Психічний і особистісний розвиток дитини в дошкільному віці

Дошкільне дитинство охоплює молодший (4-й рік), середній (5-й рік) та старший дошкільний вік (6/7-й рік).

Соціальна ситуація розвитку в дошкільному віці. Відокремлення дитини від дорослого створює нову соціальну ситуацію, в якій вона прагне до самостійності. Вона стає дорослим у думках, уяві, перебирає на себе властиву дорослим певну роль, наслідує їх, але в фор­мі сюжетно-рольової гри. У дитини з'являються елементар­ні обов'язки.

Особливістю дошкільного віку є виникнення різноманітних стосунків дитини з однолітками. Власній внутрішній позиції дошкільняти стосовно інших людей властиві розвиток усвідомлення власного Я і значущості своїх учинків, інтерес до світу дорослих, їхньої діяльності, стосунків.

Провідною діяльністю у дошкільному віці є сю­жетно-рольова гра. У грі дитина пізнає світ, стосунки, поведінку людей, вчиться орієнтуватися в різних сферах людської життє­діяльності, оволодіває правилами та нормами життя. У грі відбувається самопізнання, усвідомлення свого внутрішнього світу, розвиток саморегуляції.

Рольова гра – діяльність, у якій діти беруть на себе ролі дорослих людей узагальнено, у спеціально створених ігрових умовах від­творюють їхні дії і стосунки між ними.

У процесі ігрової діяльності зароджуються та виокрем­люються нові види діяльності дошкільняти. Типовою для цього віку є художня діяльність, яка диференціюється на малювання, ліплення, конструювання, танці тощо. Також у дошкільному віці дитину починають готувати до майбутнього трудового життя. Відбувається формування і початковий розвиток навчальної діяльності, а також психологічних передумов май­бутньої трудової діяльності.

Новоутворенням дошкільного віку є розвиток творчої діяльності, яка виражається у здатнос­ті перетворювати навколишню дійсність, створювати нове. Творчі здібності у дітей виявляються в конструкційних іг­рах, технічній і художній творчості.

Формуються у дошкільників і розумові дії та операції, які стосуються розв'язування пізнавальних та особистих завдань. Для її пізнавальних процесів характерний синтез зовнішніх і внутрішніх дій, об'єднаних у єдину інте­лектуальну діяльність.

У дошкільному віці виникають первинні моральні нас­танови, передусім розрізнення того, що є добрим і пога­ним. Вони формуються разом з естетичними, тому для ма­люків красиве не може бути поганим.

Криза семи років. Діти 6—7-річного віку виявля­ють прагнення посісти значущіше місце у житті, виконувати нову, важливу не лише для них, а й для оточення роботу. Реалізуючи це прагнення, вони вступають у суперечність зі стилем свого життя, їх перестає тішити гра. Тому дошкільний період закінчується кризою семи років. Вона проявляється у втраті дитячої безпосередності замкнутості, дещо штучній поведінці дитини й кривлянні. Ще однією ознакою кризи семи років є симптом «гіркого цукерка», коли дити­ні погано, але вона цього не показує. Дорослі опиняються перед новими труднощами у вихованні, бо малюк стає важкокерованим, а часом і взагалі некерованим.

Основним досягненням дошкільника є готовність до навчання у школі. У цей період закладаються основи її психічного здоров'я, характеру, здібностей тощо.

5. Психологія молодшого школяра (6/7 – 10/11 років)

Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра пов'язана зі зміною провідної діяльності з ігрової на нав­чальну, яка має яскраво виражену суспільну значущість. Також змінюється соціальна роль дитини, з’являються нові обов'язки, що позначається на стосунках з однолітками і вчителями. Спочатку вона захоплена тільки навчанням, мало вступає в контакт з однолітками і певний час відчуває себе чужою. Характерною ознакою взаємин молодших школярів є те, що їхня дружба заснована, як правило, на спільності зовніш­ніх життєвих обставин і випадкових інтересів (сидять за однією партою, живуть в одному будинку, в одному мікрорайоні…).

Стосунки школяра з учите­лем складаються тільки в процесі навчальної діяльності, є більш діловими і стриманішими.

Становлення і розвиток особистості у молодшому шкільному віці охоплює такі фази, як адаптація (присто­сування до нових соціальних умов), індивідуалізація (вияв своїх індивідуальних можливостей і особливостей) та інтеграція (включення у групу ровесників).

Дата добавления: 2014-01-04