Бур'янисті рослини в сучасному землеробстві

Жито

добре реагує на органічні, сидеральні та мінеральні добрива. На підзолистих ґрунтах під основний обробіток ґрунту потрібно вносити по 30-40 т, на сірих лісових — по 20-25 т/га гною або гнойових компостів. У районах достатнього зволоження на низькородючих ґрунтах доцільно висівати післяукісно люпин або капустяні культури на зелене добриво.

Мінеральні добрива розраховують на плановану врожайність, як і під пшеницю. Система їх використання така: фосфорні і калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, залишаючи лише Р10-15 для внесення в рядки під час сівби. На бідних ґрунтах під передпосівну культивацію дають по 30 кг азоту. Останню розрахункову дозу азоту використовують у першому?якщо доза не перевищує 60 кг/га? або в першому і другому підживленнях?на початку відростання рослин весною і на початку виходу рослин у трубку?.

Тритікале

добре реагує на внесення органічних та мінеральних добрив. Пряма дія органічних добрив мало переважає післядію. Органічні добрива (в Лісостепу 20-25 т/га) слід вносити під основний обробіток ґрунту або під попередню культуру. Середні дози мінеральних добрив в Лісостепу, N₈₀P₆₀K₆₀ — на Поліссі. Але краще розраховувати дози мінеральних добрив за плановою урожайністю і запасами елементів живлення в ґрунті.

Якщо вносять органічні добрива або були застосовані добрива під попередню культуру, тоді потрібно враховувати її післядію. Розраховану норму добрив використовують так. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту залишивши P₁₀, — або NPK по 7,5-12,5 кг/га в рядки під час сівби. Якщо норма азоту не перевищує 60 кг/га тоді її вносять у першому ранньовесняному підживленні; якщо норма більша, то її ділять порівну для першого й другого підживлень, а якщо рослини добре розкущені, то на друге підживлення залишають більшу частину азоту.

Ячмінь

дуже реагує на внесення органічних і мінеральних добрив та їхню післядію. Якщо попередня культура одержувала високі дози органічних добрив, то нерідко для ячменю достатньо післядії. Але, якщо під попередники добрива застосовували у малих помірних кількостях, тоді слід вносити і під ячмінь. Норми добрив розраховують балансовим методом, як описано для озимої пшениці та тритікале, або користуються середніми рекомендованими, які уточнюють через поправочні коефіцієнти на забезпеченість ґрунту елементами живлення. Безпосередньо під ячмінь органічні добрива не вносять, а дають їх під попередник. Під ячмінь у південних регіонах після кращих попередників середніми дозами є N₄₀P₄₀K₄₀, після гірших — N₆₀P₆₀K₆₀, в Лісостепу на чорноземах опідзолених і темно-сірих лісових — N_30-45P_40-50K_40-50, на світло-сірих — N_45-60P_45-60K_45-60, у західних областях на дерново-підзолистих ґрунтах — N_60-90P_40-60K_40-60. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту та в рядки під час сівби, азотні — окремими дозами: після гірших попередників N₃₀ під передпосівну культивацію, останню кількість — у ранньовесняне підживлення, після кращих попередників — у весняному підживленні.

Вибір сорту.

Сучасні сорти озимих культур характеризуються високим біологічним потенціалом продуктивності, проте реалізація його у виробничих умовах досить низька. Сорти з високою потенційною продуктивністю більшою мірою "сканують" нерівномірний розподіл абіотичних і біотичних факторів середовища, тому потребують повного технологічного забезпечення для одержання стабільних урожаїв (Жученко А.А.). Вирішуючи питання вирощування культур, потрібно обов`язково ознайомитись із біотехнологічною характеристикою сортів, рекомендованих для зони. Щоб знизити ризик, для вирощування необхідно вибрати 2-3 або 3-4 (залежно від розмірів посівних площ) сорти різні за скоростиглістю та реакцією на умови вирощування. Такий підхід дасть змогу краще використати попередники, рельєф, погодні умови року.

Нині зареєстровані для вирощування понад 65 сортів озимої м`якої пшениці. В Україні зареєстровано понад 10 сортів зернового тритікале.

У реєстр сортів України занесено 25 сортів озимого ячменю.

Сівба

Для вирощування товарного зерна слід використовувати кондиційне насіння категорії РН-1-3, яке має лабораторну схожість не нижчу 92%, чистоту — не менше 98%, силу росту — понад 80%, масу 1000 зерен — більше 40 г. Важливо, щоб насіння було не лише добре очищене, а й розсортоване на фракції за величиною. Вирівняне насіння з меншою масою 1000 зерен забезпечує вищу врожайність, ніж невирівняне з більшою масою 1000 зерен. З невирівняного насіння розвиваються різні за силою рослини. Слабші з них пригнічуються і гинуть взимку й під час весняно-літньої вегетації. До невирівняного насіння важко підібрати оптимальну глибину загортання, норму висіву. Насіння, вирощене в рік сівби, особливо у західних і північних регіонах, перед сівбою слід протягом 3-5 діб прогріти проти сонця для фізіологічного дозрівання, підвищення енергії проростання, сили росту і схожості.

Не можна висівати не протруєне насіння. З ним передаються хвороби, які не можна знищити пізніше — тверда, порошиста та стеблова сажки, офіобольозна, гельмінтспоріозна, церкоспорельозна кореневих гнилей, альтернаріоз, сніжна?фузаріозна? плісень, пліснявіння насіння. Протруювати насіння треба не пізніше як за п’ять діб, а краще — за 2-3 тижні до сівби. Кращий спосіб протруєння — інкрустування — покриття полімерною плівкою, до складу якої входять протруйники і можна додавати мікроелементи та фізіологічно активні речовини. Як плівкоутворювачі необхідно брати 10-11 л на 1 т насіння 0,2%-го водного розчину полівінілового спирту?ПВС?, 0,5%-го водного розчину натрієвої солі карбоксиметилцелюлози?NаКМЦ?, до яких додають рекомендовану дозу протруйника. За відсутності цих плівкоутворювачів можна використовувати РКД?4 л РКД на 7 л води?, крохмальний клейстер, 0,1%-й розчин ПВА та ін. Ефект інкрустування вищий тоді, коли насінина повністю вкрита захисною плівкою. Для досягнення цього важливо перед протруюванням насіння звільнити від пороху?пилу?, а протруєння проводити на машинах ПС-30, ПС-10А, ПСШ-5, "Мобітокс-супер", КПС-10, КПС-40 або інших.

Добрі результати дає передпосівна обробка насіння стимулюючо-захисними речовинами витяжки із пророслого насіння пшениці. Насіння сортів, схильних до вилягання, перед сівбою можна обробити одночасно з протруюваням препаратами цикоцель, тур?2-3 кг д. р. на 1 т насіння?. Обробка цими препаратами зумовлює глибше залягання вузла кущення, але може знизити схожість насіння при недостатній кількості вологи та глибокому загортанні.

Сіяти пшеницю необхідно у такі строки, щоб до зими рослина сформувала добре розвинений вузол кущення і мала 2-4 пагони. На Поліссі це 5-15 вересня, у Лісостепу — 10-20, в Степу — 15-30, у Криму — 20 вересня-10 жовтня. Після кращих попередників потрібно сіяти в другій половині оптимальних строків, після гірших — у першій. Сорти з високою енергією кущення, як наприклад Миронівська 33, Поліська 90, Поліська 97, треба сіяти пізніше, ніж сорти з нижчою енергією кущення.

Строки сівби жита збігаються із строками сівби пшениці у відповідних умовах, але слід мати на увазі, що весною жито кущиться коротший період, тому основне кущення повинне пройти восени. Разом із тим ранні посіви пошкоджуються шкідниками, переростають?особливо тетраплоїдні сорти? і піддаються більше, ніж пшениця, випріванню. Оптимальні строки сівби в Лісостепу — 5-25 вересня.

Озимий ячмінь чутливий до строків сівби. При ранній сівбі рослини ще восени можуть виходити в трубку і гинути взимку. Тому висівати його потрібно в такий строк, щоб на кожній рослині утворилося не більше 4-5 пагонів. Орієнтовні строки сівби на Закарпатті — 20-25 вересня, у Львівській області — перша декада жовтня, в Чернівецькій — кінець вересня-початок жовтня. Норми висіву адаптують до умов вирощування враховуючи сортові особливості. Середня норма висіву в південних степових районах 3,5-4 млн. схожих насінин на 1 га, у богарних умовах і 4-4,5 — на зрошуваних; у західних областях 4-4,5 млн. Глибина сівби 4-5, а в посушливих умовах — 6-8 см, на важких ґрунтах Західних областей 3-4 см.

Кращий спосіб сівби — вузькорядний міжряддя 7,5см та звичайний рядковий 15см сівалками ЗП-16, а в посушливих районах, де можлива вітрова ерозія -стерньовими сівалками ЗСС-12, СЗС-6 по поверхневому або плоскорізному обробітку ґрунту. Щоб високоякісноякісно виконувати операції з догляду за посівами, сіяти слід із залишенням технологічної колії, ширину якої встановлюють залежно від набору машин для догляду за посівами.

Особливу увагу необхідно приділяти регулюванню норм висіву та глибини загортання насіння. На норму висіву треба перевіряти кожний висівний апарат. Середньою орієнтовною нормою висіву насіння озимої пшениці в Лісостепу є 4-5 млн. Її уточнюють з урахуванням сорту, величини насіння, попередника, родючості ґрунту, забур’яненості поля, строку сівби тощо. Норми висіву збільшують при вирощувані низькорослих, скоростиглих, малокущистих, стійких проти вилягання сортів з еректоїдним типом листків, після гірших попередників, на бідних ґрунтах з добрим вологозабезпеченням, із запізненням з сівбою. В протилежних випадках норми висіву зменшують на 0,3-0,5 млн., або на 10-12%.

План.

Дата добавления: 2014-01-04