Характеристика рахунків, що служать для обліку доходів і витрат банку

Принцип обачності полягає в застосуванні в бухгалтерському обліку методів оцінювання, які мають запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат та завищенню оцінки активів і доходів банку.

Принцип нарахування та відповідності доходів і витрат полягає в тому, що всі доходи і витрати установи банку, що їх відносять до звітного періоду, мають відображатися в обліку в цьому ж періоді незалежно від того, коли фактично були отримані чи сплачені кошти за ними. При цьому фінансовий результат звітного періоду визначається зіставленням доходів звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів.

Згідно з цим принципом доходи і витрати банку визнаються за таких умов.

Доходи і витрати визнаються за кожним видом діяльності банку: операційної, інвестиційної, фінансової.

При цьому, згідно з чинними нормативними актами, критерії визнання доходів і витрат застосовуються окремо до кожної операції банку. Зокрема:

1. Доходи, отримані завдяки використанню активів банку іншими сторонами, визнаються у вигляді процентів, роялті та дивідендів.

Проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать.

Роялті - платежі за використання нематеріальних активів банку - визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди.

Дивіденди визнаються у періоді ухвалення рішення про їх виплату. Умовою визнання процентів і роялті є ймовірність отримання банком економічної вигоди, а дивідендів - достовірно оцінений дохід.

2. За операціями з торгівлі фінансовими інструментами прибутки і збитки визнаються за таких умов:

• покупцеві передано ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на активи;

• банк не здійснює подальшого управління та контролю за реалізованими активами;

• сума доходу може бути достовірно визначена;

• є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод банку;

• витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

3. Витрати на придбання і створення активу, які не можуть бути визнані активом, визнаються витратами.

Не визнаються доходами:

Не визнаються витратами:

надходження від інших осіб: •сума завдатку під заставу або в погашення кредиту, якщо це передбачено відповідним договором; •сума надходжень за договором комісії, агентським та аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо; •сума авансу в рахунок попередньої оплати послуг, товарів тощо; •надходження, що належать іншим особам; •надходження від первинного розміщення цінних паперів; •сума податку на додану вартість, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів..

•платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; •попередня (авансова) оплата товарів, робіт, послуг; •погашення одержаних кредитів, повернення депозитів тощо; •витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до чинного законодавства України.

Дохід також не визнається, якщо здійснюється обмін активами, які є подібними за призначенням і мають однакову справедливу вартість.

Загалом доходи визнаються в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, які отримані або підлягають отриманню.

Якщо дохід від надання послуг не може бути достовірно оцінений, то він визнається й відображається в бухгалтерському обліку в розмірі здійснених витрат, що підлягають відшкодуванню. У цьому випадку принцип нарахування й відповідності доходів і витрат застосовується в межах принципу обачності.

Витрати, що їх неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо доходи чи витрати отримано або сплачено на дату балансу, то банк може не відображати їх за рахунками нарахованих доходів і витрат. У цьому випадку банк повинен застосувати відповідний внутрішній контроль за нарахованими та отриманими доходами.

Кожен вид доходу і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо. Статті доходів і витрат не згортаються у фінансовій звітності, за винятком статей, пов'язаних із хеджуванням, або активами й зобов'язаннями, стосовно яких є юридичне право на таке згортання та якщо це передбачено відповідними положеннями (стандартами) з бухгалтерського обліку.

Визнані банком доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку із застосуванням принципу нарахування та згідно з прийнятою обліковою політикою.

Усі доходи і витрати банку відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками класів 6-го «Доходи» і 7-го «Витрати» незалежно від порядку їх оподаткування.

Рахунки доходів є рахунками пасивними, за винятком рахунків результатів від торговельних операцій та рахунків процентних доходів за цінними паперами. Останні за характеристикою - активно-пасивні рахунки, що зумовлено економічним змістом їх об'єктів обліку. За кредитом рахунків 6-го класу відображаються суми доходів, які належать до звітного періоду; за дебетом - суми зменшення доходів або суми збитків, що виникають за торговельними операціями, а також суми, що списуються під час зарахування результатів роботи банку за звітний рік, які обліковуються за рахунком 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження» або 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження».

Рахунки витрат за характеристикою є активними, за винятком активно-пасивних рахунків відрахувань до резервів, процентних витрат за строковими коштами клієнтів, процентних витрат за цінними паперами власного боргу та рахунка 7900 «Податок на прибуток», що також за характеристикою є активно-пасивним рахунком. За дебетом рахунків 7-го класу проводяться суми витрат, а за кредитом - суми зменшення витрат і списуються суми витрат під час формування результату роботи банку за звітний рік, який зараховується на рахунки 5040 або 5041.

Банки самостійно визначають порядок формування аналітичних рахунків за балансовими рахунками класів 6-го і 7-го та їх детальну характеристику відповідно до затвердженої облікової політики банку.

Облік нарахованих доходів і витрат та фактично отриманих доходів або сплачених витрат здійснюється на розсуд банку на окремих аналітичних рахунках у межах рахунків 6-го і 7-го класів.

Облік нарахованих доходів і витрат здійснюється за відповідними рахунками класів 1-го, 2-го та 3-го у кореспонденції з рахунками 6-го і 7-го класів.

Рахунки з обліку нарахованих доходів і витрат протягом місяця можуть мати характеристику активно-пасивних, але на перше число місяця - лише активні або пасивні відповідно.

Отримані доходи та здійснені витрати, що належать до майбутніх періодів, обліковуються за рахунками 3600 «Доходи майбутніх періодів» (рахунок пасивний) та 3500 «Витрати майбутніх періодів» (рахунок активний).

У разі непогашених боржником заборгованості за нарахованими доходами у строк, передбачений угодою, наступного робочого дня неоплачена сума обліковується за відповідними рахун­ками з обліку прострочених нарахованих доходів 1-го, 2-го та 3-го класів.

Якщо банк не має впевненості в погашенні заборгованості за основним боргом і процентами через ненадійний фінансовий стан боржника, то така заборгованість за нарахованими доходами має бути визнана й відображена в обліку як сумнівна щодо отримання (рахунки 1780 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями», 2480 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами», 3589 «Сумнівна заборгованість за іншими нарахованими Доходами»).

4. Облік процентних доходів і витрат.

Дата добавления: 2014-01-04