Структурно-стильовий аналіз

Виконай такі дії у формі алгоритму:

1 крок ***** Визнач жанр твору, з’ясуй його особливості;

2 крок ***** Визнач специфіку жанру;

3 крок ***** Знайди і проаналізуй зображувально-виражальні засоби мови;

4 крок ***** З’ясуй їх ідейно-художню роль в розкритті образів;

5 крок ***** Простеж за авторською мовою і мовою персонажа;

6 крок ***** Досліди особливості стилю і творчі манери автора (улюблені теми, проблеми, найбільш вживані жанри, своєрідність художнього бачення, композиційні прийоми, способи творення образів, своєрідність лексики, образного мовлення за різними творами);

7 крок ***** Порівняй кілька творів даного письменника на одну і ту саму тему;

8 крок ***** Зістав кілька творів різних авторів на одну і ту саму тему;

9 крок ***** Зроби свої висновки, підсумуй виконану роботу.

Пообразний, послідовний, композиційний, мовностильовий шлях найчастіше застосовуються в середніх класах, учні яких ще тільки починають опановувати вмінням аналізувати твори, володіють порівняно невеликим багажем знань з літератури; у старших класах найчастіше використовується пообразний, а інші — під час вивчення порівняно невеликих за обсягом, але складних у композиційному та мовностилістичному відношенні художніх текстів. Проблемно-тематичне вивчення творів доступне учням старших класів, зокрема 10 і 11. Прийомами кожного методу школярі оволодівають поступово: спочатку працюють над готовими зразками, потім — за аналогією до них, пізніше — колективно, індивідуально з допомогою вчителя, і, нарешті, самостійно. Пообразний шлях аналізу забезпечує високий рівень аналітичності, осягнення учнями системи образів-персонажів, однак композиційні й стильові особливості, проблематика його випадають з поля зору, а сам образ-персонаж нерідко зводиться до суми психологічних якостей, — усе це веде до порушення цілісного уявлення школярів про виучуваний твір.

Проблемно-тематичний шлях активізує аналітичне мислення учнів, забезпечує високий рівень синтезування, але розгляд проблем проходить без достатнього аналізу твору літератури як виду мистецтва. Послідовний метод, зосереджуючи увагу на сприйнятті твору як цілісного художнього явища, на єдності композиційних елементів забезпечує умови для здійснення принципу аналізу твору в єдності змісту й форми, проте утруднює осягнення проблем, поставлених письменником, своєрідності композиції, характерів дійових осіб. Під час застосування композиційного шляху досягається високий рівень художньої конкретизації, глибоке проникнення в зміст твору, проте проблематиці його не надається належної уваги. Мовностильовий метод забезпечує умови для проведення аналізу в єдності змісту й форми, повноту сприймання учнями образно-змістової сторони твору, дає учням конкретне уявлення про способи творення образів за допомогою зображувально-виражальних засобів, однак розгляд тексту має не проблемний характер, роль композиційних засобів не з'ясовується, характери розкриваються головним чином через особливості мовлення дійових осіб.

Методисти літератури В.В. Голубков, М.О. Рибникова, Т.Ф. Бугайко та інші виступали у свій час проти захоплення одним якимсь шляхом аналізу. Вони спрямовували методичну думку на пошуки таких шляхів аналізу, які б відповідали своєрідності, ідейно-художнім особливостям виучуваних творів. Ці пошуки привели до комплексного застосування методів аналізу в процесі вивчення одного й того ж твору; здійснюється робота й по дальшому удосконаленню кожного з шляхів аналізу з метою переборення їх слабких сторін, збагачення можливостей кожного.

У процесі комплексного використання шляхів один з них, як правило, буде провідним, найбільш застосовуваним, інші — допоміжними: з них використовуються лише окремі прийоми, що обумовлюється особливостями виучуваного твору, рівнем літературної освіти учнів, метою уроку і т.д. Як показує практика, вчителі рідко застосовують один якийсь метод аналізу в «чистому його вигляді»: завдання вивчення літератури в школі, сам художній матеріал змушують звертатися й до інших методів, використовувати їх специфічні прийоми.

У процесі аналізу художніх творів у школярів поступово формуються відповідні вміння, більшість яких базується на теоретико-літературних поняттях.

Дата добавления: 2014-01-04