Вторинна медична допомога. За визначенням ВООЗ, цей рівень медичної допомоги потре­бує обслуговування особливого характеру, вторинна медична до­помога більш витончена і складна ніж

За визначенням ВООЗ, цей рівень медичної допомоги потре­бує обслуговування особливого характеру, вторинна медична до­помога більш витончена і складна ніж допомога, яку надає лікар загальної практики; вона включає допомогу, яка надається спеці­алізованими службами за направленням первинних ланок медич­ної служби.

Вторинну медичну допомогу забезпечують у містах головним чином багатопрофільні міські об'єднані лікарні та медико-санітарні частини, у селах - центральні районні та районні лікарні, інколи на цьому рівні трапляються деякі спеціалізовані диспансе­ри - протитуберкульозний, онкологічний тощо.

Первинна та вторинна медичні допомоги у нас, на відміну від більшості розвинутих країн, не мають чіткого адміністративного розмежування; вторинна медична допомога включає первинну як свій компонент.

Місткість міських та районних лікарень коливається у вели­ких межах, що залежить від кількості мешканців, яких обслуго­вують ці лікарні, та потужності стаціонарів. Однак усі вони мають спільні структурні та функціональні характеристики.

У багатопрофільній міській об'єднаній лікарні виділяються такі структурні підрозділи: амбулаторно-поліклінічний, стаціо­нар, лікувально-допоміжний підрозділ та господарська служба.

Амбулаторно-поліклінічний підрозділ вважається провідним у системі вторинної медичної допомоги. Сюди щорічно звертаєть­ся більшість мешканців тієї території, яку обслуговує певний зак­лад. До 75 % відвідувачів цього підрозділу проходять тут повністю діагностику, лікування та реабілітацію; четверта частина відвіду­вачів направляється для дообстеження та лікування в стаціонар.

У поліклініках міських та центральних районних лікарень проводиться прийом за 15-20 спеціальностями Є два шляхи прийо­му пацієнтів: через звернення жителів в амбулаторії і поліклініки та шляхом профілактичних оглядів.

У роботі амбулаторій та поліклінік перевага надається дис­пансеризації або активному обслуговуванню пацієнтів. Суть її по­лягає в тому, що пацієнта обстежують не лише за його скаргами, а й згідно з певною програмою, яка включає скринінгові обсте­ження, огляди лікарями певних фахів, а надалі — активне спосте­реження і оздоровлення виявлених хворих.

Стаціонар. Складається із приймального відділення та спец­іалізованих лікувальних відділень. Потужність стаціонарів міських лікарень на початку 90-х років становила в середньому 250 ліжок, а районних лікарень - 350 ліжок.

Лікування хворих у стаціонарі ведуть лікарі - ординатори. За існуючими сьогодні нормативами на 1 посаду лікаря припадає пересічно 25 ліжок. Кожне спеціалізоване відділення очолює його завідувач.

Основним помічником завідувача відділення є старша ме­дична сестра, яка призначається із числа найбільш досвідчених і кваліфікованих медичних сестер.

У зв'язку з реформою сестринської освіти України на ці посади бажано приздачати осіб з бакалаврською медсестринською освітою.

Основними функціональними обов'язками старшої медсес­три є:

- Раціональна організація праці середнього медперсоналу шляхом його правильної постановки і ефективного використання малої механізації;

- складання щомісячних графіків чергувань медперсоналу і табелів, своєчасної заміни медсестер і санітарок на період їх тим­часової відсутності;

- контроль за правильністю обліку, зберігання і використан­ня дефіцитних, сильнодіючих, отруйних і наркотичних медика­ментів;

- керівництво складанням палатними медсестрами вимог на медикаменти, медичний інструментарій, перев'язувальний мате­ріал, інструменти та засоби догляду за хворими, підписує їх;

- ведення документації відділення (журнал поступлення і виписки хворих із відділення);

- складання порційних листків на харчування хворих, спос­тереження за якістю і своєчасною роздачею їжі хворим;

- своєчасна доставка медичної документації в оперативний центр (історія хвороби, епікризи, вимога на медикаменти, заявки на консультації), а також заявок на дрібний ремонт;

- здійснення щоденних обходів відділення і присутність під час приймання і здачі медичними сестрами змін;

- проведення заходів з підвищення кваліфікації медичних сестер та молодших медпрацівників;

- проведення інструктажу медичного персоналу з питань дот­римання санітарно-епідемічного режиму;

- при потребі надавати допомогу палатній медсестрі. Безпосереднім помічником головного лікаря і його заступни­ка з лікувальної роботи є головна медична сестра лікарні.

У зв'язку з реформою сестринської освіти України на ці посади бажано призначати осіб з бакалаврською медсестринською освітою, яка має організаторські здібності. Головна медична сестра лікарні підпорядковується

головному лікарю і є головою ради медичних сестер.

її основними функціональними обов'язками є:

- проведення заходів з раціональної організації праці й підви­щення кваліфікації молодшого медперсоналу та медичних сес­тер; - перевірка їх роботи шляхом постійних обходів відділень лікарні вдень і періодично в нічний час;

- контроль за своєчасною випискою, правильністю обліку, зберігання і витрачання лікарських засобів і перев'язувального матеріалу у відділеннях і кабінетах;

- проведення інструктажу медичного персоналу з питань дотримання санітарно-епідемічного режиму та його контроль.

Результати лікування хворих у стаціонарі значною мірою залежать від якості догляду за ними. Безпосередньо він здійснюється підготовленими медичними сестрами, які працю­ють у відділеннях, як правило, за змінним графіком (денні й нічні чергування). У середньому для обслуговування 20-25 хворих (один пост) потрібно 5 медичних сестер. Щоденно, спілкуючись із ліка­рями, медичні сестри знають стан хворих, отримують вказівки лікарів у випадках, що потребують індивідуального догляду.

Медичні сестри під час чергування знаходяться у коридорі відділення. Тут організовується сестринський пост. У відділеннях інтенсивної терапії і реанімації виділяється окрема сестра для чергування безпосередньо у палаті.

Основні напрямки роботи палатної медичної сестри такі:

I. Створення сприятливих умов для хворих.

Ці умови для стаціонарних хворих визначаються в основно­му матеріально-технічною базою лікарні. Однак від палатної сес­три багато в чому залежить, якими будуть ці умови. Зокрема, вона може запропонувати раціональне використання палат, розм­іщення лікарняного інструментарію та меблів, передбачити ство­рення затишку у відділеннях, безумовно, з дотриманням необхід­них санітарно-гігієнічних вимог.

II. Догляд та спостереження за хворими:

- створення і підтримання належного санітарно-гігієнічного середовища в палаті;

- догляд за важкохворими і надання їм необхідної допомоги при зміні положення тіла, протирання шкіри камфорним спиртом для запобігання пролежнів, проведення систематичних підмивань, вологих обтирань тіла, чищення зубів, полоскання рота, стрижки нігтів, миття рук, годування;

- вимірювання температури тіла вранці й ввечері та занесен­ня показників температури до температурного листка;

- підрахунок частоти серцевих скорочень та частоти дихан­ня за 1 хв.;

- вимірювання діурезу;

- збирання матеріалів для аналізів згідно з призначеннями лікаря та доставка їх в лабораторію;

- долучення результатів аналізів до історії хвороб;

- складання порційних вимог;

- контроль за отриманням хворими призначеної дієти;

- підготовка до відвідання ними діагностичних та лікуваль­них кабінетів;

- прийом хворих, які поступають на лікування;

- перевірка проведеної в приймальному відділенні санітарної обробки хворих;

- ознайомлення пацієнтів з правилами внутрішнього розпо­рядку і особистої гігієни;

- ретельне виконання призначень лікаря.

Певні особливості має робота операційної медичної сес­три:

- готує до кожної операції перев'язувальний матеріал та хірургічні інструменти, лікарські засоби, білизну і забезпечує стерильність усіх матеріалів, інструментів, розчинів, якими ко­ристуються під час операції;

- вживає заходів щодо систематичного бактеріологічного кон­тролю за приміщенням операційних і їх повітрям, не допускає порушення антисептики;

- своєчасно одержує перев'язувальний матеріал, інструмен­ти, лікарські засоби;

- веде облік всього операційного обладнання в операційній;

- своєчасно здає в ремонт інструменти та апарати;

- бере участь у хірургічних операціях (подає інструменти та матеріали);

- перевіряє підготовку хворого до наркозу та операції;

- супроводжує хворого в післяопераційну палату і передає його черговій палатній сестрі;

- виконує перев'язки під наглядом лікаря;

- підготовляє хворих до накладання гіпсових пов'язок.

Медична сестра-анестезист має також певну специфіку своїх професійних обов'язків:

- готує до роботи наркозну та дихальну апаратуру, слідкує за її роботою;

- готує системи і засоби для інфузійної та трансфузійної терапії, а також засоби для наркозу;

- допамагає лікарю-анестезіологу;

- спостерігає і доглядає за післяопераційними хворими, які знаходяться в палаті інтенсивної терапії;

Допоміжні лікувально-діагностичні підрозділи, як правило, спільні для поліклініки і стаціонару. Вони містять у своєму складі рентгенівське відділення, лабораторії, відділення функціональної діагностики, кабінет лікувальної фізкультури, патологоанатомічне відділення, фізіотерапевтичне відділення.

Професійні обов'язки медичної сестри фізіотерапевтично­го кабінету:

- проводить під керівництвом лікаря-фізіотерапевта лікувальні процедури із використанням спеціальної апаратури;

- слідкує за станом хворого під час проведення процедури;

- при появі реакцій на фізіотерапевтичне лікування повинна надати першу допомогу;

- слідкує за станом апаратури, вимірювальних приладів.

У кожній лікарні є оргметодкабінет, до складу якого входять лікарі-статисти, лікарі-методисти, медичні статисти з середньою медичною освітою, працівники обчислювальної техніки, які відігра­ють основну роль у інформаційному забезпеченні управління зак­ладом (збір, обробка та аналіз статистичної інформації). Крім цьо­го, до додаткових підрозділів належать: бухгалтерія, бібліотека, інженерна служба, юридичні працівники.

Господарська служба забезпечує постачання твердого та м'я­кого інвентарю, опалення, освітлення, гарячої води, проведення ремонтних робіт, прання білизни, транспортне обслуговування, службу зв'язку, продуктів харчування.

Медична сестра з дієтхарчування:

- Складає меню лікувального харчування на підставі лікарсь­ких призначень;

- обчислює калорійність страв;

- слідкує на кухні за кулінарною обробкою їжі;

- контролює санітарний стан кухні, їдальні для хворих;

- слідкує за роздачею їжі в палатах;

- здійснює контроль за дотриманням правил гігієни персона­лом кухні і буфету.

Загалом первинна та вторинна медична допомога зосереджу­ють у нас 90% обсягу амбулаторно-поліклінічної та 80% обсягу стаціонарної роботи.

Дата добавления: 2014-01-04