується для задоволення потреб населення і нужд виробництва. Лісові ресурси за своїм призначенням діляться на лісові ресурси державного і місцевого значення.

До лісових ресурсів державного значення належить деревина від рубок головного користування і живиця. До лісових ресурсів місцевого значення відноситься: пні, луб, кора, деревна зелень і тому подібне; другорядні лісові матеріали; лісові дикорослі плоди, горіхи, гриби, ягоди, лікарські рослини і технічна сировина, деревні соки, сіно, лісова підстилка і очерет, інші продукти лісу, які використовуються при здійсненні побічних лісових користувань, в тому числі при випасі худоби і розміщенні пасік.

До лісових ресурсів місцевого значення належить також деревина, яка заготовлюється під час проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, рубки пов'язанні з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладанням просік, створенням протипожежних розривів і тому подібне, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості), інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів і тому подібне).

До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надаються і використовуються для потреби лісового господарства. У відповідності зі ст. 5 Лісового кодексу, землі лісового фонду поділяються на лісові і нелісові. До лісових відносяться: покриті лісовою (деревної, чагарникової) рослинністю, не покриті лісовою рослинністю, що підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами і т.д. До нелісових належать: зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами, лініями електропередач, продуктопроводів і підземними комунікаціями, зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства), болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для вказаних потреб.

Закріплення в законодавстві такої структури земель лісового фонду зумовлено різним цільовим призначенням двох, вищезгаданих, видів земель. Лісові землі призначені для вирощування лісів, раціонального і ефективного їх використання і відтворювання. В цих же цілях використовуються і ділянки лісового фонду, які не вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища і т.д.) вони призначені для відтворення лісів, а тому належать до лісових земель. Нелісові землі не тільки не зайняті лісами, але і не призначені для їх вирощування. Їх цільове призначення полягає в обслуговуванні потреб лісового господарства - прокладання просік, шляхів і т. д.

До земель лісового фонду не належать землі зайняті зеленими насадженнями в межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів, полезахисними лісовими смугами, захисними насадженнями на смугах відведення залізниць, автомобільних шляхів, каналів, гідротехнічних споруд і водних об'єктів, окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. Такі землі не відносяться до земель лісового фонду, так як вони не відповідають поняттю о лісі, яке дано в ст. 3 Лісового кодексу: "Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева і чагарники, тварин, мікроорганізмів і інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище".

Віднесення земель до земель лісового фонду або зміна їх призначення, встановлення і зміна меж здійснюється на основі рішення органів державної влади і органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції. Для ведення лісового господарства принципове значення має поділ лісів за групами. Група лісів - це правовий режим, встановлений відносно частини лісового фонду в залежності від його економічного, екологічного і соціального значення, місцеположення, а також функцій, які він виконує1.

Правовою гарантією збереження унікальних природоохоронних функцій лісів служить встановлення категорій захисності лісів, які виділяються в межах лісів першої групи. Категорія захисності визначає правовий режим частини лісового фонду і не вкритих лісом земель цього фонду, виділеної в зв'язку з особливим захисним водоохоронним, санітарно-гігієнічним, рекреаційним, науковим, історичним і іншим спеціальним значенням для використання в одній із вказаних цілей.

У відповідності зі ст. 36 Лісового кодексу, ліси за екологічним і господарським значенням поділяються на першу і другу групи. До першої групи належать ліси, які виконують переважно природоохоронні функції. Залежно від переваг виконуваних ними функцій ліси першої групи належать до таких категорій захисності: водоохоронні (смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів, смуги лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, а також захисні лісові насадження на смугах відведення каналів); захисні (ліси протиерозійні, захисні смуги лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг міжнародного, державного і обласного значення, особливо цінні лісові масиви, державні захисні лісові смуги, байрачні ліси, степові переліски та інші ліси степових, лісостепових, гірських районів, які мають важливе значення для захисту навколишнього середовища).

До категорії захисності відносяться також полезахисні лісові смуги, захисні лісові насадження на смугах відведення залізниць, захисні лісові насадження на смугах відведення автомобільних доріг; санітарно-гігієнічні і оздоровчі (ліси населених пунктів, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств, ліси першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання і ліси зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій).

До першої групи належать також ліси на територіях природно-заповідного фонду (заповідники, національні природні парки, пам'ятники природи, заповідні урочища, регіональне ландшафтні парки, ліси, що мають наукове або історичне значення (включаючи генетичні резервати), лісоплодові насадження і субальпійські деревні і чагарникові угруповання). До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення і для збереження захисних функцій, безперервності та не виснажливості використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.

Під час поділу лісів на групи та віднесення до категорій захисності визначаються межи земель, зайнятих лісами кожної групи і категорії захисності. Порядок ведення господарства залежно від груп лісів і категорій захисності, використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей і проведення науково-дослідних робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

У лісах першої і другої груп можуть бути виділені особливо захисні земельні ділянки лісового фонду з режимом обмеженого лісокористування. Поділ лісів на групи і віднесення до категорій захисності, переведення лісів з однієї групи до іншої, а також виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду проводиться виходячи з народногосподарського призначення лісів, їх місцеположення і функцій, що виконуються ними.

Підприємства, установи, організації і громадяни, зацікавлені в поділі лісів на групи, переведені їх з однієї групи до іншої або віднесенні до категорій захисності, звертаються з відповідним клопотанням, узгодженим з постійними лісокористувачами і районними Радами, до державних органів лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей.1 Державні органи лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей за участю державних органів Мінекоресурсів в місячний термін розглядають заявлене клопотання і представляють свій висновок Уряду Автономної Республіки Крим, обласній Раді.

Уряд Автономної Республіки Крим розглядає подане клопотання і матеріали до них і в місячний термін приймає рішення про поділ лісів за групами, переведенні лісів з однієї групи до іншої або віднесенні лісів до категорій захисності в межах республіки. Обласна Рада в місячний термін розглядає клопотання і матеріали про переведення лісів з однієї групи до іншої або віднесення лісів до категорій захисності і ухвалює остаточне рішення відносно віднесення лісів до захисних смуг лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг державного значення, байрачних лісів, степових перелісків, якщо це віднесення не пов'язано з переведенням лісів з однієї групи до іншої. У випадку, коли прийняття рішення про переведення лісів з однієї групи до іншої, а також про віднесення їх до категорій захисності відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України, обласна Рада представляє свій висновок і матеріали по цьому питанню на розгляд Державного комітету лісового господарства України.

Для виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду державні органи лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей подають клопотання Уряду Автономної Республіки Крим, обласним Радам. Уряд Автономної Республіки Крим, обласні Ради розглядають подане органами лісового господарства клопотання і матеріали про виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду і в місячний термін ухвалюють рішення про їх затвердження. В залежності від групи лісів і категорії захисності лісів встановлюється порядок господарювання в них, режим використання лісів і відповідних земель. У зв’язку з цим важливе значення для збереження лісів має визначення порядку переведення лісових земель в нелісові.

У відповідності зі ст. 44 Лісового кодексу, при переведенні земельних ділянок з лісового фонду до іншої категорії земель і передачі їх у власність або наданні в користування для потреб, не пов'язаних з веденням лісового господарства, органи, що приймають таке рішення, одночасно вирішують питання про збереження або вирубування дерев і чагарників і про порядок використання отриманої при цьому деревини.

Дата добавления: 2014-01-04