Безпосередній об'єкт злочинів проти власності

Аналізуючи безпосередній об'єкт злочинів проти власності, слід виходити з таких засад:

1) безпосередній об'єкт будь-якого злочину, в тому числі й злочину проти власності, є не просто частиною родового об'єкта, а співвідноситься з ним так, як співвідносяться філософські категорії особливе та загальне. Тому безпосереднім об'єктом злочинів проти власності не може бути названо окремі форми власності, які виділяє чинне законодавство (державна, колективна, приватна). З огляду на це важко погодитися з пануючою донедавна в літературі думкою, відповідно до якої безпосередніми об'єктами злочинів проти власності визнавалася державна, громадська (колективна) та індивідуальна (особиста, приватна) власність;

2) безпосередній об'єкт не може повністю збігатися з родовим за обсягом, характеризуватися адекватними елементами: предметом, учасниками, змістом суспільних відносин. У зв'язку з цим, хибною здається поширена в літературі позиція, прихильники якої як родовим, так і безпосереднім об'єктом злочинів, передбачених главою VI Особливої частини, вважають відносини індивідуальної (особистої) власності громадян;

3) безпосередні об'єкти окремих злочинів проти власності не збігаються, відрізняючись, перш за все, змістом відповідних суспільних відносин. Спрощеним здається підхід, за яким безпосереднім об'єктом, наприклад, і крадіжки, і умисного знищення або пошкодження майна, визнавалися одні й ті самі суспільні відносини;

4) кілька однорідних посягань можуть мати однаковий основний безпосередній об'єкт, наприклад, на один і той самий об'єкт посягають всі розкрадання державного або колективного майна, викрадення майна громадян;

5) для більшості злочинів проти власності характерним є наявність не лише основного безпосереднього об'єкта, а й додаткових обов'язкових та додаткових факультативних безпосередніх об'єктів. Так, обов'язковим додатковим об'єктом усіх корисливих злочинів проти власності є принципи розподілу матеріальних благ у суспільстві. За додатковими безпосередніми об'єктами розрізняються не лише злочини проти власності, які належать до різних груп (за запропонованими раніше класифікаціями), а й посягання, включені до однієї й тієї самої групи).

Предмет злочинів проти власності

Предмет є обов'язковою ознакою всіх злочинів проти власності. Відносини власності, як уже зазначалося, мають місце лише з приводу майна, яке й виступає предметом розглядуваних злочинів, є матеріальним субстратом цих суспільних відносин.

Предметом злочинів проти власності є лише майно, наділене специфічними ознаками. Ознаки майна як предмета одного з видів злочинів проти власності — розкрадання державного або громадського майна — вперше в літературі сформульовано в одному з навчальних посібників, підготовлених кафедрою кримінального права Харківського юридичного інституту ще в 1972 р. (Преступления против социалистической собственности (Методические указания по спецкурсу). — Харьков, 1972. — С. 7—11). З урахуванням сучасних уявлень про об'єкт злочинів проти власності (відповідно до яких усі злочини проти власності незалежно від їхнього місця в системі Особливої частини КК посягають на єдиний родовий об'єкт), змін у законодавстві, а також потреб сформулювати вимоги до предмета не лише розкрадання, а й інших злочинів проти власності, може бути виділено такі ознаки аналізованого предмета:

1) фізична;

2) економічна;

Дата добавления: 2014-01-04