Корисні копалини

Відклади пізнього палеозою особливо багаті покладами кам'яного вугілля, нафти і газу, заліза, алюмінію, солей, міді і ін.
Найдавніші в історії землі вугільні родовища девонського віку відомі на о.Медвежий (Норвегія), на Тіманському кряжі, в Кузбасі (Барзаське). Це, як правило, невеликі родовища, матеріалом - вуглеутворювачем в них були псилофіти. Однак основна маса вугільних родовищ та басейнів палеозою формувались в карбоні і пермі. Кам'яновугільний вік мають такі басейни, як: Донецький, Львівсько-Люблінський (Україна), Карагандинський, Екібастузький (Казахстан), Підмосковний (Росія), Рурський, Аахенський, Саарський (ФРН), Йоркширський, Південно-Уельський, Шотландський (Великобританія), Північно-Французький, Бельгійський, басейни США (Аппалацький і Пенсільванський). Слід сказати, що вугілля, сформоване у кам'яновугільному періоді, складає 27% всіх світових запасів.
Пермо-карбоновий вік мають такі великі басейни, як Тунгуський, Кузнецький, Мінусинський (Росія), пермський - Печорський і Таймирський (Росія).
На протязі пізнього палеозою (девон-перм) формувалися багаті родовища Волго-Уральської 1нафтогазоносної 0провінції, Тімано-Печорської нафтогазоносної області та Дніпровсько-Донецької западини. В США нафтогазоносні товщі приурочені до Передаппалацького прогину, відомі також в межах Мідконтиненту (штат Канзас), в Канаді девонський вік має унікальне нафтове родовище Атабаска.
Родовища заліза магматогенного походження знаходяться у Казахстані (Кустанайський басейн, Караджальське), Росії (Качканарське на Уралі), Алжирі (Гара-Джебіле), ФРН, Австрії.
Девонський вік мають боксити Тіманського кряжу і Уралу (Червона Шапочка, Південно-Уральське), ранньокам'яновугільний - Тіхвінське і Північно-Онезьке родовища (Росія), останні на даний час вже майже відпрацьовані.
З вулканізмом девону пов'язані мідні руди Уралу (Блявинське, Сибаївське), в карбоні формувалося велике Джезказганське родовище (Казахстан), з герцинським гранітним магматизмом зв'язане мідне зруднення в Іспанії (Ріо-Тінто), в Великобританії (Корнуел), мідисті пісковики розробляються в Німеччині (Мансфельд), Польщі.
В девоні утворилися свинцево-цинкові (поліметалічні) родовища Рудного Алтаю, в карбоні - родовища хр.Каратау. Поліметали верхньопалеозойського віку розробляються також у США, ФРН, Італії, Канаді.
З гідротермальними процесами пов'язане формування великих родовищ ртуті: Микитівського (Донбас, Україна), Хайдаркен (Киргизстан) та унікального за запасами - Альмаден (Іспанія).
Пізньопалеозойські родовща золота відомі на Уралі.
В арідному кліматі девону сформувалися родовища калійних солей провінції Саскачеван (Канада) та Старобінське (Білорусь), у пермському періоді - Верхньокамський басейн (Росія), Делаверський басейн на півдні США,басейн Верра-Фульда та Стасфуртське родовище у ФРН.
У пермі відклались також соленосні товщі Артемівського та Слов'янського родовищ 1 кам'яної солі 0 (Україна).
На Кольському півострові розташований дуже великий апатито-рудний район - Хібінський, утворення якого пов'язане із інтрузивами пізньопалеозойського віку.
В Росії відомі два великих родовища графіту (Курейське і Ногінське), утворені внаслідок метаморфізму вугілля Тунгуського басейну.

Дата добавления: 2014-01-04