Основні процеси першого рівня

Планування роботи освітніх організацій передбачає визначення стратегічних і тактичних цілей їх діяль­ності, основних та допоміжних завдань.

Стосовно стратегічного планування, то, на рівні навчальних закладів мова йде про визначення місії навчального закладу та розробку концепції його діяльності, об­ґрунтування моделей та програм розвитку, визначення основних інноваційних ідей та підходів, створення позитивного іміджу на­вчального закладу [10; 11;13; 26].

На рівні районних(міських), обласних відділів (управлінь) освіти стратегічне планування передбачає визначення основних завдань розвитку середньої освіти в певному адміністративно-територіальному районі: врахування соціальних, політичних, національних, економічних особливостей розвитку району при визначенні цілей та змісту освіти; обґрунтування кількості нав­чальних закладів; визначення необхідності в певній профілізації шкіл (гімназій, ліцеїв) тощо.

Стратегічне планування на державному рівні (здійснюється Міністерством освіти та науки України) полягає, зокрема, в роз­робці державних програм розвитку освіти, таких, наприклад, як Дер­жавна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»), спрямованих на визначення кардинальних підходів до розвитку національної освіти, її інтеграції у світові освітні системи.

Тактичне планування забезпечується в результаті складання річних, місячних, тижневих, денних планів, які визначають спрямованість та зміст діяльності освітніх організацій на певний період. При цьому однією із суттєвих проблем залишається ово­лодіння керівниками прийомами самоорганізації управлінської діяльності, що є предметом аналізу окремого розділу Теорії ме­неджменту (самоменеджменту), який стосовно діяльності закладів середньої освіти України теж лише починає розвиватися.

Організація як складова частина управлінського процесу означає створення певної структури, яка дає можливість членам педагогічних колективів ефективно працювати для досягнення стратегічних і тактичних цілей, поставлених перед ними, та забезпечує чітку взаємодію між її основними підрозділами і працівниками.

Організація (як елемент управлінського процесу) перед­бачає вирішення сьогодні керівниками освітніх закладів таких актуальних завдань:

• підбір педагогічних кадрів та працівників апарату районних (міських), обласних відділень (управлінь) освіти відповідно до основних функцій та напрямів діяльності, які визначаються на етапі планування;

• розстановку кадрів (розподіл погодинного навантаження серед вчителів у школі, створення певних управлінь, відді­лів, робочих груп у райво (міськво), облуправліннях, Міністерстві освіти та науки|;

• виділення рівнів управління (наприклад, у школі — таких, як «директор», «заступники директора», «керівники метод-об'єднань»; в районному відділі — «завідуючий відділом», «заступники завідуючого відділом», «спеціалісти» тощо), визначення рівня складності завдань, які вирішуються на кожному рівні, та функціональних обов'язків членів управлінського апарату;

• формування «управлінської команди» як «ядра» закладів се­редньої освіти, їх «мозкового центру»;

• добір учнівського контингенту, комплектування шкіл (гімназій, ліцеїв);

• створення матеріально-технічної бази для успішного функ­ціонування освітянських структур та розв'язання економіч­них проблем в умовах становлення ринкової економіки;

• науково-методичне забезпечення навчально-виховного про­цесу (визначення філософсько-методологічних підходів, роз­робка освітніх технологій, комп'ютерних методик тощо);

• створення спеціальних служб та підрозділів у закладах се­редньої освіти (психологічних, соціологічних, соціальних пе­дагогів тощо).

Контроль — визначення того, наскільки реалізуються цілі, пос­тавлені перед освітнім закладом на етапі планування, і що треба зробити для того, щоб вони були досягнуті в повному обсязі.

Реалізація цієї функції здійснюється за допомогою різних ор­ганізаційних форм.

Так, наприклад, на рівні навчального закладу відомі такі форми контролер процесу навчання і виховання: відвідування уроків; контроль перевірки зошитів; контроль ведення класних журналів; контроль кален­дарного планування; контроль знань з окремих предметів; чер­гування адміністрації та вчителів у школі; контроль чергування і самообслуговування учнів.

Контроль результативності навчально-виховного процесу здійснюється за допомогою: аналізу успішності за результатами чверті (семестру); проведення підсумкових заліків, контрольних зрізів знань, умінь і навичок; контролю техніки і швидкості чи­тання при переведенні учнів із початкової школи тощо. Крім то­го, важливим є індивідуальний контроль молодих спеціалістів, вчителів, які проходять атестацію.

На рівні районних (міських), обласних відділів (управлінь) освіти, Міністерства освіти і науки контроль здійснюється за до­помогою фронтальних перевірок, звітності керівників освітніх організацій на засіданнях колегіальних органів управління, атес­тації керівників тощо.

Необхідно підкреслити, що однією із важливих умов реалізації функції контролю є орієнтація керівника однаково як на резуль­тат діяльності, так і на людей

Дата добавления: 2014-01-04