Провідною діяльністю молодшого школяра є навчальна

Навчальна діяльність — цілеспрямована діяльність учнів, ре­зультатом якої є розвиток особистості, інтелекту, здібностей, засвоєння знань, оволодіння уміннями та навичками.

Діти молодшого шкільного віку спершу надають перевагу навчанню як суспільно-корисній діяльності взагалі, потім їх приваблюють окремі види навчальної роботи (читання, письмо, малювання), пізніше вони починають самостійно перетворювати конкретно-практичні завдання на навчально-теоретичні, цікавлячись внутрішнім змістом навчальної діяльності. При цьому важливо, щоб заняття містили в собі елемен­ти гри, за допомогою якої дитина засвоює прог­раму значно легше та успішніше. Педагог також повинен забезпечити розвиток творчої особистості в процесі навчання.

На розвиток особистості молодшого школяра впливають й інші види діяльності, такі як малювання, ліплення, читання. Усі види художньої ді­яльності сприяють розвитку уяви, інтелекту, засвоєнню рухів, виробленню відповідних навичок, формуванню здібностей та особистісних якостей.

Важливою умовою гармонійного розвитку молодшого школяра є прилучення його до праці. Найчастіше нею є самообслуговування і виготовлення іграшок-саморобок.

Новоутворення молодшого шкільного віку:

1) довільність психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення, організації діяльності) – вияв­ляється в умінні свідомо ставити цілі, шукати і знаходити засоби їх досягнення, долати труднощі та перешкоди. Молодший школяр долає свої бажання і здатен керувати своєю пове­дінкою на основі заданих зразків, що сприяє розвитку до­вільності;

2) уміння організовувати навчаль­ну діяльність передбачає засвоєння такий дій:

· самоконтроль – полягає у співставленні дитиною своїх навчальних дій та їх результатів із заданих учителем еталонами і зразками;

· самооцінювання, змістом якого є фіксування відповідності результатів засвоєних знань та навичок вимогам навчальної ситуації;

· самоорганізація у роботі з навчальним матеріалом – передбачає вміння планувати час, організовувати свою діяльність, контролювати й оцінювати її результати;

· усвідомлення мети і способів навчання у школі та вдома, що є передумовою осмисленого, цілеспрямованого й ефективного навчання;

3) рефлексія, що полягає в усвідомленні власних дій, психіч­них станів. Свідченням її є здатність бачити особливості власних дій, робити їх предметом аналі­зу, порівнювати з діями інших людей, опираючись на загальнокультурні зразки.

За концепцією Е. Еріксона, у молодшому шкільному віці формуються почуття соціальної і психологічної компетенції, а також почуття диференціації своїх можливостей.

Дата добавления: 2014-01-04