КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Взяття наважки речовини
План 1.Задачі та методи кількісного аналізу. 2.Етапи гравіметричного аналізу та послідовності їх виконання.
1. Задачі та методи кількісного аналізу. Предметом кількісного аналізу є вивчення методів, які дозволяють визначити кількісний склад речовини, а задачею є визначення кількісного вмісту хімічних елементів в сполуках. Методи кількісного аналізу поділяються на хімічні, фізичні, фізико-хімічні. До хімічних методів відносяться: гравіметричний (ваговий), титриметричний (об`ємний) і газовий аналіз. Гравіметричний аналіз ґрунтується на визначенні точної маси визначуваної речовини або її складових. В ході гравіметричного аналізу речовину, яку визначають, можна або відігнати у вигляді леткої сполуки (метод відгонки), або осадити з розчину у вигляді малорозчинної сполуки (метод осадження), або виділити (метод виділення). Методом відгонки визначають леткі компоненти речовини, наприклад, вміст кристалізованої води в кристалогідратах. Даний метод використовується якщо кристалогідрат при нагріванні не зазнає інших хімічних змін, крім виділення води. to CuSO4∙5H2O→ CuSO4+5H2O
При розрахунках наважки речовини, необхідної для аналізу, треба враховувати що маса води, яка відганяється, повинна бути приблизно 0,1 г. Методи виділення – визначувану речовину виділяють з аналізованої суміші і зважують на аналітичних терезах. to CaCO3∙→ CaO+CO2
Досвідом встановлено, що маса речовини, яку виділяють, повинна бути приблизно 0,1 г. На практиці найчастіше використовують метод осадження, в процесі якого речовину, яку визначають, при взаємодії її з відповідним реактивом переводять у малорозчинну сполуку, яка називається формою осадження. Для осадження використовують неорганічні і органічні реагенти – осаджувачі. Маса кристалічного осаду повинна бути приблизно 0,5 г, а аморфного – 0,1 г. Після фільтрування та промивання форму осадження висушують та прожарюють до сталої маси та зважують на аналітичних терезах і цей осад певного складу називають гравіметричною (ваговою) формою. Fe3+ + 3OH- ↔ Fe(OH)3↓ to 2Fe(OH)3↓ → Fe2O3 + 3H2O Вимоги до форми осадження: - осад повинен бути малорозчинним, тобто осадження має бути повним; - осад повинен бути чистим та легко фільтруватися; - необхідно щоб форма осадження легко і повністю перетворювалась у гравіметричну форму. Вимоги до форми осадження: - відповідність хімічній формулі; - хімічна стійкість (не поглинає CO, H2O, не окислюється киснем повітря, не розкладається). - вміст елемента який визначається повинен бути як можна меншим, так як в цьому випадку похибка зважування менше буди впливати на результат аналізу. Гравіметричні дослідження ґрунтуються на використанні таких законів як: а) збереження маси речовини; б) сталості складу хімічно чистої хімічної сполуки; в) еквівалентів; г) періодичному законі. 2. Етапи гравіметричного аналізу та послідовності їх виконання. 1) Вибір аналітичної середньої проби. Проба – це частина аналізованого матеріалу, яка відображає його хімічний склад. Попередньо відбирають первинну пробу, яку зменшують до розмірів лабораторної – квартуванням. З лабораторної проби беруть наважку для аналізу. 2) Вибір осаджувача. Осаджувач треба брати таким, щоб він з компонентом, який кількісно визначають, утворював осад з найменшим значенням добутку розчинності; форма цього осаду була зручна для аналізу; осаджувач леткий при прожарюванні. 3) Розрахунок наважки речовини, яку аналізують. Для розрахунку наважки важливо зняти: а) приблизну масову частку (%) речовини, яку визначають у досліджуваній пробі; б) форму одержаного осаду (кристалічна чи аморфна); в) масу гравіметричної форми речовини, яку визначають. Для розрахунку наважки можна використовувати формули: , або , де, 0,5 – передбачена маса гравіметричної форми для кристалічних, 0,1 – для аморфних осадів; F – аналітичний (гравіметричний) фактор або множник – це відношення молярної маси визначуваного компонента М(Х) до молярної маси гравіметричної форми М(г.ф.) з врахуванням стехіометричних коефіцієнтів. Значення аналітичного множника обчислюють або беруть з довідника. Наважку речовини зважують в боксі, стаканчику з кришкою, на годинниковому склі, в пробірці, чашці тощо. Спочатку зважують порожню тару, потім беруть необхідну масу, і зважують тару з речовиною. Різниця – це і є маса речовини.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1520; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |